Провокації

Для розвитку пізнавальної діяльності студентів використовують різні види провокаційних вправ:

1. пряма провокація як порушення життєвого простору;

2. вербальна провокація, щоб показати своє ставлення до певного предмета, процесу, явища;

3. негативне моделювання ситуації – «ефект метелика»;

4. зміщення акцентів важливості проблеми;

5. уникнення відповідальності.

Для успіху провокації треба: визначити цільову аудиторію, мати почуття гумору, бути експлуататором, зберегти пошану до адресата акції.

Значення застосування провокацій у навчальному процесі: стимулюють творчу активність студентів, ослаблюють приховані конфлікти, дають можливість усвідомити відповідність певних норм поведінки.

Дискусія

Цей вид діяльності передбачає чітко, конкретно сформульовану тему і залучення до роботи всієї групи. Мета полягає у формуванні умінь та навичок організовувати і вести дискусію, у розвитку критичного мислення та вихованні поваги до співрозмовників. Питання для обговорення мають містити явні й приховані суперечності, що спонукає студентів мислити, сперечатися, відстоювати власну точку зору. Веде дискусію викладач.

Структура дискусії така: вступ, безпосереднє обговорення спірного питання і підведення підсумків. Студент-доповідач актуалізує проблему й пропонує певні напрямки її розгляду, що передбачає доповнення, полеміку, обговорення. У висвітленні питання можуть бути різні погляди, різна оцінка явищ і подій. Викладач спрямовує дискусію в потрібному напрямі, пояснює всі положення, факти і явища. Допомагати йому можуть студенти-асистенти.

«Мозковий штурм»

Цей вид діяльності спрямований на формування пізнавальної активності студентів, розвиток умінь ділового спілкування. Обговорення питань починається з виступу студента, який за кілька хвилин має запропонувати власний спосіб їх вирішення. Запропоновані студентом ідеї в обмежений час обмірковують всі учасники семінару. Потім виступає наступний студент і пропонує іншу ідею або розвиває попередню. Цей вид діяльності дає змогу кожному з учасників висловлювати власні думки.

Всі учасники «мозкового штурму» мають дотримуватися таких правил:

• не допускати критику суджень, пропозицій, тез у момент генерування ідеї;

• стимулювати генерування великої кількості ідей за короткий проміжок часу;

• постановка задачі має бути чіткою і зрозумілою всім.

Після генерації ідей фіксують усі рішення, пропозиції, висловлювання, групують ідеї за змістом і призначенням тощо. Потім піддають ці запропоновані ідеї, визначаються реальні пропозиції, виокремлюють ті рішення, що потребують конструктивного розроблення.

Парна робота

Вид організації навчальної діяльності, за якого ставляться певні завдання для двох студентів так, щоб кожен з них міг виконати якусь його частину індивідуально під час міжособистісного спілкування.

Конференція

Це найскладніший вид діяльності, який передбачає основні й додаткові питання. Студенти заздалегідь розподіляють їх між собою з урахуванням індивідуальних можливостей, добирають фахову літературу, шукають додаткові матеріали з теми, консультуються індивідуально або в групах з викладачем. Головна мета конференції полягає у створенні умов для самореалізації кожного студента, який управляє процесом навчання. Крім того, такий вид діяльності формує у студентів уміння і навички з ведення науково-дослідної роботи.

Методика застосування кейс-методу і проведення ділових ігор наведені в додатках В, Г.