
- •Міністерство освіти і науки україни донецький державний університет управління
- •Передмова
- •Змістовий модуль 1. Система вищої освіти в Україні у контексті формування Загальноєвропейського простору вищої освіти
- •Структура вищої освіти, рівні підготовки фахівців
- •Ступеневість вищої освіти. Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні
- •Стандарти вищої освіти
- •Форми навчання
- •Управління освітою
- •Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст.
- •Робочий час викладача у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації
- •Навчальний час студента
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Змістовий модуль 2. Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти Основні питання лекції та семінарського заняття
- •Загальні та спеціальні компетенції менеджера
- •Види педагогічної діяльності
- •Структура діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу
- •Роль кафедри в управлінні навчальним процесом
- •Контрольні запитання
- •Класифікація методів навчання
- •Методи навчання за джерелом здобуття знань, передавання і характеру сприймання інформації
- •Методи навчання за внутрішньою сутністю
- •Види лекцій:
- •Лабораторне заняття
- •Практичне заняття
- •Семінарське заняття
- •Індивідуальне заняття
- •Консультація
- •Індивідуальні завдання
- •Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделей навчання
- •Особистісні якості учасників навчального процесу у різних системах навчання
- •Порівняльна характеристика класичної і посткласичної методологій викладання
- •Активні техніки навчання
- •Стилі навчання студентів
- •Проектна група
- •Провокації
- •Дискусія
- •«Мозковий штурм»
- •Парна робота
- •Конференція
- •Диференційоване навчання у вищій школі
- •Проблемне навчання у вищій школі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Змістовий модуль 4. Самостійна, індивідуальна та науково-дослідна робота студентів: сутність, організація, контроль Основні питання лекції та семінарського заняття
- •Контрольні запитання
- •Функції контролю
- •Педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Види контролю, його організація та проведення
- •Модель засвоєння бази знань
- •Тестовий контроль.
- •Методика розробки тестів
- •Категорії навчального портфоліо
- •Форми контролю знань, умінь і навичок студентів
- •Інтегрована шкала оцінювання
- •Основні критерії оцінювання
- •Контрольні запитання
- •Оволодіння педагогічною майстерністю
- •Самоактуалізація та самореалізація особистості. Самоуправління педагогічною діяльністю
- •Самовиховання викладача
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Велика хартія університетів Болонья, Італія. 18 вересня 1988 р. Преамбула
- •Основні принципи
- •Способи
- •Бухарестська декларація етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі Вступ
- •I. Цінності і принципи
- •II. Підтримка практичного втілення цінностей та етичних принципів
- •III. Участь юнеско-сепес
- •Методика застосування кейс-методу
- •Вимоги до ситуаційної вправи
- •Функціональне поле ситуаційних вправ
- •Найважливіші якості фахівця, що формують за допомогою кейс-методу
- •Використання ділових ігор у навчальному процесі
- •8 3015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
Види лекцій:
за місцем розташування – вступні, оглядові – повторно оглядові, оглядово-заключні;
за методами і формами викладу розрізняють лекції інформаційні, проблемні, візуальні, лекції вдвох, за раніше запланованими помилками, прес-конференції, образно-установчі та ін.
Лабораторне заняття
Це вид навчального заняття, на якому студенти під керівниц-твом викладача проводять природні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу.
Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвер- дження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, формування практичних умінь і набуття навичок роботи з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній пред-метній галузі. Перелік тем лабораторних занять визначається робо-чою навчальною програмою дисципліни.
В окремих випадках деякі лабораторні заняття можуть проводитись в умовах реального професійного середовища (заклад освіти, виробництво, наукова лабораторія тощо).
Лабораторне заняття проводиться зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. В окремих випадках (вимоги безпеки життєдіяльності, обмежена кількість робочих місць тощо) допускається проведення лабораторних занять з меншою чисельністю студентів.
Етапи лабораторного заняття: проведення попереднього контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи; виконання конкретних завдань відповідно до запропонованої тематики; оформлення індивідуального звіту; оцінювання результатів лабораторної роботи студентів викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журнал обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
У разі виконання лабораторних робіт, пов’язаних з можливою небезпекою для здоров’я і життя студентів, обов’язковим етапом її підготовки і проведення є інструктаж з правил безпеки і контроль за їх дотриманням.
Практичне заняття
Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує докладний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами спе-ціально розроблених завдань.
Основна дидактична мета практичного заняття – розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, набутих студентами на лекціях і в процесі самостійної роботи, спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, розвиток умінь і навичок, наукового мислення та вдосконалення усного мовлення студентів.
Тематика і плани проведення практичних занять зі списком рекомендованої літератури заздалегідь доводяться до відома студентів.
Теми і зміст практичних занять визначають відповідно до ро- бочої навчальної програми дисципліни.
Практичне заняття проводять, як правило, з академічною групою. Для окремих навчальних дисциплін, виходячи з особливостей їх вивчення та вимог безпеки життєдіяльності, допустимим є поділ академічної групи на підгрупи.
Кількісний склад навчальних груп для проведення практичних занять у таких випадках визначають за навчальною програмою дисципліни або відповідно до рішення керівника вищого закладу освіти.
До практичного заняття викладач готує методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для виконання їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби.
Студенти згідно з тематичним планом проведення практичних занять самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, готують, у разі потреби, необхідні дидактичні матеріали та виконують домашні завдання.
Практичне заняття припускає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування задач з їх обговоренням, виконання контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.
Якість підготовки студентів до заняття та їх участь у виконанні практичних завдань оцінює і враховує викладач при виставленні підсумкової оцінки з цієї навчальної дисципліни.