
- •Міністерство освіти і науки україни донецький державний університет управління
- •Передмова
- •Змістовий модуль 1. Система вищої освіти в Україні у контексті формування Загальноєвропейського простору вищої освіти
- •Структура вищої освіти, рівні підготовки фахівців
- •Ступеневість вищої освіти. Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні
- •Стандарти вищої освіти
- •Форми навчання
- •Управління освітою
- •Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст.
- •Робочий час викладача у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації
- •Навчальний час студента
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Змістовий модуль 2. Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти Основні питання лекції та семінарського заняття
- •Загальні та спеціальні компетенції менеджера
- •Види педагогічної діяльності
- •Структура діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу
- •Роль кафедри в управлінні навчальним процесом
- •Контрольні запитання
- •Класифікація методів навчання
- •Методи навчання за джерелом здобуття знань, передавання і характеру сприймання інформації
- •Методи навчання за внутрішньою сутністю
- •Види лекцій:
- •Лабораторне заняття
- •Практичне заняття
- •Семінарське заняття
- •Індивідуальне заняття
- •Консультація
- •Індивідуальні завдання
- •Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделей навчання
- •Особистісні якості учасників навчального процесу у різних системах навчання
- •Порівняльна характеристика класичної і посткласичної методологій викладання
- •Активні техніки навчання
- •Стилі навчання студентів
- •Проектна група
- •Провокації
- •Дискусія
- •«Мозковий штурм»
- •Парна робота
- •Конференція
- •Диференційоване навчання у вищій школі
- •Проблемне навчання у вищій школі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Змістовий модуль 4. Самостійна, індивідуальна та науково-дослідна робота студентів: сутність, організація, контроль Основні питання лекції та семінарського заняття
- •Контрольні запитання
- •Функції контролю
- •Педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Види контролю, його організація та проведення
- •Модель засвоєння бази знань
- •Тестовий контроль.
- •Методика розробки тестів
- •Категорії навчального портфоліо
- •Форми контролю знань, умінь і навичок студентів
- •Інтегрована шкала оцінювання
- •Основні критерії оцінювання
- •Контрольні запитання
- •Оволодіння педагогічною майстерністю
- •Самоактуалізація та самореалізація особистості. Самоуправління педагогічною діяльністю
- •Самовиховання викладача
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Велика хартія університетів Болонья, Італія. 18 вересня 1988 р. Преамбула
- •Основні принципи
- •Способи
- •Бухарестська декларація етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі Вступ
- •I. Цінності і принципи
- •II. Підтримка практичного втілення цінностей та етичних принципів
- •III. Участь юнеско-сепес
- •Методика застосування кейс-методу
- •Вимоги до ситуаційної вправи
- •Функціональне поле ситуаційних вправ
- •Найважливіші якості фахівця, що формують за допомогою кейс-методу
- •Використання ділових ігор у навчальному процесі
- •8 3015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
Індивідуальне заняття
Індивідуальні заняття є новою формою організації навчального процесу у вищих закладах освіти. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.
Індивідуальні заняття проводяться, як правило, у позанавчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента.
Організація та проведення індивідуальних занять доручається висококваліфікованим викладачам.
Індивідуальні заняття на молодших курсах мають на меті поглибити вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших – вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.
Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком.
Консультація
Один із видів навчальних занять. Консультацію проводять з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні або практичні питання і для пояснення певних теоретичних положень, або аспектів їх практичного застосування.
Консультації протягом семестру (поточні консультації, семестрові) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком.
Консультація може бути індивідуальною або проводитись для академічної групи чи потоку студентів. Це залежить від того, чи консультує викладач студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань (курсового та дипломного проекту/роботи), або з теоретичних питань навчальної дисципліни (певних аспектів їх практичного застосування).
Обсяг часу на проведення консультацій у вищих закладах освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації визначається відповідно до Норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботи, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.1996 р. № 195, і відобра-жається у навчальному плані (робочому навчальному плані). Зокрема, на проведення консультацій протягом семестру він диференціюється залежно від форм навчання і визначається для академічної групи як частина загального обсягу часу, відведеного на вивчення конкретної навчальної дисципліни: 4% – денна (стаціонарна) форма навчання; 8 – вечірня форма навчання; 12% – заочна (дистанційна) форма навчання.
Час для проведення екзаменаційних консультацій в закладах освіти всіх рівнів акредитації відводиться за такими нормами: семестровий іспит – 2 год. на академічну групу; державний іспит – 2 год. на академічну (екзаменаційну) групу з кожної навчальної дисципліни (розділу програми).
Індивідуальні завдання
Індивідуальні завдання є однією з форм організації навчання у вищій школі, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, набутих студентам в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.
До індивідуальних завдань належать реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо.
Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях.
Курсові роботи, як правило, мають навчально-дослідний характер і виконуються здебільшого з фундаментальних навчальних дисциплін.
Тематика курсових проектів (робіт) визначається кафедрами (предметними або цикловими комісіями) відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона має бути актуальною й пов’язаною з розв’язанням фахових задач.
Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою (предметною або цикловою комісією) списку тем. Студенти також можуть пропонувати свої теми.
Порядок затвердження тем курсових проектів (робіт) та їх керівників визначається вищим закладом освіти.
У вищих закладах освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється професорами, доцентами і старшими викладачами, а також асистентами (викладачами) та іншими фахівцями, які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи.
Захист курсового проекту (роботи) проводиться комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної комісії), у тому числі керівника курсового проекту (роботи).
Дипломний проект (робота) – це індивідуальне завдання науково-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке студент виконує на завершальному етапі фахової підготовки і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв’язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих задач.
Дипломні проекти виконують, як правило, студенти-випускники технічних, технологічних та інших споріднених спеціальностей, а на гуманітарних спеціальностях виконується здебільшого дипломна робота.
Тематика дипломних проектів (робіт) визначається випусковими кафедрами (предметними або цикловими комісіями).
Наукові керівники дипломних проектів (робіт) призначаються з числа професорів і доцентів. У випадках, коли дипломний проект (робота) має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані спеціалісти відповідної галузі.
Студентам надається право запропонувати свою тему дипломного проекту (роботи) з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують розробку виконаного студентом курсового проекту (роботи), або які безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.
3. Інноваційні технології навчання у вищому навчальному закладі. Активні техніки навчання. Дистанційне навчання. Модель інноваційного навчання припускає:
активну участь студентів у процесі навчання (а не пасивне засвоєння інформації);
можливість прикладного використання знань у реальних умовах;
викладення концепцій та подання знань у різноманітних формах (а не лише у текстовій);
підхід до навчання як до колективної, а не індивідуальної діяльності;
зосередження уваги на процесі навчання, а не запам’ятову-вання інформації (табл. 3.3).
Таблиця 3.3