Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Redaktsia_Uchebnik_Didenko_Garmash2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.4 Mб
Скачать

Індивідуальне заняття

Індивідуальні заняття є новою формою організації навчального процесу у вищих закладах освіти. Вони передбачають створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, які виявили особливі здібності в навчанні та нахил до науково-дослідної роботи і творчої діяльності.

Індивідуальні заняття проводяться, як правило, у позанавчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента.

Організація та проведення індивідуальних занять доручається висококваліфікованим викладачам.

Індивідуальні заняття на молодших курсах мають на меті поглибити вивчення студентами окремих навчальних дисцип­лін, на старших – вони мають науково-дослідний характер і передба­чають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни проводяться з одним або декількома студентами за окремим графіком.

Консультація

Один із видів навчальних занять. Консультацію проводять з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні або практичні питання і для пояснення певних теоретичних положень, або аспектів їх практичного застосування.

Консультації протягом семестру (поточні консультації, семестрові) та перед контрольним заходом (екзаменаційні) проводяться за графіком.

Консультація може бути індивідуальною або проводитись для академічної групи чи потоку студентів. Це залежить від того, чи консультує викладач студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань (курсового та дипломного проекту/роботи), або з теоретичних питань навчальної дисципліни (певних аспектів їх практичного застосування).

Обсяг часу на проведення консультацій у вищих закладах освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації визначається відповідно до Норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботи, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.1996 р. № 195, і відобра-жається у навчальному плані (робочому навчальному плані). Зокрема, на проведення консультацій протягом семестру він диферен­ціюється залежно від форм навчання і визначається для акаде­мічної групи як частина загального обсягу часу, відведеного на вивчення конкретної навчальної дисципліни: 4% – денна (стаціонарна) форма навчання; 8 – вечірня форма навчання; 12% – заочна (дистанційна) форма навчання.

Час для проведення екзаменаційних консультацій в закладах освіти всіх рівнів акредитації відводиться за такими нормами: семестровий іспит – 2 год. на академічну групу; державний іспит – 2 год. на академічну (екзаменаційну) групу з кожної навчальної дисципліни (розділу програми).

Індивідуальні завдання

Індивідуальні завдання є однією з форм організації навчання у вищій школі, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, набутих студентам в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

До індивідуальних завдань належать реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо.

Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях.

Курсові роботи, як правило, мають навчально-дослідний харак­тер і виконуються здебільшого з фундаментальних навчальних дисциплін.

Тематика курсових проектів (робіт) визначається кафедрами (предметними або цикловими комісіями) відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона має бути актуальною й пов’я­заною з розв’язанням фахових задач.

Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою (предметною або цикловою комісією) списку тем. Студенти також можуть пропонувати свої теми.

Порядок затвердження тем курсових проектів (робіт) та їх керів­ників визначається вищим закладом освіти.

У вищих закладах освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється профе­сорами, доцентами і старшими викладачами, а також асистентами (викладачами) та іншими фахівцями, які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної комісії), у тому числі керівника курсового проекту (роботи).

Дипломний проект (робота) – це індивідуальне завдання науково-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке студент виконує на завершальному етапі фахової підготовки і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв’язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих задач.

Дипломні проекти виконують, як правило, студенти-випускники технічних, технологічних та інших споріднених спеціальностей, а на гумані­тарних спеціальностях виконується здебільшого дипломна робота.

Тематика дипломних проектів (робіт) визначається випусковими кафедрами (предметними або цикловими комісіями).

Наукові керівники дипломних проектів (робіт) призначаються з числа професорів і доцентів. У випадках, коли дипломний проект (робота) має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані спеціалісти відповідної галузі.

Студентам надається право запропонувати свою тему дипломного проекту (роботи) з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують розробку виконаного студентом курсового проекту (роботи), або які без­посередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

3. Інноваційні технології навчання у вищому навчальному закладі. Активні техніки навчання. Дистанційне навчання. Модель інноваційного навчання припускає:

  • активну участь студентів у процесі навчання (а не пасивне засвоєння інформації);

  • можливість прикладного використання знань у реальних умовах;

  • викладення концепцій та подання знань у різноманітних формах (а не лише у текстовій);

  • підхід до навчання як до колективної, а не індивідуальної діяльності;

  • зосередження уваги на процесі навчання, а не запам’ятову-вання інформації (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]