
- •1.Swot-аналіз як основний інструмент стратегічного управління, його переваги і недоліки
- •2. Space-аналіз
- •3. Матриця «темпи зростання ринку-частка на ринку» (модель всє)
- •4. Матриця «привабливість ринку (галузі) - конкурентоспроможність компанії» (модель ge / McKinsey)
- •5. Модель Shell/dpm
- •6. Модель Хофера-Шендела
- •7. Модель adl/lc
- •8. Матриця «товар – ринок»
- •9. Модель стратегічного аналізу (база даних pims)
- •Питання для самоперевірки:
- •Список використаних джерел:
8. Матриця «товар – ринок»
При визначенні портфельної (загальної) стратегії, щоб указати, в яких конкретно бізнес-галузях фірма буде працювати в майбутньому і як СБО будуть пов'язані між собою, часто використовують матрицю «можливостей за товарами-ринками» (рис. 8.1).
Рис. 8.1 Матриця «товар-ринок»
Кожен квадрант матриці визначає яку-небудь загальну стратегію.
Стратегія «покращуй те, що ти вже робиш» спрямована на ринки і продукти, які існують. Така стратегія прийнятна для СБО, які функціонують на існуючому ринку, що розвивається, і прагнуть збільшити обсяги продажів товарів, що випускаються, за рахунок додаткових маркетингових зусиль (наступальна реклама, конкурентоспроможні ціни, інтенсифікація просування товарів і т. ін.).
Стратегія розвитку ринку полягає в пошуку нових ринків для вироблених товарів. Застосування цієї стратегії ефективне, якщо фірма розширює свій ринок за рахунок: проникнення на нові географічні ринки; впровадження в нові сегменти ринку; інтенсифікації реклами і т. ін.
Стратегія розробки нових продуктів припускає зростання фірми за рахунок виробництва нового продукту, реалізація якого буде здійснюватися на існуючому ринку. Зусилля фірми у цьому випадку спрямовані на розробку нових чи модифікацію старих товарів і реалізацію їх на існуючому ринку лояльно налаштованим клієнтам стосовно товарів даної фірми.
Стратегія диверсифікованості застосовується в тих випадках, коли фірма далі не може розвиватися на даному ринку з даним продуктом у рамках даної галузі. Приймаючи таку стратегію, фірма спрямовує зусилля на розробку нових продуктів і пошук нових ринків, тому вона є дуже ризикованою. Знизити ризик фірма може за рахунок розширення сфер діяльності як в галузі, пов'язаній з основною діяльністю компанії, так і в зовсім самостійних сферах бізнесу.
У перших трьох квадрантах подано стратегії, які чітко визначають загальні напрямки розвитку фірми: нарощування маркетингових зусиль, розвиток технології або і перше, і друге. При стратегії диверсифікації загальний напрямок розвитку фірми не такий очевидний. Загальна стратегія фірми найчастіше являє собою ті чи інші комбінації перерахованих вище чотирьох стратегій.
Стратегічний аналіз бізнес-портфеля фірми припускає реалізацію, крім безпосереднього аналізу на основі моделей, описаних вище, ще деяких кроків:
- оцінка привабливості кожної галузі, представленої в господарському портфелі компанії;
- оцінка конкурентних позицій і конкурентної сили кожного з підрозділів компанії;
- ранжирування різних підрозділів компанії за результатами їхньої минулої діяльності і за прогнозними оцінками їхнього майбутнього розвитку;
- визначення того, які саме види діяльності мають важливі стратегічні відповідності з іншими видами діяльності господарського портфеля;
- ранжирування господарських підрозділів за пріоритетністю інвестування;
- використання результатів попереднього аналізу для розробки послідовних дій, спрямованих на поліпшення діяльності корпорації в цілому.