VII. Вимоги до особистості вчителя

Технологія формування творчого учня орієнтована на осо­бистість. Це означає максимальну індивідуалізацію і дифе­ренціацію навчального процесу, побудову його на діагнос­тичній основі.

Але ми знаємо, що кожний учитель має свою систему ро­боти. Це його особистий шлях в професійній діяльності, його особистий набір психологічних, змістових, конструктивних компонентів, дослідницьких умінь, здібностей, рівнів їх вияв­лення тощо.

Готовність учителя до творчого пошуку разом з учнями, уміння створювати атмосферу продуктивного пізнання на уроці залежать від його обізнаності та володіння арсеналом педагогічних умінь та навичок, знання предмета, глибокого інтересу до нього. Лише на основі цього вчитель може твор­чо використовувати навчальні та виховні прийоми, комбіну­вати їх, впроваджувати нові методики, виробляти нові, не­стандартні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів. Це здійснюється на основі особистісного підходу у навчанні до кожного учня, використанні можливостей предметних модулів, розвитку ініціативи і творчості, використанні нестан­дартних форм навчання.

Важливими для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку творчого підходу до опрацьовуваних завдань є про­блемні ситуації, завдання і питання, з якими вони стикають­ся. Тому вчитель повинен сам вигадувати, раціоналізувати, бути винахідливим, щоб створити атмосферу пошуку.

А. С. Макаренко стверджував, що кожний учитель, якщо він добре підготовлений та виявляє старанність, може досягти педагогічної майстерності та проявити творчість.

Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності, розвиває й укріплює внутрішній потяг до самовдосконалення, вбачає сенс не тільки в самостійному творчому пошуку, а й в колективному, разом з учнями.

Під час спільної праці він формує в учнів:

• культуру навчальної праці;

• реалізує принцип переконаності учнів у дієвості та необхідності знань;

• розвиває самостійність учнів як засобу їх інтелектуаль­ного розвитку;

• навчає вміння самостійно регулювати свою розумову діяльність, тобто визначати мету, виробляти стратегію дій з її реалізації, керувати процесом мислення;

• навчає таких прийомів мислення, як порівняння, уза­гальнення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв'язків тощо;

• в повній мірі використовує виховний потенціал мотиву­вання оцінки, створює ситуацію успіху та просування учня в творчому пошуку;

• створює необхідну психологічну атмосферу підтримки та розвитку особистості.

Учитель, який формує творчу особистість, повинен бути новатором по суті своїй. Тільки тоді нові ідеї, прогресивні принципи та прийоми допоможуть йому створювати нові пе­дагогічні технології, впроваджувати різноманітні інновації в навчально-виховний процес. І тільки тоді буде перебудовано всю систему виховання і навчання у бік підвищення її ефек­тивності.

VIII. З досвіду роботи

Формування творчої особистості учня можливе не тільки за­вдяки впровадженню нових педагогічних технологій уроку, а й завдяки цілісній системі організації діяльності учнів у школі.

Для прикладу розглянемо програму авторської школи № 52 м. Миколаєва. Вчитель-методист В. О. Душенко разом з колегами розробила програму "Школа для життя та через життя". Головна мета програми — як навчати дітей без при­мусу; як розвивати в них стійку зацікавленість до знань і пот­ребу в їхньому самостійному пошуку. У роботі з дітьми, вва­жають учителі, повинні переважати такі фактори самореалізації особистості учнів:

• фактор відносин — це характер стосунків, які склада­ються між учителем і учнями;

• фактор емоційної самореалізації — різнорівнева і ди­ференційована за змістом організація навчального процесу;

• фактор здоров'я — формування здорового способу життя школярів;

— фактор творчості — розвиток творчих здібностей кожної дитини, максимальний розвиток самодіяльності, вільне вираження свого "Я".

Така система роботи дає змогу формувати особистість ди­тини, яка в житті, спілкуванні здатна правильно сприйняти інформацію, переосмислити її, висловлювати думки, почуття, відстоювати свою точку зору.

Творчість дітей починається з казки, подорожей до країни фантазії. Навчання на уроках відбувається через гру. Улюб­лені іграшки дітей і казкові персонажі приходять у гості на уроки, приносять у загадкових конвертах цікаві завдання та листи. Тоді ручка перетворюється на чарівну паличку, а самі діти — на чарівників. Вони складають казки, пишуть твори про те, що уявляють, оформлюють збірки казок. Часто в класі відбуваються свята, поетична хвилинка, конкурси "Спроба пера" [10].

Психологи вважають, що творчій особистості притаманна фантазія. Саме фантазія, як каталізатор, у десятки разів при­скорює творчий процес [13, с.46]. Починати роботу з розвит­ку творчого мислення треба ще в початковій школі. Тут у пригоді стає сучасна технологія творчості — ТРВЗ (техно­логія розв'язання винахідницьких завдань).

Учителі шкіл Запоріжжя впроваджують у початкових класах окремий курс — "Розвиток творчої уяви на основі ТРВЗ" [13].

Наведемо технологію уроків, розроблених Л. В. Левіною.

1. Інтелектуальна розминка. Знайомство з предметами. Гра "Нове призначення предмета".

2. Перевірка домашнього завдання:

• обговорення творчого завдання і створення моделей борщу, гриба, хліба, суниць;

• вибір найкращих моделей.

3. Відгадування загадок. Створення моделей відгадок.

4. Навчання прийомів фантазування (оживлення, збільшен­ня — зменшення, об'єднання, зміна законів природи, внесен­ня нової якості, запозиченої з інших об'єктів).

5. Робота в групах. Складання оповідань (5 хвилин).

6. Захист творчих робіт (фантастичних оповідань та казок) учнів.

7. Творче домашнє завдання: підготувати малюнки до своєї розповіді, зробити книжку-малятко зі своєю розповіддю та малюнками.

Творчі педагогічні колективи України вважають за необхідне вдосконалювати урок, урізноманітнювати його форми. Згідно з досвідом роботи Українського коледжу м. Києва [17, с.55], пошук шляхів удосконалення уроку слід здійснювати, зацікавлюючи учнів матеріалом чи формою про­ведення уроку, тобто його зовнішніми ознаками. Це, напри­клад, проведення уроку — поетичної свічки, уроку-подорожі, уроку-вистави, уроку — "брейн-рингу";

— поглиблення знань матеріалу уроку за рахунок реалізації міжпредметних зв'язків. Це — інтегровані, бінарні уроки, уроки-панорами;

• розвиток творчості учнів, реалізація їхніх потреб у спілкуванні, формування ідеалу. Це — уроки словесності, ри­торики, відмітні не лише за змістом, а й за формою прове­дення: творча майстерня, прес-конференція тощо;

• реалізація проблемно-пошукової, науково-дослідниць­кої, експериментальної роботи учнів. Це стосується уроків природничого циклу та тих, на яких учні розв'язують постав­лену проблему, захищають реферати;

• удосконалення форм контролю знань. Урок-залік, урок-екзамен, урок-консультація;

• пробудження фантазії, розвиток емоційного сприйман­ня навчального матеріалу. Це — урок-казка, урок-гра.

Спонукає до творчості і нова триблочна організація на­вчального процесу в коледжі: ЗО хв — вивчення нового, ЗО хв — осмислення, закріплення, ЗО хв — творча робота.

Педагогічні колективи України намагаються впроваджува­ти в свою діяльність ідеї гуманізації і гуманітаризації освіти, орієнтації на особистість, максимально можливий розвиток її унікальних здібностей, пріоритет людського і .особистісного над іншими сферами і соціальними цінностями. Таким чином відроджується класична освіта, що ґрунтується на античній літературі та найкращих здобутках людства і має завдання розвивати мислення, естетичні смаки, формувати світогляд з метою виховання всебічно розвинутої творчої особистості.