2.2. Асортимент штучного хутра і його властивості.

Для виготовлення одягу використовуються:

• одежне ( покривне) хутро;

• комірне (оздоблювальне ) хутро;

• підкладкове штучне хутро.

Покривне виготовляють всіма способами, крім тканинопрошивних. Комірне – переважно трикотажним. Підкладкове – трикотажним, тканим і тканинопрошивним.

Асортимент представлений в прейскурантах №47-09-1971, і №074-1982. Перша цифра – вид матеріалу (9). Друга – спосіб одержання (1-трикотажний, 2-тканий, 3-клеєний). Решту – порядковий номер в прейскуранті.

Для дитячого, молодіжного і жіночого одягу найчастіше використовується штучне хутро таких артикулів: 9226 “Зайка”, 9235 “Сучасник”, 9240 “Лосьонок”, які мають ворс до 10 мм, імітують натуральне хутро або декоративні узори (візерунки).

Штучне хутро на тканинній основі використовується для одержання комплексних матеріалів. Для жіночого верхнього одягу, комірів і головних уборів використовують:

• трикотажне штучне хутро арт. 9103, 9104, 9107;

• клеєне штучне хутро – каракуль арт. 9302 і смушок 9301.

Смушок відрізняється від каракулю тим, що ворс приклеюють безпосередньо до ґрунту із бавовняної тканини, смушок легший від каракулю і має пухкий завиток з меншою рельєфністю.

Як підкладкове – використовують тканепрошивне хутро арт. 92576, 92578.

Штучне хутро легше за натуральне, достатньо зносостійке, але має підвищену повітропроникність і нижчі теплозахисні властивості. Ворсовий покрив з поліефірних волокон при експлуатації пілінгується.

3. Теплозахисні матеріали, їх властивості і асортимент.

У асортимент теплоізоляційних матеріалів для виготовлення одягу різного призначення входить вата, ватин, поролон і теплоізоляційні прокладки із хімічних волокон.

Вата. Сировиною для одежної вати є бавовна низьких сортів з нестиглими і перестиглими волокнами, бавовняний пух, відходи.

Для теплозахисного шару використовується одежна вата трьох сортів: люкс, прима і швейна.

Вата люкс і прима – виробляється з бавовни 4-5 сорту з додаванням 30-40% бавовняного пуху, вона має об’ємну масу 19-21 і пружність 70-73%.

Швейна вата складається в основному з пуху, відходів і невеликої кількості бавовни низьких сортів.

Недоліки вати:

• велика трудомісткість виготовлення прокладок з вати;

• погіршення теплоізоляційних властивостей в процесі експлуатації;

• зменшення товщини в процесі експлуатації.

Ватин. При виготовленні одягу використовують трикотажний і нетканий ватин.

Трикотажний ватин – основов’язане полотно, одержане переплетенням трико з утковою ниткою. Основа – з бавовняної пряжі, уток – апаратна шерстяна або напівшерстяна пряжа. Поверхнева густина – 260-290 , ширина – 1м. Випускається з одно- і двостороннім начосом, суровим або фарбованим, добре зберігає задану форму, суттєво не впливає на товщину виробу.

Неткані ватини можуть бути полотнопрошивні, голкопробивні і клеєві. Найпоширенішим є полотнопрошивний ватин – це волокнисте полотно певної товщини, що формується з суміші шерстяних і бавовняних або нітронових ниток, які пров’язуються бавовняною пряжею 25 текс 2 переплетенням трико.

За волокнистим складом розрізняють бавовняні, напівшерстяні і ватини із хімічних волокон (нітрон + лавсан).

Бавовняний ватин – виробляється повністю з бавовни. Поверхнева густина – 215,250,280 і 325 , ширина – 150-160 см.

Напівшерстяний ватин має 30-85% шерстяного волокна. Поверхнева густина -- 200 , ширина – 140 і 210 см. На відміну від бавовняного характеризується меншою теплопровідністю і більшою пружністю, більшою рівномірністю за товщиною.

Голкопробивний ватин виробляється з суміші шерстяних і синтетичних волокон або цілком із синтетичних волокон.

Ватин “Марва” (арт. 928601) виготовляють на марлі з суміші шерстяних (90%) і віскозних (10%) волокон. Поверхнева густина -- 200 , ширина – 150 см.

Голкопробивний напівшерстяний ватин складається із 80% відновленої шерсті і 20% лавсану. Поверхнева густина -- 190 , ширина – 150 см.

Голкопробивний синтетичний ватин (арт. 934507) виробляють з нітронових волокон. Поверхнева густина – 150, 100, 215 , ширина 150 см.

Клеєний ватин (арт. 925504) – суміш шерстяних (60%) і віскозних (40%) волокон. Поверхнева густина -- 200 , ширина – 150 см.

Клеєний об’ємний ватин – суміш нітрону (70%) і лавсану (30%). Поверхнева густина – 140, 160, 180 ширина – 145 см.

Пінополіуретан (поролон) – пористий пружний синтетичний поропласт. Характеризується малою об’ємною масою (0,02-0,04 ) і незначною теплопровідністю. Особливість поролону – при нагріванні і плавленні є токсичним. Поролон витримує прання в нейтральних розчинах, хімічне чищення бензином, скипидаром і іншими (крім ацетону, етилацетону, трихлоретилену), не поражається міллю, морозостійкий, термопластичний, що дозволяє надавати йому потрібну форму при тепловій обробці.

Випускається у вигляді листів довжиною 15-17м, шириною – 100 см, товщиною 1-4 мм. Як теплоізоляційний шар одягу його рекомендують використовувати у вигляді листів, складених в декілька шарів.

Поролон використовується також для дублювання тканин, трикотажних і нетканих полотен, штучного хутра, шкіри і замші з метою підвищення їх теплозахисних властивостей.

З кожним роком все більшого поширення набувають теплоізоляційні неткані матеріали, виготовлені із штапельних хімічних волокон голкопробивним, клейовим і різноманітними комбінованими способами (термічною обробкою разом із голкопроколюванням, клейовим із голкопроколюванням)

Асортимент нетканих теплоізоляційних матеріалів включає в себе об’ємну нітронову ватку, виготовлену термічною обробкою; синтепон; клеєні об’ємні теплоізоляційні матеріали з лавсану з вкладенням відходів шерсті; голкопробивні теплоізоляційні полотна з віскозних і нітронових штапельних волокон. Синтетичні теплоізоляційні матеріали використовуються при виробництві стьобаних курток, пальто, півпальто, при виготовленні дубльованих матеріалів прошивного способу виготовлення.