Контрольні запитання

31. На які типи поділяються водосховища залежно від природних умов і способу утворення?

32. Якими є основні морфометричні характеристики водосховищ?

33. В який період на водосховищі спостерігається нормальний підпертий рівень і форсований підпертий рівень?

34. Який об’єм водосховища є найбільш корисним з точки зору регулювання і використання стоку?

35. Охарактеризуйте гідрологічний режим водосховищ.

36. Які групи берегів виділяються у водосховищах?

37. Охарактеризуйте термічний і льодовий режим водосховищ.

38. Яким є вплив водосховищ на природне середовище і річковий стік?

39. Яким є значення озер та водосховищ у народному господарстві?

Завдання для самопідготовки

Заповнити термінологічний словник з визначенням ключових понять лекційного матеріалу.

Ключові термінологічні поняття: водосховище, ставок, нормальний підпертий рівень, форсований підпертий рівень, мертвий об’єм, корисний об’єм водосховища, ємкість водосховища.

Лекція 11. Походження, розвиток, гідрологічний режим боліт.

План лекції

19. Походження боліт.

20. Поширення боліт на земній кулі.

21. Типи боліт, їхня будова, морфологія та гідрографія.

22. Живлення та водний баланс боліт. Рух води в болотах.

23. Термічний режим боліт.

24. Вплив боліт на стік річок.

25. Вивчення та практичне значення боліт.

1. Походження боліт.

Одним із водних об'єктів суші є болота. Болотом називається природне утворення, яке постійно перебуває в стані застійного або слабопроточного зволоження і в якому відбувається накопичення органічної речовини у вигляді торфу. До цієї ж категорії природних утворень відносяться й заболочені землі.

Походження боліт пов'язане з заростанням водойм (озер, водосховищ, ставків) або з заболочуванням суші (головний вид утворення боліт).

Виникнення боліт шляхом заболочування суші обумовлене співвідношенням на її території складових водного балансу (опади, випаровування, стік) та сприятливою геоморфологічною будовою місцевості (западини, низини), які створюють умови для застійного або слабопроточного водного режиму й акумуляції на поверхні суші надмірної вологи. Заболочування ділянок суші відбувається під впливом певних гідрологічних факторів (наприклад, наявність водонепроникних порід і вклинювання підземних вод).

Виділяють два основних види заболочування суші: затоплення і підтоплення території.

Затоплення пов’язане з переважанням атмосферних опадів над випаровуванням за відсутності дренажу, або з незначним поверхневим стоком в умовах зниженого рельєфу місцевості.

Підтоплення території пов’язане з підвищенням рівня ґрунтових вод (після спорудження, наприклад, гребель на річках або внаслідок надмірного зрошення значних територій).

Утворення боліт супроводжується накопиченням органічного матеріалу на поверхні ґрунту. Надлишок вологи в ґрунті спричинює погіршення кисневого і мінерального живлення рослин, внаслідок чого порушуються процеси розкладання відмерлих органічних решток рослин, відбувається виділення гумінових кислот і консервація органічного матеріалу. Останній ущільнюється, деформується і поступово перетворюється в органічну породу – торф, який характеризується значною водопроникністю і вмістом води (88-97% за об'ємом).

Болото можна ототожнити з торфовищем, котре має шар торфу не менше 30 см і вкрите специфічною рослинністю. Надмірно зволожені ділянки земної поверхні з шаром торфу завтовшки менше 30 см називають заболоченими землями.

Процеси утворення боліт характерні для умов холодного та теплого клімату на рівнинах і гірських схилах, але інтенсивність їх у різних кліматичних й орографічних умовах залежить від двох основних чинників: зволоженості території та кількості тепла.