
- •Пересопниця як культурно-релігійний осередок України XVI-XVIII cоліття.
- •1.1. Монастир Різдва Пречистої Богородиці як культурно-релігійний осередок XVI-XVIII століття.
- •1.2. Церква Святого Миколая як релігійний центр хvііі століття.
- •2.1. Особливості структури Пересопницького Євангелія.
- •2.2. Особливості правопису Пересопницького Євангелія.
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури:
1.2. Церква Святого Миколая як релігійний центр хvііі століття.
Миколаївська церква у селі Пересопниця розташована на невеликому мальовничому пагорбі неподалік від давньоруського городища. Імовірно споруджена в XVIII ст. на місці більш давнього храму, що існував ще за часів розквіту Пересопницького монастиря Різдва Богородиці, коли було створено Пересопницьке Євангеліє (XVI століття.). Час будівництва храму документально не зафіксований. У літературі кінця XІX – початку XX ст., зазначається лише, що церква «кем и когда построэна, неизвесно» [19, с.465]. Архітектурні особливості сучасного вигляду будівель та аналогії з іншими храмами цього краю дають змогу датувати її XVIII ст. Археолог Святослав Терський припускає, що поблизу Миколаївської церкви міг знаходитися славнозвісний Пречистенський монастир, де завершили роботу над написанням Пересопницького євангелія. Адже саме тут науковці виявили залишки фундаменту невідомої споруди. Побутує думка, що цей монастир у ХІІ солітті заснував князь Мстислав Німий, який володарював у Пересопниці тридцять років.
Миколаївська церква – тридільна одноверхна споруда, яка складається із прямокутного бабинця та нефи і шестикутного вівтарного зрубу. Над нефом підноситься восьмигранний підбанник, увінчаний восьмигранною банею з декоративним ліхтариком. У 1888 році в південній стіні нефи прорубано додатковий вхід, підкреслений невеликим ганком на двох дерев’яних стовпчиках, а до бабинця з заходу прибудовано притвор. Одночасно на південий схід від церкви збудовано двоярусну дерев’яну дзвіницю, завешену восьмигранним наметом [див. Додаток 2].
Перша документальна згадка про церкву датується 1804 роком. Існує легенда, що ніби храм був побудований ще у ХІІІ столітті, але його зруйнували. Це був кам’яний храм, який невідомо хто і коли зруйнував, -розповів настоятель Петро. У XVIIІ столітті на місці зруйнованого кам'яного храму побудували дерев’яний храм, який манить і приваблює своєю майстерністю виконання і передання страждань на іконах.
Екстер’єр храму схожий із типовими волинськими стандартами. У храму один купол, що собою символізує Ісуса Христа. На вершині куполу знаходиться хрест, який символізує - «Терновий вінок». Через декілька метрів від храму знаходиться дерев’яна дзвіниця, яка була побудована у XVIIІ столітті. Особлива цінність дзвіниці в тому, що в ній знаходяться дзвони XVI століття, які є білою плямою в історії. Дослідники допускають думку, що вони збереглися від першого храму, який був на території монастиря Різдва Пречитої Богородиці в Пересопниці. Але, на жаль ніякої писеменої згадки про це не існує. Нам залишається тільки здогадуватися про їх походження.
Отже, церква Святого Миколая є досить цікавою і оригінальною пам’яткою архітектури XII-XVIII століття. Вона хоч на сучасному етапі є дерев’яною і типовою волинською забудово, але в неї дуже багата історія, тому що вона була побудовання спочатку з каміння і пізніше була зруйнована. Але все ж таки на тому місці побудували нову церкву, що є і до сьогодні яка є споруджена на фундаменті першої церкви. Також ще залишилися дзвони XII століття. Тому можна сказати, що церква Святого Миколая приваблює своєю історією.
Розділ II. Створення та значення Пересопницького Євангелія як відомої культурно-релігійної пам’ятки.