
- •Лекція 7. Термічний режим річок. Річкові наноси. (к 1)
- •Термічний режим річок.
- •Річкові наноси.
- •Гідробіологія річок.
- •Контрольні запитання
- •Лекція 8. Загальна характеристика озер.
- •Загальна характеристика озер.
- •Морфологія і морфометрія озер.
- •Водний баланс і рівневий режим озер.
- •Рух озерної води.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самопідготовки
- •Лекція 9. Термічний режим та гідробіологія озер.
- •Термічний режим озер.
- •Льодовий режим озер.
- •Хімічний склад озерних вод.
- •Оптичні явища в озерах.
- •5. Гідробіологія озер.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самопідготовки
- •Лекція 10. Водосховища й особливості їх гідрологічного режиму.
- •Загальна характеристика водосховищ та їх типи.
- •Гідрологічний режим водосховищ.
- •Вплив водосховищ на природне середовище.
- •Значення озер та водосховищ у народному господарстві.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самопідготовки
- •Лекція 11. Походження, розвиток, гідрологічний режим боліт.
- •Походження боліт.
- •2. Поширення боліт на земній кулі.
- •3. Типи боліт, їхня будова, морфологія та гідрографія.
- •4. Живлення та водний баланс боліт. Рух води в болотах.
- •5. Термічний режим боліт.
- •6. Вплив боліт на стік річок.
- •7. Вивчення та практичне значення боліт.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самопідготовки
- •Лекція 12. Гідрологія льодовиків.
- •Утворення льодовиків.
- •Робота льодовиків.
- •Танення льодовиків.
- •Типи льодовиків.
- •Поширення та значення льодовиків.
- •Контрольні запитання
Морфологія і морфометрія озер.
Найбільш знижена частина озерної улоговини, яка заповнюється водою при максимальному підвищенні рівня, називається озерним ложем. Воно поділяється на дві основні області: берегову і глибинну. У першій області переважають процеси руйнування гірських порід, які складають улоговину, в другій – відкладаються продукти руйнування.
У береговій області виділяються три зони: берег, узбережжя й берегова відмілина.
Берег – це частина озерного схилу, який лежить навколо озера і не зазнає впливу хвиль.
Узбережжя – це суха частина, котра зазнає впливу хвиль; заливна частина, яка вкривається водою при високих рівнях, і підводна частина, яка завжди вкрита водою.
Берегова відмілина, що має вигляд берегової тераси, нахилена у бік озерної западини і виникає внаслідок розмиву й відкладання порід. Узбережжя та берегову відмілину часто об’єднують в одну зону – літораль.
Глибинна область, або профундаль, займає найглибшу частину дна, якої хвилювання не досягає.
Перехідну частину між літораллю і профундаллю називають сублітораллю.
Межі окремих частин озерного ложа виражені не завжди чітко, а між деякими з них вони іноді взагалі відсутні.
Водна маса озера, яка лежить над береговою відмілиною й узбережжям називається прибережною, а та, що лежить над профундаллю, називається областю відкритої води або пелагіаллю.
Озерa відрізняються між собою за величиною та формою. Абсолютні й відносні величини, які характеризують форму і розміри озерної улоговини та кількість води, що її заповнює, називаються морфометричними характеристиками озера.
До них належать: довжина, ширина, глибина, площа озера, порізаність берегової лінії, об'єм водної маси і форма озерної угловини.
Морфометричні характеристики визначаються за батиметричними або гіпсометричними картами.
Площа озера Fоз (поверхня дзеркала води озера) характеризує площу водної поверхні (без островів) і визначається за картою планіметром або палеткою.
Довжина озера L – найкоротша відстань між двома найвіддаленішими точками його берегової лінії, заміряна по поверхні озера.
Ширина озера може бути найбільшою Вмакс, вона визначається як найбільший поперечник (перпендикуляр) до лінії довжини озера, і середньою Всер, яка дорівнює відношенню площі озера Fоз до його довжини
Всер = Fоз / L
Довжина берегової лінії L – довжина урізу води, вимірюється циркулем або курвіметром.
Ступінь порізаності берегової лінії k – відношення довжини берегової лінії – L, до довжини кола L1, з площею, яка дорівнює площі озера Fоз.
k
= L/L1,
або k
= 1/2π
Величина k не може бути меншою від одиниці.
Об’єм води в озері можна визначити за батиметричною картою як для всього озера, так і для окремих його частин, обмежених певними ізобатами або певними рівнями води.
Середня глибина озера hcep дорівнює відношенню об'єму озера до площі дзеркала:
h сер = W / F оз, (м).
Максимальна глибина вимірюється безпосередньо.
Зміна об’єму і площі озера залежить від зміни положення рівня води (глибини) в озері. При підвищенні рівня води відповідно збільшується площа озера та об’єм води в ньому і навпаки.