8

МНС УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Затверджую

Завідувач кафедри ОПтаТЕБ,

д. т. н., професор

_________________ В. А. Андронов

“ 01 ” вересня 2011 р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення лекції з дисципліни “ГІДРОЛОГІЯ”

МОДУЛЬ 4. ОХОРОНА ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ.

Тема лекції № 21: види використання водних ресурсів та якість вод.

Навчальна мета:

1. Ознайомити слухачів з відомостями щодо визначення водних ресурсів, водного фонду та підходами до класифікації водних ресурсів.

2. Розглянути принципи і види використання водних ресурсів.

3. Ознайомити слухачів з основними показниками використання та якості води.

Виховна мета: виховати у слухачів розуміння важливості вивчення питань, пов’язаних з використанням водних ресурсів і збереженням їх якості.

Навчальні групи: ЕК

Термін викладання: 80 хвилин.

Місце: навчальна аудиторія згідно з розкладом занять.

Навчально-матеріальне забезпечення: підручник, навчальні посібники, словники-довідники, мультимедійна презентація.

Методична розробка розглянута та

затверджена на засіданні кафедри ОПтаТЕБ

Протокол № 2 від “01” вересня 2011 р.

Харків – 2010 р.

Лекція 21. Види використання водних ресурсів та якість вод

План лекції

1. Поняття про водні ресурси і водний фонд.

2. Принципи і види використання водних ресурсів.

3. Основні показники використання та якості води.

1. Поняття про водні ресурси і водний фонд.

Відповідно до потреб матеріального виробництва під водними ресурсами слід розуміти придатні до використання запаси поверхневих і підземних вод певної території. Це в основному прісні води (річок, озер, водосховищ, льодовиків, ґрунтові й підземні води). Проте у зв’язку з тим, що підземні води, а також води озер, боліт і льодовиків використовуються в даний час порівняно мало і всі вони пов’язані з водами річок, під водними ресурсами великих територій і держав розуміють тільки величину середнього річного стоку річок.

За походженням і місцем розташування водні ресурси поділяють на місцеві, регіональні та глобальні, а за належністю – на національні, міждержавні та загальні.

• Місцевими поверхневими водними ресурсами вважають води, які формуються безпосередньо на даній місцевості. Це води малих річок і озер якоїсь адміністративної області, групи областей або економічного району. До місцевих водних ресурсів належать і води, перекинуті (каналами та водоводами) з інших річок.

• До регіональних поверхневих водних ресурсів належать транзитні води великих і середніх річок, які можуть використовуватись не тільки в даній місцевості, але й на територіях, розташованих вище і нижче за течією річки. До таких, наприклад, належать води Дніпра, Дністра, Десни, Прип’яті та інших річок.

• Глобальні водні ресурси або, враховуючи поділ за національною належністю, загальні – це води, які акумульовані у льодах Арктики й Антарктики, води відкритих морів і океанів.

• Національні водні ресурси – це середньорічний стік річок із території інших держав, а також запаси поверхневих і підземних вод на цих територіях.

• Міждержавні водні ресурси – це водні ресурси річок, які течуть по територіях декількох держав або формують стік у їхніх межах. Прикладами таких річок є Дунай, Дніпро, Дністер та ін. Міждержавними часто бувають підземні води артезіанських басейнів, що залягають у межах кількох країн.

У зв’язку з тим, що річки на сьогодні використовуються досить широко, їхній стік регулюється в часі та розподіляється по території, поділ водних ресурсів на місцеві й регіональні стає дуже умовним.

Можливі для використання водні ресурси – величина не постійна, вона залежить від особливостей розподілу стоку протягом року, режиму руслового використання та величини поза руслового водокористування. У США ця частина називається надійними водними ресурсами.

За господарською значимістю водні ресурси поділяються ще на дві категорії:

• Природні або потенціальні ресурси – це поверхневі та підземні води, формування яких зумовлюється природними процесами.

• Експлуатаційні ресурси – це об’єм води, який можна забрати за одиницю часу із поверхневих водотоків і підземних горизонтів у певному районі без зниження продуктивності водозабору й якості води протягом періоду експлуатації.

У зв’язку з тим, що в процесі волого обігу водні ресурси безперервно відновлюються, вони належать до групи невичерпних природних ресурсів. Проте будучи невичерпними в планетарному масштабі, вони мають розглядатися як вичерпний і відновлювальний ресурс у межах окремих районів.

Усі водні об’єкти як фізико-географічні одиниці складають єдиний державний водний фонд. До нього належать річки, озера, водосховища й інші поверхневі водойми та водні джерела, а також води каналів і ставів, підземні води й льодовики, внутрішні морські води, територіальні води держави. Причому всі ці водні об’єкти входять до складу єдиного державного водного фонду за будь-якої їх гідрологічної характеристики незалежно від кількості й якості води, що міститься в них у даний час. Наприклад, до складу водного фонду входять річки й озера, які пересихають і перемерзають.

Інакше кажучи, водний фонд – це не маса води, яка вимірюється в літрах, кубометрах або кубокілометрах (як водні ресурси), а сукупність якісно різних водних об’єктів.