- •1)Історія розвитку науки про вищу нервову систему.
- •2)Форми поведінки.
- •1)Це вроджені форми поведінки до них відносяться емоції(мова іде про нижчі емоції).
- •2)Вроджені форми поведінки безумовний або вроджений рефлекс. Подразник новий але предки неодразово зустрічались з цим подразником і це закріпилося генетично на рефлекторній дузі.
- •3)Вроджені форми поведінки.
- •Морфологічна основа врожденого рефлекса
- •4)Умовні рефлекси.
- •Умови утворення умовного рефлексу:
- •5)Механізм утворення умовного рефлексу.
- •6)Гальмування умовних рефлексів.
- •1)Безумовне або зовнішнє
- •2)Умовне або внутрішнє
- •7)Аналітико-синтетична діяльність мозку. Поняття про динамічний стереотип.
- •2)Концентрація – здатність збиратись в тій ділянці цнс де вони виникли та індукцією (взаємонаведення одного процесу іншим)
- •1)Режим дня
- •2)Шкідливі звички
- •8)Класифікація безумовних рефлексів.
- •Класифікація умовних рефлексів.
- •9) Особливості вищої нервової системи людини. Дві сигнальні системи дійсності.
- •Службова
- •Кінестетична (письма, жесті)
- •10)Пам’ять механізми і види.
- •Види пам’яті.
- •11)Морфоструктурна теорія пам’яті (теорія Хебба)
- •12)Хімічна теорія пам’яті.
- •13)Нейропептидна теорія пам’яті.
- •14) Типи вищої нервової діяльності(темперамент)
- •Особливості типів темпераменту
- •Особливості сприйняття навчальної інформації учнів залежно від типів темпераменту
- •15) Емоції. Фізіологічний механізм емоцій
- •16)Сон та його гігієнічне значення
- •17)Екстрасенсорні явища.
- •18)Особливості внд людиноподібних мавп.
9) Особливості вищої нервової системи людини. Дві сигнальні системи дійсності.
Павлов вивчаючи ВНД людини довів, що в основі ВНД вищих тварин і людини лежать спільні механізми, проте ВНД людини характеризується більшим ступенем розвитку аналітико-синтетичних процесів. Виникнення нових особливостей ВНД людини було пов’язано з тим, що під впливом трудової діяльності людини з’явилась нова система подразників у вигляді слів, які позначали різні явища і предмети навколишнього світу. Павлов створив вчення про першу і другу сигнальні системи.
Перша сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в кори головного мозку і формується на будь які подразники навколишнього середовища, окрім слова. Перша сигнальна система основа відображення у вигляді відчуттів і сприйняття, забезпечує конкретне мислення.
Друга сигнальна система – це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в мовних умовних рефлексах, що формуються на своєрідні подразники слова. Павлов вважав «слово сигналом сигналів». Друга сигнальна система – це відображення навколишньої дійсності, шляхом узагальнення абстрактних понять, яке притаманне тільки людині.
Перша і Друга сигнальні системи взаємопов’язані. Друга функціонує завдяки інформації, яка відходить від першої системи, трансформуючи її у специфічні поняття. Сигнальне значення слова визначається не простим звукопоєднанням, а смисловим. За Сеченовим мова має важливе значення у процесах мислення. Слово виражає наше поняття. Ми узагальнюємо словами не тільки предмети і їх властивості, а і свої почуття та переживання.
Ми мислимо словами, таким чином друга сигнальна система забезпечує абстрактне мислення людини. Вона є соціально зумовлена поза суспільством, без спілкування з іншими людьми, вона не розвивається.
З появою другої сигнальної системи з’являється новий принцип нервової діяльності абстрагування і узагальнення великої кількості сигналів, які надходять у великий мозок. Цей принцип обумовлює безмежну орієнтацію людини в навколишньому світі. Друга сигнальні системи є вищим регулятором різних форм поведінки людини в навколишньому середовищі. Проте вона правильно відображає об’єктивний світ, якщо постійно зберігається її узгоджена взаємодія з першою сигнальною системою.
На протязі першого місяця життя у дитини проявляється умовні рефлекси, не пов’язані смисловим значенням слів. І тільки в кінці першого року життя дитини, слово набуває для неї смислового значення. Розвиток і вдосконалення другої сигнальної системи відбувається безперервно в процесі навчання і виховання. Для нормального функціонування її необхідна взаємодія різних зон кори головного мозку.
Розрізняють три форми мови:
Службова
Зорова
Кінестетична (письма, жесті)
Реалізація кожної форми забезпечує функціонування відповідного аналізатора, у процесі мовлення беруть участь багато структур кори півкуль великого мозку, але найважнішу роль відіграють центри мови. В задніх відділах нижньої лобової закрутки знаходиться центр артикуляції і мови, його пошкодження призводить до втрати мови. У задній частині верхньої вискової закрутки розташований слуховий центр Вернике. Його ураження призводить до втрати здатності зрозуміти зміст слів. При середній поверхні потиличної ділянки, розташований зоровий центр, ушкодження якого викликає втрату здатності розпізнавати слова. Мовні функції виконуються як правило лівою півкулею, а зони кори які контролюються артикуляцією локалізуються в обох півкулях головного мозку.