Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст.

Національна доктрина є державним докумен­том, що визначає систему поглядів на стратегію та основні напрями розвитку освіти в Україні у пер­шій чверті XXI ст. (2001).

Відповідно до Національної доктрини голов­ною метою державної політики в розвитку вищої освіти є створення умов для особистісного розвит­ку і творчої самореалізації кожного громадянина України, збереження й розвиток цінностей націо­нальної культури і громадянського суспільства. Пріоритетами державної політики в розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти, формування національних і загальнолюд­ських цінностей, створення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної освіти, постійне оновлення змісту освіти і форм ор­ганізації навчально-виховного процесу, розвиток системи неперервної освіти та осві­ти протягом життя, формування за допомогою освіти здорового способу життя, розвиток україномовного освітнього простру, забезпечення освітніх запитів національних меншин, забезпечення економічних і соціальних га­рантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їхнього соціального статусу, інтеграція освіти і науки, розвиток педагогі­чної та психологічної науки, розробка і впровадження освітніх іннова­цій, інформаційних технологій, створення індустрії виробництва навчальних засобів, створення ринку освітніх послуг та його на­уково-методичного забезпечення, інтеграція української освіти у європей-ський та світовий освітній простір.

3. Права і обов’язки суб’єктів навчально-виховного процесу у вищій школі. Нормативними документами, які регулюють права і обов’язки суб’єктів навчально-виховного процесу, в тому числі науково-педагогічних працівників в Україні, є: Конституція України, Закон України «Про освіту», Закон України «Про вищу освіту», Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ (Наказ МОН України від 02.06.1993 р. № 161, Порядок наймання та звільнення педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти, що є у державній власності (Наказ МОН України від 05.08.1993 р. № 293), Наказ МОН України від 07.08.2002 р. № 450 – Норми часу для планування обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, Перелік основних видів організації роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників ВНЗ та ін.

Педагогічні та науково-педагогічні працівни­ки можуть мати й інші права, передбачені закона­ми та статутом вищого навчального закладу.

Відповідно до Закону України «Про вищу ос­віту» педагогічні та науково-педагогічні праців­ники зобов’язані:

• постійно підвищувати професійний рівень, пе­дагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);

• забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповід­ної спеціальності;

• додержуватися норм педагогічної етики, мо­ралі, поважати гідність осіб, які навчаються, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Консти-туції України;

• додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчаль­ного закладу.

Педагогічні та науково-педагогічні працівни­ки підвищують кваліфікацію та проходять стажу­вання у відповідних наукових і освітньо-наукових установах як в Україні, так і за її межами. Вищий навчальний заклад забезпечує підви­щення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників не рідше, ніж один раз на п’ять років зі збереженням середньої заробітної плати.

Педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних за­кладів відповідно створюються належні умови праці, підвищен­ня кваліфікації, побуту, відпочинку та ме­дичного обслуговування; виплачуються у разі втрати роботи компенса­ції відповідно до Закону України «Про зайня­тість населення»; забезпечується зарахування до науково-педа­гогічного стажу робіт за сумісництвом, у разі виконання навчальних обов’язків не менше ніж 180 год. на рік; надаються гарантії та встановлюються заохо­чення, передбачені ст. 57 і 58 Закону України «Про освіту».

Вищий навчальний заклад відповідно до стату­ту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулю­вання педагогічних, науково-педагогічних та ін­ших категорій працівників вищих навчальних за­кладів.

Педагогічні та науково-педагогічні працівни­ки відповідно до чинного законодавства України мають право: на захист професійної честі та гідності, вільний вибір методів та засобів навчання в межах затверджених навчальних планів, проведення наукової роботи у вищих навчаль­них закладах усіх рівнів акредитації, індивідуальну педагогічну діяльність, участь у громадському самоврядуванні, участь в об’єднаннях громадян, забезпечення житлом, отримання пільгових кредитів для індивіду­ального і кооперативного житлового будів­ництва, одержання службового житла, одержання державних стипендій.