5. Овогенез, стадії.

Оогене́з або овогене́з (грец. ōón яйце + грец. genésis виникнення) — у тварин, розвиток жіночої статевої клітини — яйцеклітини (яйця).

Період розмноження

Потрапивши у яєчник, гоноцити стають оогоніями. Оогонії здійснюють період розмноження. У цей час оогонії діляться мітотичним шляхом.

Період росту

Статеві клітини в цьому періоді називаються ооцитами першого порядку. Вони втрачають здатність до мітотичного поділу і входять у профазу I мейозу. У цей час відбувається ріст статевих клітин..

Період дозрівання

Дозрівання ооцита — це процес послідовного проходження двох поділів мейозу (поділів дозрівання). Як мовилося вище, в період до першого поділу мейозу ооциттривалий час перебуває в стадії профази I мейозу, коли й відбувається його зростання. Вихід з профази I мейозу приурочений до досягнення самкою статевозрілості і визначається статевими гормонами.

6. Порівняльна характеристика сперматогенезу і овогенезу.

Сперматогенез - це розвиток чоловічих статевих клітин.

Оогене́з або овогене́з (грец. ōón яйце + грец. genésis виникнення) — у тварин, розвиток жіночої статевої клітини — яйцеклітини (яйця).

7. Запліднення, стадії, локалізація (у людини).

Заплідненням називають процес злиття чоловічої і жіно­чої гамет, внаслідок чого виникає новий організм — зигота. Зигота — одна клітина і одночасно одноклітинний організм.

В процесі запліднення розрізняють два етапи: дистантний і кон­тактний. Дистантний етап реалізується за допомогою таких факторів: направленої міграції та капацитації.

Направлена міграція здійснюється за рахунок хемо-таксису,реотаксису тастигмотаксису.

Капацитація (активація) сперматозоїдів відбувається в жіночих статевих шляхах, полягає в дестабілізації плазмолеми, підвищенні її проникливості для іонів кальцію, результатом чого є підвищення їхньої рухливості і здатності до запліднення.

8. Дроблення,особливості, способи у різних класів хребетних тварин.

Дроблення являє собою серію мітотичних поділів зиготи з утворенням багатьох дочірніх клітин (бластомерів) меншого розміру. Митотические ділення зиготи, а в подальшому – бластомерів відбуваються із збільшенням числа клітин, але без збільшення їх маси, тому іменуються дробленням.

У людини дроблення не має принципових відмінностей від такого в інших представників хребетних, проте протікає набагато повільніше. Дроблення повне, або голобла-стических (борозни дроблення проходять через весь зародок), нерівномірне (у результаті дроблення утворюються дочірні клітини – бластомери нерівній величини) і асинхронне (різні бластомери дробляться з різною швидкістю, тому зародок на окремих стадіях дроблення містить непарне число клітин) .

9. Типи бластул у різних класів хребетних.

Бластула (зародковий міхур, бластосфера) - це багатоклітинний зародок, який має одношарове будова (один шар клітин), стадія у розвитку зародка, яку проходять яйця більшості тварин - остаточний результат процесу дроблення яйця.

Целобластула – результат повного і рівномірного дроблення. В ній розрізняють дах, утворений бластомерами анімального полюсу, краеву зону, яка розмішена між полюсами. Бластоцель знаходиться в центрі.(ланцетник)

Амфібластула – результат повного але нерівномірного дроблення. Брастула утворена багатошаровою бластодермою і ексцентрично розмішеними бластомерами. Дах такої бластули утворений дрібними бластомерами а дно утворене великим перевантажене жовтком бластомерами.(жаба)

Дискобластула – результат часткового дискоїдального дроблення. Вона представлена зародковим диском розпластаним по жовтку. Зародковий диск утворений бластомерами які відповідають даху і краєвій зоні целобластули , жовток – днові бластули а вузька щілина між ними – бластоцелю (акулові та птахи)

Бластоциста – результат повного асинхронного дроблення. В ній розрізняють стінку – трофобласта і невелике скупчення еластомерів подібне до вузлика, з внутрішньго боку трофобласта – ембріобласт. На цій стадії зародок савця відповідае стадії бластули інших тварин але не гомологічній тому що стінка бластоцисти не бере участь у побудові тіла зародка.