Види контролю, його організація та проведення

Виокремлюють два види контролю якості знань студентів: а) міжсесійний та б) підсумковий (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Види контролю якості знань студентів

Так, міжсесійний контроль проводять у період між сесіями, розрізняють перевірку по­передню, поточну і тематичну.

Попередня перевірка передбачає виявлення рівня підготовленості студентів до навчання залежно від етапу навчання і місця проведення контролю.

Поточну перевірку проводять з метою отримання оператив­них даних про рівень знань студентів та ефективність процесу навчання.

Тематична перевірка передбачає з’ясування рівня знань студентів з певної теми.

Підсумковий контроль проводять з метою перевірки рів­ня засвоєння знань, формування вмінь і навичок у студентів за тривалий період навчання, розрізняють семестровий контроль і державну атестацію.

Семестровий контроль проводять у формі іспиту, заліку або диференційованого заліку. Ці форми контролю можуть бути усними чи письмовими, їх проводять за екзаменаційними білетами, тестами або як довільну співбесіду.

Залежно від специфіки навчальної дисципліни, методики викладання та інтенсивності поточного контролю підсумкова оцінка може виставлятися без вжиття додаткових контрольних заходів.

Державна атестація студентів проводиться після за­вершення навчання студентами на певному освітньому (кваліфікацій­ному) рівні або якомусь його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характе­ристики.

У вищих закладах освіти може використовуватись модульна або інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних, практичних, семінарських або лабо­раторних занять з певної навчальної дисципліни.

Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визна­чають навчальні плани (робочі навчальні плани), а форми їх проведення – робоча програма навчальної дисципліни. Коли студент навчається за індивідуальним навчальним планом, йому може бути запропонований окремий графік проведення контроль­них заходів.

Екзаменаційна сесія – це період підбиття підсумків навчальної роботи студентів протягом семестру. Тривалість і терміни її прове­дення визначаються навчальним планом (робочим навчальним планом). Під час сесії проводять іспити за окремим розкладом, який затверджується проректором (заступником директора) з навчальної роботи. Перерва між іспитами, якщо вона необхідна студентам для самопідготовки, має становити не менше 3-4 днів. Перед кожним іспитом обов’язково проводять консультацію.

Час і місце проведення іспиту планується з урахуванням його форми: усної чи письмової. Час і місце проведення іспиту можна змінювати тільки за погодженням з деканом факультету.

На сучасному етапі приєднання України до Болонського процесу, модернізації системи вищої освіти особливої значущості набуває проблема контролю навчальних досягнень студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Актуальність проблеми обумовлена принциповими змінами в системі оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів за проведення модульно-рейтингового контролю. Крім того, контроль, як складова навчального процесу ВНЗ, забезпечує діагностику результатів освітньої діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу у вищій школі. Контроль, з одного боку, сприяє поліпшенню роботи студентів, формуванню їхньої особистості, виявленню реальних навчальних досягнень, розкриттю причин слабкого засвоєння ними змісту освіти, а з іншого – надає можливість педагогу для проведення аналізу, оцінювання й коригування процесу навчання.

2. Методи і форми контролю успішності та якості знань студентів. З’ясування рівня засвоєння студентами знань, умінь і навичок з навчальної дисципліни проводять за допомогою використання різних методів й форм контролю, які забезпечують зворотний зв’язок між студентом і викладачем у навчальному процесі (табл. 5.1).

Критерії оцінювання знань за усну відповідь:

• повнота висвітлення питання;

• логіка викладу, культура мовлення;

• емоційність і переконливість;

• використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних посібників, періодики з фаху);

• аналітичні міркування, вміння порівнювати, робити висновки.

Критерії оцінювання знань при виконанні письмових завдань:

• повнота висвітлення питання;

• цілісність, системність, логіка викладу;

• послідовність, уміння формулювати висновки;

• акуратність оформлення письмової роботи;

• підготовка матеріалу за допомогою комп’ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

Таблиця 5.1