
- •Міністерство освіти і науки україни донецький державний університет управління
- •Передмова
- •Змістовий модуль 1. Система вищої освіти в Україні у контексті формування Загальноєвропейського простору вищої освіти
- •Структура вищої освіти, рівні підготовки фахівців
- •Ступеневість вищої освіти. Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні
- •Стандарти вищої освіти
- •Форми навчання
- •Управління освітою
- •Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст.
- •Робочий час викладача у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації
- •Навчальний час студента
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Змістовий модуль 2. Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти Основні питання лекції та семінарського заняття
- •Загальні та спеціальні компетенції менеджера
- •Види педагогічної діяльності
- •Структура діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу
- •Роль кафедри в управлінні навчальним процесом
- •Контрольні запитання
- •Класифікація методів навчання
- •Методи навчання за джерелом здобуття знань, передавання і характеру сприймання інформації
- •Методи навчання за внутрішньою сутністю
- •Види лекцій:
- •Лабораторне заняття
- •Практичне заняття
- •Семінарське заняття
- •Індивідуальне заняття
- •Консультація
- •Індивідуальні завдання
- •Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделей навчання
- •Особистісні якості учасників навчального процесу у різних системах навчання
- •Порівняльна характеристика класичної і посткласичної методологій викладання
- •Активні техніки навчання
- •Стилі навчання студентів
- •Проектна група
- •Провокації
- •Дискусія
- •«Мозковий штурм»
- •Парна робота
- •Конференція
- •Диференційоване навчання у вищій школі
- •Проблемне навчання у вищій школі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Змістовий модуль 4. Самостійна, індивідуальна та науково-дослідна робота студентів: сутність, організація, контроль Основні питання лекції та семінарського заняття
- •Контрольні запитання
- •Функції контролю
- •Педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Види контролю, його організація та проведення
- •Модель засвоєння бази знань
- •Тестовий контроль.
- •Методика розробки тестів
- •Категорії навчального портфоліо
- •Форми контролю знань, умінь і навичок студентів
- •Інтегрована шкала оцінювання
- •Основні критерії оцінювання
- •Контрольні запитання
- •Оволодіння педагогічною майстерністю
- •Самоактуалізація та самореалізація особистості. Самоуправління педагогічною діяльністю
- •Самовиховання викладача
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Велика хартія університетів Болонья, Італія. 18 вересня 1988 р. Преамбула
- •Основні принципи
- •Способи
- •Бухарестська декларація етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі Вступ
- •I. Цінності і принципи
- •II. Підтримка практичного втілення цінностей та етичних принципів
- •III. Участь юнеско-сепес
- •Методика застосування кейс-методу
- •Вимоги до ситуаційної вправи
- •Функціональне поле ситуаційних вправ
- •Найважливіші якості фахівця, що формують за допомогою кейс-методу
- •Використання ділових ігор у навчальному процесі
- •8 3015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
Вимоги до ситуаційної вправи
Який кейс можна вважати якісним? На думку спеціалістів, якісні кейси мають ряд властивостей:
вміло викладена історія: наявний послідовний виклад подій, наведена достатня інформація, є інтрига, дотримані норми літературної мови;
описує драматичну ситуацію, в якій необхідно ухвалювати управлінське рішення. В ньому має бути «драма», певна боротьба суперечливих інтересів;
стосується подій, які відбувалися не так давно протягом останніх, скажімо, п’яти років. Студенти мають більший інтерес до матеріалу, який у них зазвичай асоціюється з почутим у випусках новин, а не з підручником історії;
має головного героя. Згідно з досвідом, студенти краще осягають сутність проблеми, якщо мають змогу ототожнити себе з конкретною людиною, яка зобов’язана ухвалювати рішення.
містить реальну інформацію про реальну компанію. Відчуття реальності викликає більший інтерес, ніж штучно змодельована ситуація.
Кейс дає змогу оцінити ефективність ухвалених раніше управлінських рішень. Це сприяє як розумінню складності процесу ухвалення рішення в організації, так і формуванню аргументованого рішення, якого потребує кейс.
За допомогою кейса розвивають управлінські навички.
Кейс має бути ні занадто коротким, ні надміру довгим. Його оптимальний обсяг становить 8-15 сторінок тексту, що дає як необхідну, так і достатню інформацію. Важливо, щоб кейс містив статистичну інформацію, потрібну (а інколи і не дуже) для аналізу управлінської ситуації.
Водночас кейс – це не просто вміла розповідь і докладний опис певних подій на оптимальній кількості сторінок. Як уже зазначалося, це насамперед педагогічний інструмент, використовуваний для досягнення певних навчальних цілей. Лоренс Лінн з Чиказького університету розрізняє кілька типів кейсів. Наприклад, кейс, що потребує ухвалення управлінського рішення, відтворює ситуацію, в якій керівник змушений ухвалювати конкретне обґрунтоване рішення, маючи чітко визначені обставини. Обговорюючи такий кейс, викладач, як правило, прагне, щоб студенти поставили себе на місце уявного-менеджера.
Моделі поєднання кейс-методу з іншими сполученими
методами навчання
Робота над кейсом здійснюється за різними моделями: перший етап – ознайомлення студентів з матеріалами кейса; на наступних етапах використовують різноманітні сполучені методи навчання, доцільність яких визначається складністю кейса, наявністю часу на опрацювання, кількістю слухачів, рівнем підготовки аудиторії тощо.
Модель 1 (складний кейс)
Ознайомлення з матеріалами кейса.
Обговорення кейса в малих групах (10-20 хв, залежно від складності матеріалу).
Підготовка групової презентації (проект) результатів, обговорення кейса (2-3 хв).
Презентація групових рішень кейса: презентують усі групи по черзі (окремий представник групи) або колективно (кожен член групи) презентує своє питання (2-5 хв для кожної групи).
Групова дискусія під керівництвом викладача з проблем, порушених у кейсі. Підбиття підсумків дискусії: висновки викладача та учасників дискусії з основного питання кейса.
Резюме щодо практичності та можливості використання набутого досвіду у практиці кожного з учасників дискусії. Всі слухачі по черзі висловлюються з цього питання.
Модель 2 (обмаль часу, велика аудиторія: багато малих груп)
Ознайомлення з матеріалами кейса.
Обговорення кейса у малих групах (10-20 хв, залежно від складності матеріалу).
Підготовка групової презентації (проект) результатів, обговорення кейса (2-3 хв).
Презентація рішень кейса учасниками однієї групи за вибором викладача (до 5 хв). Решта груп слухає презентацію та виступає по черзі з доповненнями та уточненнями (до хвилини на виступ для кожної групи).
Резюме викладача: підбиття підсумків презентації.
Надання інформації (міні-лекція) викладача про впровадження кейса в практику, огляд розвитку подій.
Модель 3 (комплексний кейс, велика аудиторія, мало часу на докладний розгляд кейса)
Ознайомлення з матеріалами кейса.
Обговорення кейса в малих групах (10-20 хв, залежно від складності матеріалу).
Підготовка групової презентації (проект) результатів, обговорення кейса за окремими питаннями. Кожен учасник групи готується виступити з окремого питання (до 5 хв).
Презентація групового рішення кейса з першого питання: виступ від кожної групи по одному учаснику (до хвилини).
Підбиття підсумків викладачем з першого питання кейса.
Презентація групового рішення кейса з другого питання: виступ від кожної групи по одному учаснику (до хвилини). Повтор циклу: залежить від кількості ключових питань у кейсі.
Модель 4 (кейс нескладний, коли велика аудиторія)
Ознайомлення з матеріалами кейса.
Обговорення кейса в малих групах (10-20 хв, залежно від складності матеріалу).
«Мозкова атака» під керівництвом викладача і за участю всіх слухачів. Основне питання: «Віднайдення виходу із ситуації, що склалася за допомогою кейса» (10-15 хв).
Надання інформації (міні-лекція) викладача про те, як завершився кейс на практиці та як розвиваються події.
Групова дискусія під керівництвом викладача на одну із тем:
Що вплинуло на ситуацію, яка на практиці склалася таким чином?
Чому учасники кейса не могли передбачити наслідки ситуації, описаної в кейсі?
6. Резюме. Підбиття підсумків викладачем.
Модель 5 (складний кейс, не більше 2-3 малих груп)
Ознайомлення з матеріалами кейса.
Обговорення кейса в малих групах (10-20 хв, залежно від складності матеріалу).
Кожна група готує презентації-відповіді (проект) на окремі питання кейса (до 5 хв).
Всі групи по черзі презентують результати групової роботи з першого питання кейса (до хвилини).
Групова дискусія під керівництвом викладача на тему: «Чим зумовлені розбіжності у відповідях на те саме питання кейса різними групами?» (до 5 хв). Резюме викладача.
Повтор циклу: всі групи по черзі презентують результати групової роботи над другим питанням кейса.
Модель 6 (складний кейс, мало часу на розгляд кейса)
Ознайомлення з матеріалами кейса.
Кожна група готує презентацію-відповідь (проект) на окреме питання кейса (до 5 хв).
Презентація першої групи з першого питання. Запитання та уточнення решти груп з питання, що обговорюється.
Презентація другої групи з другого питання. Запитання та уточнення решти груп з питання, що обговорюється.
Резюме викладача. Підбиття підсумків презентацій.
Модель 7 (комплексний кейс, велика аудиторія, мало часу на розгляд кейса)
Ознайомлення з матеріалами кейса.
Обговорення кейса в малих групах (10-20 хв, залежно від складності матеріалу).
Кожна група готує презентацію-відповідь (проект) на окреме питання кейса (до 5 хв).
Панельна дискусія. Представник кожної групи відповідає на ряд (2-3) загальних запитання викладача і запитання аудиторії, але під кутом зору того окремого питання, що докладно обговорювалося саме в його малій групі.
Резюме викладача. Підбиття підсумків панельної дискусії.
Модель 8 (мало часу, велика аудиторія, проблема, викладена у кейсі, відносно нова для вітчизняного бізнес-середовища)
1. Ознайомлення з матеріалами кейса.
2. Індивідуальна підготовка до розгляду кейса (1-2 хв, залежно від складності матеріалу).
3. Викладач презентує своє бачення вирішення питань кейса, пропонуючи т. зв. правильне рішення з точки зору теорії менеджменту.
4. Виступи слухачів: доповнення або критичні зауваження з приводу почутого.
5. Викладач підбиває підсумки. Висвітлює розходження та спільне бачення проблем.
6. Надання інформації (міні-лекція) викладачем про те, як завершився кейс на практиці та як розвиваються події тепер.
Модель 9 (в аудиторії дві малі групи, кейс містить дві різні позиції: менеджмент і колектив, менеджмент і власник, менеджмент і профспілка)
1. Ознайомлення з матеріалами кейса.
2. Обговорення кейса в малих групах (10-20 хв, залежно від складності матеріалу).
3. Підготовка до презентації з точки зору однієї зі сторін, що беруть участь у кейсі.
4. Викладач проводить дебати за участю двох представників обох груп і залучає до обговорення всю аудиторію.
5. Голосування за результатами дебатів.
6. Резюме викладача. Підбиття підсумків дебатів.
Модель 10 (в аудиторії дві малі групи, кейс містить різні позиції: менеджмент і колектив, менеджмент і власник, менеджмент і профспілка)
Ознайомлення з матеріалами кейса.
Обговорення кейса в малих групах (10-20 хв, залежно від складності матеріалу).
Підготовка до презентації з точки зору однієї зі сторін, що беруть участь у кейсі.
Діалог між двома групами, який ведуть лідери груп за участю всієї групи.
Резюме викладача. Підбиття підсумків діалогу.
Модель 11 (кейс містить дві різні рольові позиції (конфліктна ситуація між працівниками, відділами тощо)
Ознайомлення з матеріалами кейса.
Індивідуальний розгляд кейса (до 5 хв).
Викладач обирає 3-4 ключові ролі, окреслені у кейсі. Аудиторія висуває представників на виконання цих ролей.
Рольова гра. Мету гри формулює викладач.
Групова дискусія про досягнення мети гри і обговорення переваг та недоліків, виявлених під час гри.
Резюме викладача. Підбиття підсумків групової дискусії.
Розглянемо функціональне поле ситуаційних вправ і найважливіші якості фахівця (табл. 1-2).
Таблиця 1