
- •Лекція 7. Термічний режим річок. Річкові наноси. (к 1)
- •Термічний режим річок.
- •Річкові наноси.
- •Гідробіологія річок.
- •Контрольні запитання
- •Лекція 8. Загальна характеристика озер.
- •Загальна характеристика озер.
- •Морфологія і морфометрія озер.
- •Водний баланс і рівневий режим озер.
- •Рух озерної води.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самопідготовки
- •Лекція 9. Термічний режим та гідробіологія озер.
- •Термічний режим озер.
- •Льодовий режим озер.
- •Хімічний склад озерних вод.
- •Оптичні явища в озерах.
- •5. Гідробіологія озер.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самопідготовки
- •Лекція 10. Водосховища й особливості їх гідрологічного режиму.
- •Загальна характеристика водосховищ та їх типи.
- •Гідрологічний режим водосховищ.
- •Вплив водосховищ на природне середовище.
- •Значення озер та водосховищ у народному господарстві.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самопідготовки
- •Лекція 11. Походження, розвиток, гідрологічний режим боліт.
- •Походження боліт.
- •2. Поширення боліт на земній кулі.
- •3. Типи боліт, їхня будова, морфологія та гідрографія.
- •4. Живлення та водний баланс боліт. Рух води в болотах.
- •5. Термічний режим боліт.
- •6. Вплив боліт на стік річок.
- •7. Вивчення та практичне значення боліт.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для самопідготовки
- •Лекція 12. Гідрологія льодовиків.
- •Утворення льодовиків.
- •Робота льодовиків.
- •Танення льодовиків.
- •Типи льодовиків.
- •Поширення та значення льодовиків.
- •Контрольні запитання
Гідробіологія річок.
У розвитку флори і фауни в річках певну роль відіграють морфологія русел, водний і термічний режим, режим наносів, наявність у воді розчинених солей, газів та органічних речовин, радіонуклідів, а також господарська діяльність. Всі зазначені вище фактори входять до характеристики екосистеми басейну річки, складовими частинами якого є біоценоз і біотоп.
Біотоп – це природний, відносно однорідний життєвий простір біоценозу, який охоплює мінеральні й органічні речовини, кліматичні фактори тощо. До біотопу можна віднести і гідрологічне середовище річки. Істотне значення тут має режим рівнів. Зниження рівнів спричинює осушення значних ділянок дна, що може бути згубним для флори і фауни водотоків. З підвищенням рівнів розширюються площі, зайняті різними біоценозами. Крім того, швидкість течії забезпечує надходження розчинених газів і винесення продуктів розпаду організмів. За наявності наносів види живих істот можуть зникнути, а інші з’явитися; прозорість річкових вод зумовлює існування рослин на різних глибинах, завдяки чому збільшуються кормові ресурси. Температура води сприяє обміну речовин і розмноженню рослин і тварин. Наявність кисню у воді робить можливим існування живих істот у ній.
Біоценоз – біологічна система, котра являє собою сукупність популяцій різних біологічних суб'єктів, які населяють певний біотоп і зв’язані з ним обміном речовини та енергії. В сукупності біотоп і біоценоз утворюють єдність екосистеми. Чим тісніший зв'язок між ними, тим стійкіша ця єдність.
Біоценози річок являють собою сукупність різноманітних видів рослинних і тваринних організмів.
Рослинні організми в складі біоценозу бувають представлені вищими рослинами та нижчими водоростями.
Велику роль у розвитку гідробіоценозу відіграють вищі рослини. Вони є первинними продуцентами органічної речовини та кисню, беруть aктивну участь в очищенні води, обмежують надходження органічних і мінеральних забруднень з водозбору в річку і є основою для річкового біоценозу в цілому.
Вищі водні рослини зосереджені на берегах річок, у затоках на мілководдях. За незначної течії та при малих глибинах ними може заростати все русло. Вищу водну рослинність поділяють на повітряно-водяну, занурену та з плаваючими листками.
Повітряно-водні рослини коріннями прикріплені до ґрунту чи донних відкладів, частина їх знаходиться у воді, а частина – над водою. До них належать очерет, рогіз, комиш, лепеха болотна тощо.
Занурені рослини можуть бути прикріпленими до дна або вільноживучими. Це – різні рдесники, різуха тощо.
До рослин з плаваючими листками належать гречка земноводна, латаття, водяний горіх, різні види ряски.
До нижчих водоростей належать зелені, діатомові та синьозелені, вони складають фітопланктон.
Значну роль у розвитку біоценозу річок відіграє зоопланктон, який у річках України буває представлений переважно ракоподібними.
Нектон річок, до якого відносяться живі організми, пристосовані до активного плавання на значні відстані у відкритих частинах водойм, поділяється на два види: риби і ссавці (до останніх належать ладозький і байкальський тюлені).
За характером життя в річках риби поділяються на жилі і прохідні. Жилі – це риби, які постійно живуть у річках (лящ, окунь, щука, карась, плотва), а прохідні – це риби, що живуть у морі, а на нерест йдуть у річки або, навпаки, живуть у річках, а на нерест виходять у море (лососеві та осетрові).
Не всі риби мають необхідні умови для того, щоб пройти всі стадії свого розвитку в певному місці, тому в річках відбувається міграція риб. Вона може бути пасивною й активною. Пасивна міграція – це переміщення разом з водою ікри та молоді прохідних риб. Активна міграція включає в себе переміщення риб до місць нересту або зимівлі, в райони, багаті на корм.
З біологічними особливостями водних об'єктів пов'язане і їхнє біологічне забруднення, яке відбувається внаслідок природних процесів росту біомаси гідробіонтів з наступним її відмиранням та розкладанням. До цього додається надходження органічних речовин ззовні – з басейну, схилів долини, заплави річки. Хімічні елементи, біогенні забруднювачі, важкі метали нагромаджуються насамперед у водоростях та вищих водних рослинах.
Завдання для самопідготовки (К 1)
Заповнити термінологічний словник з визначенням ключових понять лекційного матеріалу.
Ключові термінологічні поняття: термічний режим, тепловий стік, зимовий режим річки, сало, заберег, сніжура, внутрішньоводний лід, донний лід, шуга, льодохід, льодостав, ополонки, закраїни, скресання, річкові наноси, водна ерозія, звислі і донні наноси, сальтація, стік наносів, фітопланктон, зоопланктон.