
- •II. Концептуальні положення
- •III Мета і завдання технології
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технології
- •VII. Вимоги до особистості педагога
- •VIII. З досвіду роботи
- •IX. Питання для обговорення та перевірки
- •X. Література
- •II. Концептуальні положення
- •Ш. Мета і завдання
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технології
- •Шкільний період
- •VII. Вимоги до особистості педагога
- •VIII. З досвіду роботи
- •II. Концептуальні положення
- •III Мета технології трупової навчальної діяльності — розвиток дитини як суб'єкта навчальної діяльності
- •IV. Ключові слова
- •V. Понятійний апарат
- •VI. Зміст технології групової навчальної діяльності учнів
- •VII. Вимоги до особистості педагога
- •VIII. З досвіду роботи шкіл міста Миколаєва
- •IX. Питання для обговорення і перевірки
- •X. Література
- •II. Концептуальні положення
- •III. Мета і завдання технології
- •IV» Ключові слова
- •V, Понятійний апарат
- •Vl Зміст технології
- •VII. Вимоги до особистості вчителя
- •VIII. З досвіду роботи
- •IX. Завдання для обговорення та перевірки знань
- •X. Література
III Мета технології трупової навчальної діяльності — розвиток дитини як суб'єкта навчальної діяльності
Завдання;
— навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;
— стимулювати моральні переживання взаємного навчання, зацікавленості в успіхові товариша;
формувати комунікативні вміння молодших школярів;
формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: цілеспрямованість, планування, контроль, оцінку;
— поєднувати фронтальну, індивідуальну та групову форми навчальної діяльності.
IV. Ключові слова
Форма навчальної діяльності, мала група, співпраця, суб'єкт навчальної діяльності і особистісно орієнтоване навчання.
V. Понятійний апарат
Актуальний рівень розвитку — ті психічні властивості, які вже сформувалися, засвоєні дитиною.
Бригадна форма навчання — передбачає виконання спеціально сформованими тимчасовими учнівськими групами практичних, лабораторних робіт. Завдання, виконувані бригадами, мають бути як єдиними, так і диференційованими.
Гетерогенний склад груп — учні з різними навчальними можливостями.
Дискусія у навчанні — навчальний метод, який передбачає організацію спільної мовної діяльності для пошуку ефективного розв'язання певної проблеми.
Диференційовано-групова робота передбачає організацію роботи учнівських груп з різними навчальними можливостями. Завдання диференціюються за рівнем складності.
Діалогічне навчання — розмова, бесіда між двома особами, мета якої — пізнання сутності предмета чи явища в процесі обміну думками суб'єктів спілкування.
Емпатія — співпереживання, розуміння почуттів, які переживає інша людина, і відповідне виявлення своїх почуттів.
Ефективність навчання — міра досягнення навчальної мети.
Зона найближчого розвитку — поняття про зв'язок навчання і психічного розвитку дитини, який визначається розходженням між рівнями актуального і потенційного розвитку, тобто тими можливостями дитини, які вона може реалізувати $ допомогою дорослих і які будуть її досягненнями найближчим часом.
Кооперативно-групова форма роботи передбачає виконання частини загального, рівноцінного за ступенем складності «сласного завдання.
Лабораторно-бригадний метод — спосіб організації навчального процесу в школі, за яким учнівські бригади самостійно виконували різноманітні дослідницькі завдання.
Ланкова форма — організація навчальної діяльності щодо постійних малих учнівських груп, керованих лідерами. Учні працюють над єдиним завданням.
Мала група — це група із двох і більше осіб, об'єднаних єдиною метою, схожими інтересами і потребами у спілкуванні та спільній діяльності; перебувають в безпосередньому контакті одне з одним.
Метод проектів — система навчання, за якою учні набувають знань і вмінь у процесі планування й виконання поступово ускладнюваних практичних завдань-проектів.
Парна форма навчальної роботи — два учні виконують деяку частину роботи разом.
Рефлексія — здатність людини до самопізнання, вмінь аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх суспільно значущими цінностями, а також з діями та вчинками інших людей.
Рівень засвоєння — послідовний перехід учня від незнань до знання.
Самоконтроль у навчанні — перевірка суб'єктом власні дій зіставленням, аналізом, корекцією.
Самооцінка — оцінка суб'єктом самого себе, своїх можливостей, досягнень, якостей порівняно з іншими людьми.
Форма навчальної діяльності — спеціально організованої діяльність учителя і учнів, яка відбувається за встановленим порядком, у певному режимі.