
- •Розділ і. Музеї, архіви, бібліотеки в джерельній базі історіографії України
- •1.1. Бібліотечна справа в працях к. Рубинського та в. Кордта
- •1.1.1. К. І. Рубинський
- •1.1.2. В. Кордт
- •1.2. Розбудова архівної справи у роботах д. Багалія та о.Грушевського
- •1.2.1. Д. Багалій
- •1.2.2. О. Грушевський
- •1.3. Роль музеїв у збереженні культурної спадщини українців в публікаціях і.Свенціцького та ф. Шміта
- •1.3.1. І.С.Свєнціцький
- •Розділ іі. Збереження історичної пам’яті народу та історіографічного матеріалу в деяких музейних, архівних та бібліотечних закладах держави
- •2.1.Національний художній музей України
- •2.1.1. Колекції музею
- •2.1.2. Видавнича програма Національного художнього музею України
- •2.2. Національна історична бібліотека України
- •2.3. Центральний державний архів - музей літератури і мистецтва України
- •2.3.2. Архівні фонди
- •2.3.3. Музейні фонди
- •2.3.4. Бібліотечні фонди
- •Висновки
- •Список використаних джерел:
2.3. Центральний державний архів - музей літератури і мистецтва України
2.3.1. Про архів
Центральний державний архів – музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ України) зберігає документи державного, громадського і особового походження, які характеризують історію українського літературно – мистецького процесу за період з кінця ХVIII ст. до наших днів. ЦДАМЛМ України створений у 1966 році. Знаходиться в приміщенні колишнього Софійського духовного училища (пам’ятка історії архітектури другої половини ХVIII ст.).
В ЦДАМЛМ України зосереджено фонди державних установ, творчих спілок та громадських організацій, в тому числі фонди установ, діяльність яких припадає на ХІХ – поч. ХХ ст. В ЦДАМЛМ України зберігаються також колекції книжкової графіки, документів українського некрополя, народних пісень, зібраних Г. Ячницьким, діячів українського музичного, театрального, образотворчого мистецтва, мовознавців, екслібрисів Р. Олексіїва. ЦДАМЛМ України є найбільшою скарбницею фондів особового походження літературно – мистецького профілю.
Історія української культури другої половини XVIII – поч. ХХ ст. представлена рукописною спадщиною класиків української літератури Т.Г. Шевченка, І.Я. Франка, І.С. Нечуя–Левицького, Марка Черемшини; Б.Д.Грінченка, К.Г. Стеценка, М.А. Тутковського; М.Л.Кропивницького, М.К. Заньковецької, С.В. Тобілевич та багато ін.
Основну частину документальних зібрань особового походження ЦДАМЛМ України становлять фонди діячів літератури і мистецтва радянського періоду [18, c. 27].
В документах літературно-мистецького профілю ЦДАМЛМ України представлені періоди розвитку літератури і мистецтва доби розстріляного відродження. Зберігаються документи діячів літератури і мистецтва часів Другої світової війни, післявоєнного періоду. Літературознавчий процес в Україні відбито у фондах провідних вчених – літературознавців О.І.Білецького, М.К. Гудзія, М.А. Плевако, Є.П. Кирилюка, Л.М. Новиченка, Л.М. Коваленка та ін.
2.3.2. Архівні фонди
У ЦДАМЛМ України зосереджено фонди державних установ, творчих спілок та громадських організацій, в тому числі фонди установ, діяльність яких припадає на ХІХ – початок ХХ ст. Документи цих організацій дають уявлення про розвиток культури в Україні на той період.
У фондах, діяльність яких припадає на період до початку Великої Вітчизняної війни – Асоціації художників Червоної України, його видавництва, Українського кооперативного товариства “Рух“, видавництв “Гарт“, “Західна Україна“, “Художня література“, Державного управління цирків Народного комісаріату освіти УРСР, Центрального управління Української державної філармонії, Всеукраїнського кооперативного трудового товариства “Художник“, товариства сприяння єврейській культурі “Гезкульт“, редакції журналу “Мистецька трибуна та ін. – зберігаються документи, які, по можливості, відтворюють стан і розвиток української культури 1920-х–кінця 1930-х рр.: статути цих товариств, списки їх членів, протоколи засідань колегіальних органів, плани гастрольних поїздок, репертуарні плани, матеріали про проведення конкурсів музикантів-виконавців та вокалістів, особові справи, списки артистів, у фондах видавництв – договори з письменниками, зокрема у видавництві “Гарт“ – з Б.Д. Антоненком-Давидовичем, В. П. Бобинським, С. О. Голованівським, Я.З.Городським, Х. М. Левіною, В. М. Сосюрою та ін. (1931), рукописи творів письменників, які невдовзі були репресовані і загинули в таборах “ГУЛАГУ“: В. П. Бобинського, Олеся Досвітнього, Г. Д. Епіка, Мирослава Ірчана, Г. М. Косинки, І. А. Крушельницького та ін.
Цікавими матеріалами для дослідників у фонді Національної кіностудії ім. О. П. Довженка стануть літературні та режисерські сценарії, справи постановок художніх фільмів Р. Г. Балаяна (“Каштанка“), М.О.Бєлікова (“Ніч коротка“, “Стара фортеця“), Л. Ф. Бикова (Ати-бати, йшли солдати“, “В бій ідуть тільки “старики“), В. О. Брауна (“Максимко“, “Матрос Чижик“), В. С. Греся (“Чорна курка, або Підземні жителі“) та багатьох інших відомих українських режисерів, сценаристів, письменників. У фондах видавництв, редакцій журналів, газети “Літературна Україна“, крім управлінської документації, зберігаються рукописи творів відомих письменників: М. М. Амосова, І. А. Багмута, М. П. Бажана, Остапа Вишні, А.Є. П. Гуцала, В. Г. Дрозда, Л. В. Забащти, П. А. Загребельного, Ю.О.Збанацького та багато інших.
Історія української культури другої половини XVIII – початку ХХ ст. представлена автографами поезій Т. Г. Шевченка “Бандуристе! Орле сизий…“, “Думка“ (“Нащо мені чорні брови…“), “Сон“ (“На панщині пшеницю жала…“), листами поета П. М. Корольову, М. С. Щепкіну та ін.; рукописом статті І. Я. Франка “Земельна власність в Галіції“; листами І.С.Нечуя-Левицького, Марка Черемшини та ін.; а також документальними матеріалами фондів І. О. Алчевського, оперного співака, сина відомого педагога Х. Д. Алчевської; М. М. Аркаса, українського композитора і культурно-освітнього діяча, серед документів – рукописи варіантів його відомої праці “Коротка ілюстрована історія України – Русі“, афіша та програми опери “Катерина“ на музику композитора.