2. Технологічне значення рецепта

3. Юридичне значення рецепта

4. Медичне значення рецепта

246. В разі необхідності повторити хворому виписаний лікарський препарат лікар робить на рецепті напис:

1. Repetatur

2. Non Repetatur

3. Cito!

4. Nota bene

5. Nota bene

247. Складова частина рецепта, в якій вказуються прізвище та ініціали хворого, його вік називається:

1. Nomen aegroti

2. Nomen medici

3. Datum

4. Designatio materiarum

5. Inscriptio

248. За агрегатним станом усі лікарські форми діляться на тверді, рідкі, газоподібні та:

1. М’які

2. Порошкоподібні

3. Драглеподібні

4. Сухі

5. Густі

249. Написи на штангласах, в яких зберігаються сильнодіючі лікарські речовини, повинні бути:

1. Червоного кольору на білому фоні

2. Чорного кольору на білому фоні

3. Білого кольору на чорному фоні

4. Білого кольору на червоному фоні

5. Синього кольору на білому фоні

250. Через 20-25 хвилин лікарська речовина всмоктується в кров’яне русло при введенні її:

1. Перорально

2. Дуоденально

3. Ректально

4. Інгаляційно

5. Внутрішньовенно

251. Який спосіб уведення лікарських препаратів вимагає дотримання умов асептики, проводиться медичним персоналом за допомогою спеціальних інструментів:

1. Ін’єкційний

2. Ректальний

3. Пероральний

4. Сублінгвальний

5. Інгаляційний

252. На внутрішньому боці дверцят шафи, в якій зберігаються лікарські засоби списку «Б» повинен бути напис:

1. Heroica

2. Venena

3. Signa

4. Antidotum

5. Verte

253. Широтою терапевтичної дії називають діапазон між:

1. Між мінімальною діючою і токсичною дозами

2. Між токсичною і летальною дозами

3. Між вищою разовою і вищою добовою дозами

4. Між вищою добовою і токсичною дозами

5. Між мінімально діючою і летальною дозами

254. Для дозування рідин до 1 мл в аптеці застосовують:

1. Нестандартний краплемір

2. Стандартний краплемір

3. Мірну колбу

4. Мірний стакан

5. Мірний циліндр

255. Стандартний краплемір являє собою скляну трубку з внутрішнім діаметром:

1. 0,6 мм

2. 0,1 мм

3. 0,2 мм

4. 3 мм

5. 1 мм

256. Дозатор ваговий аптечний для порошків ДВА – 1,5 розрахований на розфасування порошків дозами:

1. від 0,15 до 1,5 г

2. від 0,1 до 2,0 г

3. від 0,2 до 1,0 г

4. від 0,3 до 0,7 г

5. від 0,5 до 3,0 г

257. Солодковий або алтейний корінь для закріплення на ньому солі при приготуванні збору, зволожують:

1. 70% спиртом етиловим

2. 95% спиртом етиловим

3. Хлороформом

4. Ефіром медичним

5. Олією вазеліновою

258. Температура сушіння збору не повинна перевищувати:

1. 60^оС

2. 70^оС

3. 80^оС

4. 90^оС

5. 30^оС

259. Один дециміліграм відповідає:

1. 0,0001

2. 0,1

3. 0,01

4. 0,001

5. 1,0

260. До забарвлених речовин належить:

1. Дерматол

2. Цинку оксид

3. Калію йодид

4. Рибофлавін

5. Кальцію хлорид

261. Яка нерозчинна у воді речовина при розтиранні сильно електризується:

1. Терпінгідрат

2. Ртуті оксиціанід

3. Кислота борна

4. Анальгін

5. Глюкоза

262. Яка речовина при сильному розтиранні вибухає, тому розтирання повинно бути обережним:

1. Ртуті оксиціанід

2. Сірка

3. Бутадіон

4. Кислота борна

5. Екстракт красавки

263. Оптимальний час подрібнення у ступці складає:

1. 2-3 хвилини

2. 1 хвилину

3. 5 хвилин

4. 30 секунд

5. 5-10 хвилин

264. Порошки, призначені для застосування у вигляді вдувань повинні бути подрібнені до часток розміром:

1. 0,1 мм

2. 0,2 мм

3. 0,3 мм

4. 0,16 мм

5. 0,5 мм

265. У залежності від способу застосування порошки ділять на:

1. Для зовнішнього і внутрішнього застосування

2. Дозовані і недозовані

3. Прості та складні

4. Роздільні та розподільні

5. Сильнодіючі та несильнодіючі

266. Маса одного порошку за прописом: анальгіну і антипірину по 2,5; димедролу 0,2 на 10 доз становить:

1. 0,52

2. 0,502

3. 0,252

4. 2,52

5. 5,2

267. Барвні речовини до складу порошків вводять:

1. Між шарами незабарвлених речовин

2. В останню чергу

3. Першою

4. Тільки у вигляді тритурації

5. Затираючи ними пори ступки

268. Між двома шарами безбарвної речовини змішують:

1. Метиленовий синій

2. Стрептоцид

3. Дерматол

4. Камфору

5. Екстракт беладони

269. Серед перелічених нижче лікарських засобів особливо отруйним є:

1. Ртуті ціанід

2. Морфіну гідрохлорид

3. Ціанокобаламін

4. Димедрол

5. Камфора

270. Тритурацію використовують, якщо в рецепті прописана загальна кількість отруйної або сильнодіючої речовини на всі порошки:

1. Менше 0,05

2. Менше 0,5

3. Менше 0,01

4. Менше 0,1

5. Менше 0,2

271. Для розтирання 1 г ртуті дихлориду знадобиться ефіру:

1. 8 крапель

2. 5 крапель

3. 15 крапель

4. 10 крапель

5. 1 крапля

272. При введенні в порошок потребують розтирання зі спиртом…

1. Ментол, камфора, тимол

2. Кислота саліцилова, кислота бензойна

3. Цинку окис

4. Кислота аскорбінова

5. Анальгін

273. Якщо об’ємна маса гексаметилентетраміну дорівнює 0,3514 г/см³ , вісмуту нітрату основного 1,735 г/см³ , кислоти ацетилсаліцилової 0,640 г/см³ , натрію гідрокарбонату 0,8714 г/см³, тальку 0,613 г/см³ , яку речовину першу відважують у ступку і починають розтирати?

1. Вісмуту нітрат основний

2. Гексаметилентетрамін

3. Кислоту ацетилсаліцилову

4. Натрію гідрокарбонат

5. Тальк

274. Розчину сухого екстракту беладони за відношенням до густого при виготовленні порошків додають:

1. У двічі більше

2. 1/2 від прописаного

3. У 5 разів більше

4. Рівну кількість

5. У 5 разів менше

275. Висолювання ВМС може відбутися:

1. Під дією дегідратуючих речовин

2. При додаванні жирних олій

3. При додаванні ароматних вод

4. При додаванні ефірних олій

5. При нагріванні

276. Вкажіть необхідну кількість води очищеної, яку повинен відміряти фармацевт при приготуванні мікстури за прописом:

Rp.: Analgini 2,0

Aquae Menthae 30 ml

Sirupi simplicis 10 ml

Aquae purificatae 100 ml

M.D.S. По 1 столовій ложці 3 рази на день

1. 100 мл

2. 60 мл

3. 70 мл

4. 68 мл

5. 58 мл

277. Вкажіть, що означає позначення концентрації розчину 1:10:

1. 1,0 г речовини і розчинника до одержання 10 мл розчину

2. 1,0 г речовини і 10 мл розчинника

3. 1,0 г речовини і 9 мл розчинника

4. 1,0 мл розчинника і 10 г речовини

5. 1,0 г речовини і 10 г розчинника

278. За масою готують:

1. Емульсії

2. Настої

3. Мікстури

4. Відвари

5. Істинні розчини

279. У киплячій воді розчиняють:

1. Кальцію глюконат

2. Натрію хлорид

3. Анальгін

4. Натрію бромід

5. Кальцію хлорид

280. Для виготовлення 250 мл 0,02% розчину фурациліну, лікарської речовини необхідно відважити в кількості:

1. 0,05

2. 0,02

3. 0,1

4. 0,2

5. 0,4

281. Для приготування 250 мл розчину фармацевт використав 50,0 калію йодиду. Яка концентрація отриманого розчину?

1. 20%

2. 50%

3. 25%

4. 10%

5. 15%

282. Мікстуру каламутну утворює:

1. Розчин цитралю

2. Настоянка валеріани

3. Сироп простий

4. Настоянка конвалії

5. Настоянка кропиви собачої

283. При приготуванні мікстур із застосуванням концентрованих розчинів у флакон для відпуску спочатку відмірюють:

1. Воду очищену

2. Концентровані розчини сильнодіючих речовин

3. Концентровані розчини отруйних речовин

4. Сироп простий

5. Спиртові настоянки

284. Лікар прописав 1% розчин калію перманганату для припікань. Який варіант розчинення калію перманганату обрав фармацевт:

1. Розчинив при розтиранні у ступці зі свіжоперегнаною, профільтрованою водою

2. Розчинив у флаконі для відпуску у воді очищеній

3. Розчинив у підставці у воді очищеній, процідив

4. Розчинив у підставці в гарячому розчині натрію хлориду

5. Розчинив у флаконі у свіжоперегнаній, профільтрованій воді очищеній

285. До теплих розчинів не додають:

1. Настойку м’яти перцевої

2. Гліцерин

3. Олію соняшникову

4. Розчин натрію броміду 20%

5. Вінілін

286. Приготування в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем регламентується наказом МОЗ України:

1. № 197

2. № 275

3. № 44

4. № 360

5. № 812

287. Вода очищена повинна піддаватись хімічному контролю в аптеці:

1. 1 раз на день

2. 1 раз на тиждень

3. 1-2 рази у квартал

4. 2 рази на тиждень

5. 5-6 разів на рік

288. До в’язких розчинників відносять:

1. Бензилбензоат

2. Етанол

3. Ефір

4. Димексид

5. Скипидар

289. За масою дозують:

1. Вінілін

2. Цукровий сироп

3. Нашатирно-анісові краплі

4. Розчин перекису водню 3%

5. Кислоту хлористоводневу розведену

290. Якщо вода з природного водоймища містить аміак, який легко переходить у дистилят, то для його зв’язування додають:

1. Алюмінію сульфат

2. Калію перманганат

3. Кальцію гідроксид

4. Вугілля активоване

5. Нітрат срібла

291. При приготуванні розчинів стандартних рідин за одиницю приймають:

1. Кислоту хлористоводневу

2. Розчин алюмінію ацетату основного

3. Розчин аміаку

4. Кислоту оцтову

5. Розчин калію ацетату

292. Який варіант технології використав фармацевт при приготуванні препарату за даним приписом: Rp.: Ac. salicylici 0,2

Spiritus aethylici 20 ml

M. D. S. Для протирання шкіри

1. Речовину відважив у флакон для відпуску й відміряв спирт етиловий

2. У підставку відміряв розчинник, відважив речовину, профільтрував у флакон

3. У флакон для відпуску відміряв спирт етиловий і відважив речовину

4. У підставку відважив речовину і відміряв розчинник, процідив у флакон для відпуску

5. Речовину подрібнив у ступці, додав розчинник, переніс у флакон для відпуску

293. У спиртових розчинах КЗО враховують:

1. При аналізі лікарської форми

2. Якщо кількість лікарських речовин більше 3%

3. Якщо кількість лікарських речовин менше 3%

4. Якщо кількість лікарських речовин більше 5%

5. Якщо концентрація спирту вище 70%

294. При приготуванні розчинів якої стандартної фармакопейної рідини завжди виходять з фактичного вмісту речовини:

1. Кислота оцтова

2. Розчин алюмінію ацетату основного

3. Кислота хлористоводнева розведена

4. Формалін

5. Пергідроль

295. Розрахуйте і вкажіть об’єм води очищеної і розчину перекису водню 3%-вого, необхідні для приготування 60 мл 2%-вого розчину перекису водню:

1. 20 мл і 40 мл

2. 6 мл і 54 мл

3. 58,8 мл і 1,2 мл

4. 54 мл і 6 мл

5. 30 мл і 30 мл

296. Кислота хлористоводнева це стандартна фармакопейна рідина з концентрацією:

1. 25%

2. 8%

3. 10%

4. 37%

5. 3%

297. Вкажіть особливості приготування 0,5%-вого розчину коларголу:

1. Розчиняють при збовтуванні безпосередньо у флаконі для відпуску

2. Розчиняють у підставці у холодній воді

3. Розтирають з водою у ступці

4. Розчиняють у гарячій воді

5. Насипають тонким шаром на поверхню води і залишають до повного розчинення

298. До обмежено набухаючих ВМС відноситься:

1. Крохмаль

2. Пепсин

3. Екстракт солодки

4. Тальк

5. Трипсин

299. Протаргол містить:

1. 8% окису срібла

2. 70% окису срібла

3. 30% окису срібла

4. 5% окису срібла

5. 10% окису срібла

300. До високомолекулярних сполук належить:

1. Трипсин

2. Фенілсаліцилат

3. Вікасол

4. Бентоніт

5. Камфора

301. Лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми, розважений, запакований, маркірований, який має певне медичне призначення та встановлений строк придатності – це: