Завантажувальні розділи та файли операційної системи WINDOWS 7.
Завантажувальний розділ — розділ, що зберігає системні файли ОС Windows. Наприклад, якщо на ПК поставлено декілька операційних систем, при цьому ОС Windows Vista розташована в одому томі, а ОС Windows 7 — в іншому, каждий з цих томів рахується завантажувальним розділом.
Всі завантажувальні файли Windows 7 знаходяться в пвпці Boot, що, зазвичай розташовується на диску С:. Ці файли відповідають за загрузку та запуск Windows/
Дії з завантаження комп'ютеру, що виконує програма Winload.exe.
Загрузка ядра Win.krnl
Загрузка файлов библиотек Hal.dll
Vgaoem.fon – шрифти
Загружуються шрифти для мов.
Зчитується розділ %WinRoot%\System32\Drivers\ запускаються драйвери.
Загрузка драйверу, що підтримує файлову систему NTFS
Після цих дій в загрзку включається Winlogon.exe – що відповідає за авторизацію користувачів.
10. Роль та зміст файлів автоконфігурації при завантаженні операційної системи windows.
У перших версіях WINDOWS для автозапуску використовувався файл AUTOEXEC.BAT. Таким чином можна запустити тільки додаток для DOS або якийсь пакетний BAT-файл. Починаючи з Windows ME обробка цього файлу вже не виконується.
Далі під час завантаження операційної системи автоматично виповнюється ще один недокументованих командний файл - WINSTART.BAT. З нього, так само як і з AUTOEXEC.BAT, можна завантажити деякі резидентні DOS-програми або виконати послідовність команд, але також не підтримується ОС WINDOWS, починаючи з Windows ME. Також при перезавантаженні ОС Windows 95/98 в режим емуляції MS-DOS використовується пакетний файл DOSSTART.BAT, в якому може бути заданий запуск будь-якої DOS-програми або будь-якого іншого BAT-файлу
Варто згадати про системний файл WININIT.EXE - ця програма теж запускається в самій початковій стадії завантаження системи, але тільки в тому випадку, якщо в папці Windows присутній файл WININIT.INI, інструкції з якого вона і виконує.
Потім при завантаженні операційної системи доходить черга до обробки ще одного конфігураційного файлу - SYSTEM.INI. Безпосередньо з його допомогою можна запустити тільки одну програму, а саме - оболонку Windows. Спочатку такою оболонкою є Провідник EXPLORER.EXE, завантажити який можна було за допомогою значення параметра SHELL в розділі [BOOT], Далі в процесі завантаження Windows з'являється ще одна можливість запуску програм - успадкований від Windows 3.11 файл WIN.INI, який містить в розділі [windows] спеціальні параметри «load» і «run», які можуть використовуватися для автозапуску.
11. Використання при завантаженні windows теки "Автозавантаження". Її параметри.
"Автозавантаження" (StartUp). Так називається папка, в якій зберігаються ярлики для програм, що запускаються після входу користувача в систему. Ярлики в цю папку можуть додаватися програмами при їх установці або користувачем самостійно. Існує дві папки - загальна для всіх користувачів і індивідуальна для поточного користувача. За замовчуванням ці папки знаходяться тут: C: \ Documents and Settings \ All Users \ Головне меню \ Програми \ Автозавантаження - Це папка, програми з якої будуть запускатися для всіх користувачів комп'ютера. C: \ Documents and Settings \ Username \ Головне меню \ Програми \ Автозавантаження - Це папка, програми з якої будуть запускатися для поточного користувача (тут він названий Username). Для перегляду переліку програм, які запускаються таким способом потрібно відкрити меню "Пуск - Всі програми - Автозавантаження". Якщо в цій папці створити ярлик для якої-небудь програми, вона буде запускатися автоматично після входу користувача в систему. Якщо при завантаженні операційної системи утримувати клавішу "Shift", то вміст папок "Автозавантаження" ігнорується, і програми запускатися не будуть.
Windows зчитує дані про шлях до папки "Автозавантаження" з реєстру. Цей шлях прописаний, як значення параметра "Common Startup" в наступних розділах:
- Для всіх користувачів системи у роздiлi
HKLM \ SOFTWARE \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ Explorer \ User Shell Folders
- Для поточного користувача.
HKCU \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ Explorer \ User Shell Folders
12. Гілки системного реєстру windows, що управляють завантаженням.
Для завантаження реєстру Windows використовуються такі гілки реєстру:
HKEY_LOCAL_MACHINE\SOFTWARE\Microsoft\Windows\CurrentVersion\
HKEY_USERS\.DEFAULT\SOFTWARE\Microsoft\Windows\CurrentVersion\
та
HKEY_CURRENT_USER\Software\Microsoft\Windows\CurrentVersion\
Перші два розділи вміщують настройки для всіх користувачів, а
HKEY_CURRENT_USER – тільки для поточного користувача .
13. Особливість використання розділів "RunOnce" та "RunOnce\Setup" при завантаженні WINDOWS.
У підрозділі "RunOnce" прописуються програми, які запускаються всього один раз. Наприклад, при установці нових програм деякі з них прописують туди параметри, що вказують на будь-які конфігураційні модулі або файли DLL-бібліотек, які запускаються відразу після перезавантаження комп'ютера. Відразу після виконання перезавантаження всі параметри з підрозділу "RunOnce" автоматично видаляються.
Слід звернути увагу на підрозділ "Setup", який може створюватися всередині підрозділу "RunOnce". Цей підрозділ використовується як майстром установки Windows, так і майстром "установки - видалення" програм. При відпрацюванні параметрів, що містяться в цьому ключі, відображається діалогове вікно з індикатором прогресу. Ім'я параметра використовується як ім'я пункту в діалоговому вікні. Аналогічно вмісту підрозділу "RunOnce", програми з підрозділу "RunOnce \ Setup" запускаються один раз, а потім видаляються.
14. Особливість використання розділів "RunServices" та "RunServicesOnce" при завантаженні windows.
Що стосується підрозділів "RunServices" і "RunServicesOnce", то в них зазначаються програми, які завантажуються при старті системи, але до входу користувача в Windows. Запуск додатків або документів, як це випливає із самої назви, прописаних в ключі "RunServicesOnce", відбувається один раз, незалежно від того, був він успішним чи ні. Параметр, що знаходиться в ключі "RunServicesOnce", видаляється до запуску програми, ім'я якого він містить.
15. Особливість використання розділу "RunOnceEx" при завантаженні windows.
Підрозділ "RunOnceEx" дозволяє запускати програми у заздалегідь визначеному порядку, послідовно. Для цього необхідно створити в ньому підрозділ, і вже в ньому мають бути параметри з іменами додатків і шляхами до виконуваних файлів. Підрозділи і параметри, що знаходяться в ключі "RunOnceEx", сортуються в алфавітному порядку для того, щоб поставити їм строго певний порядок запуску, що може бути вкрай важливо при інсталяції деяких програм. Іншими словами, параметр, що знаходиться вище за алфавітом, буде запущений раніше, незалежно від того, коли він був доданий до підрозділу "RunOnceEx". Програми або файли сценаріїв повинні або самі себе завершувати, або не вимагати окремого втручання для завершення, поки не завершиться один елемент запуску інакше зупиниться подальша відпрацювання списку, або Windows зупиниться в очікуванні примусового завершення запущеного додатку.
16. Пояснить сутність та наведіть приклади синхронного та асинхронного режиму автозавантаження.
Послідовність завантаження програм в ОС Windows.
У тих операційних системах, в яких підтримуються всі розділи, завантаження підрозділів виконується в наступному порядку:
1. HKEY_LOCAL_MACHINE \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ RunServicesOnce
2. HKEY_LOCAL_MACHINE \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ RunServices
3. <Запит на вхід і реєстрацію користувача в операційній системі>
4. HKEY_LOCAL_MACHINE \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ RunOnce
5. HKEY_LOCAL_MACHINE \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ Run
6. HKEY_CURRENT_USER \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ Run
7. Папка «Автозавантаження»
8. HKEY_CURRENT_USER \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ RunOnce
За винятком підрозділу HKEY_LOCAL_MACHINE \ ... \ RunOnce, всі підрозділи і записи в них завантажуються асинхронно, тобто не чекаючи закінчення запуску всіх програм з підрозділів, які проглядається операційною системою раніше. Таким чином, наприклад, всі програми, перераховані в підрозділах "RunServices" і "RunServicesOnce" можуть виконуватися одночасно, причому їх запуск може тривати і після входу користувача в ОС Windows.
Параметри розділу HKEY_LOCAL_MACHINE \ ... \ RunOnce завантажуються синхронно. Це означає, що його записи не почнуть завантажуватися, поки не закінчиться авантаження розділів "RunServicesOnce" і "RunServices" і не завершиться аутентифікація користувача. Тільки після того, як буде завершена завантаження всіх програм, зазначених у його параметрах, почнуть завантажуватися параметри розділів KEY_LOCAL_MACHINE \ ... \ Run, HKEY_CURRENT_USER \ ... \ Run, HKEY_CURRENT_USER \ ... \ RunOnce і папки "Автозавантаження".
17. Додаткові можливості з автозавантаження програм.
Крім видалення окремих параметрів з розділів є способи відразу заборонити обробку параметрів, включених в певні розділи і пов'язані з певним режимам завантаження.
1. Не обробляти список для старих версій
Блокується автозапуск програм з наступних розділів реєстру:
HKEY_LOCAL_MACHINE \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ Run
і HKEY_CURRENT_USER \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ Run.
Для цього в розділі HKEY_LOCAL_MACHINE \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ Policies \ Explorer створюється наступний параметр типу DWORD зі значенням 1: "DisableLocalMachineRun" = dword: 00000001,
А в розділі HKEY_CURRENT_USER \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ Policies \ Explorer параметр "DisableLocalUserRun" = dword: 00000001.
2. Блокування автозавантаження програм виконуваних одного разу
Аналогічно діє заборона списку Run Once для розділів HKEY_LOCAL_MACHINE \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ RunOnce і HKEY_CURRENT_USER \ Software \ Microsoft \ Windows \ CurrentVersion \ RunOnce.
Для цього в згаданих у пункті 1 розділах реєстру створюються, відповідно, параметри:
"DisableLocalMachineRunOnce" = dword: 00000001 і "DisableLocalUserRunOnce" = dword: 00000001, кожен з яких керує автозавантаженням в своєму розділі реєстру.
Аналогічного ефекту можна також добитися за допомогою налаштувань групової політики: "Конфігурація комп'ютера - Адміністративні шаблони - Система - Не обробляти список для старих версій", і "Конфігурація користувача - Адміністративні шаблони - Система - Не обробляти список для старих версій", а також "Конфігурація комп'ютера - Адміністративні шаблони - Система - Не обробляти список програм, які виконуються один раз" і "Конфігурація користувача - Адміністративні шаблони - Система - Не обробляти список програм, які виконуються один раз"
18. Які підготовчі операції слід виконати перед інсталяцією Веб-серверу?
Відключаємо мережевий екран. Також слід пересвідчитись, щоб на комп’ютері не працювали інші Веб-сервери, наприклад IIS. Якщо, інші Веб-сервери працюють, то їх необхідно зупинити, та перезавантажити комп’ютер.
Як на етапі установки змінити ІР-адресу, запити до якої буде обслуговувати Веб-сервер?
в кінце файлу httpd.conf
NameVirtualHost 127.0.0.1:80 <VirtualHost 127.0.0.1:80> # Директивы виртуального хоста </VirtualHost>
Як на етапі установки змінити доменне ім’я сайту, запити до якого буде обслуговувати Веб-сервер?
На етапі установки у вікні “Server Information” в перше поле (назва домена) ввести необхідне доменне ім’я сайту
Як після установки змінити номер порту, який буде прослуховувати Веб-сервер?
Використати директиву файлу httpd.conf - Port
Port 80
Встановлює порт TCP, який використовується Apache для установки з'єднання. За замовчуванням використовується 80 порт.
25.Як зупинити, запустити та перезапустити Веб-срвер?
Зупинити:У вікні Apache Service Monitor натиснути кнопку Stop
Запуск: У вікні Apache Service Monitor натиснути кнопку Start
Перезагрузити: У вікні Apache Service Monitor натиснути кнопку Restart
26.Який код потрібно записати у файл httpd.conf при неправильному визначені конфігураційної теки Apache?
При неправильному визначенні конфігураційної папки Apache під час інсталяції інтерпритатора Php у файлі httpd.conf потрібно дописати наступний код:
#BEGIN PHP INSTALLER EDITS - REMOVE ONLY ON UNINSTALL
PHPIniDir "C:/PHP5/"
LoadModule php5_module "C:/PHP5/php5apache2_2.dll"
#END PHP INSTALLER EDITS - REMOVE ONLY ON UNINSTALL
Це виконується для того щоб повідомити сервер про наявність проінстальованого Php та вказати його місцезнаходження. Дані конфігурації є необхідними для завантаження веб-сервером php модулів.
27Який код автоматично записується в файл httpd.Conf при правильному визначені конфігураційної теки Apache?
#BEGIN PHP INSTALLER EDITS - REMOVE ONLY ON UNINSTALL
PHPIniDir "C:/PHP5/"
LoadModule php5_module "C:/PHP5/php5apache2_2.dll"
#END PHP INSTALLER EDITS - REMOVE ONLY ON UNINSTALL
Даний код конфігурації є необхідним для завантаження веб-сервером php модулів.
28. Які модулі слід визначити необхідними при установці Php?
модуль підтримки MySQL;
модуль драйвера PDO для MySQL;
модуль підтримки XSL.
29. Як перевірити коректність запису установки Php5 в операційній системі Windows?
За допомого стандартних засобів управління операційної системи Windows виконуємо команди Пуск Панель управления Система. У відповідь повинно з’явитись вікно властивостей операційної системи Windows. В означеному вікні переходимо на вкладку «Дополнительно» та натискаємо кнопку «Переменные среды». У відповідь повинно з’явитись вікно настройок змінних середовища. В полі «Системные переменные» вибираємо змінну Path. Пересвідчуємось, що дана змінна містить рядок C:\PHP5\.
30. Як виправити некоректність запису установки Php5 в операційній системі Windows?
За допомого стандартних засобів управління операційної системи Windows виконуємо команди Пуск Настройка Панель управления Система.
У відповідь повинно з’явитись вікно властивостей операційної системи Windows. В означеному вікні переходимо на вкладку «Дополнительно» та натискаємо кнопку «Переменные среды».
У відповідь повинно з’явитись вікно настройок змінних середовища. В полі «Системные переменные» вибираємо змінну Path, натискаємо кнопку «Изменить».
У новому вікні настройок, в полі «Значение переменной» на початку рядка дописуємо рядок C:\PHP5\.
Як перевірити коректність запису установки Php5 у конфігураційному файлі Веб-серверу Apache?
Відкриваємо конфігураційний файл Веб-сервераApachehttpd.conf.
Пересвідчуємось, що файл httpd.conf містить рядки
#BEGIN PHP INSTALLER EDITS - REMOVE ONLY ON UNINSTALL
PHPIniDir "C:/PHP5/"
LoadModule php5_module "C:/PHP5/php5apache2_2.dll"
#END PHP INSTALLER EDITS - REMOVE ONLY ON UNINSTALL
В протилежному випадку записуємо ці рядки в кінці файлу.
Зберігаємо та закриваємо файл httpd.conf.
Як виправити некоректність запису установки Php5 у конфігураційному файлі Веб-серверу Apache?
1. Відкриваємо конфігураційний файл Веб-сервераApachehttpd.conf.
Пересвідчуємось, що файл httpd.conf містить рядки
#BEGIN PHP INSTALLER EDITS - REMOVE ONLY ON UNINSTALL
PHPIniDir "C:/PHP5/"
LoadModule php5_module "C:/PHP5/php5apache2_2.dll"
#END PHP INSTALLER EDITS - REMOVE ONLY ON UNINSTALL
В протилежному випадку записуємо ці рядки в кінці файлу.
Зберігаємо та закриваємо файл httpd.conf.
Як перевірити працездатність Php5?
В теці, що вказана в httpd.conf в директиві DocumentRoot, створюємо текстовий документ 1.php
Записуємо в нього програмний код
<?php phpinfo(); ?>
Зберігаємо та закриваємо файл 1.php
Запускаємо Веб-сервер.
В адресному рядку браузера набираємо http://localhost/1.php та натискаємо кнопку „Переход”. У відповідь повинно відкритись вікно з інформацією про інтерпретатор Php5.
34) Яким чином визначити тип установки Php5?
При установці у вікні вибору типу установки інтерпретатора Php пропонується вибрати тип установки інтерпретатора. В більшості випадків вважається, що оптимальною є установка Php у вигляді модулю Веб-серверу. Нагадаємо, що нами використовується Веб-сервер Apache 2.2.11.
35) Які можливі типи установки Php5?
Під час установки PHP5, пропонується вибрати тип установки інтерпретатора. В більшості випадків вважається, що оптимальною є установка Php у вигляді модулю Веб-серверу(для різних версій Apache чи IIS). Типи установки:
Apache 1.3.x Module
Apache 2.0.x Module
Apache 2.2.x Module
Apache CGI
IIS ISAPI module
IIS CGI
NSAPI
Xitami
Sambr Server
Other CGI
Do not setup the web server
36) Чим відрізняються між собою типи установки Php5?
Можливі два способи установки PHP на веб-сервері. Як CGI-програми і як модуля сервера. В принципі, особливої різниці немає. У кожному разі, веб-сервер передає ядру PHP скрипт, шлях до якого міститься в запиті клієнтського браузера. У випадку роботи PHP як CGI породжується новий процес, якому, власне, і передається скрипт. У випадку роботи модуля, його код вже "висить" в пам'яті сервера. Це - основне принципова відмінність
37.У чому полягає зміст модифікації змінних середовища операційної системи при установці Php?
Змінні середовища, використовувані в пакетних (командних) файлах, дозволяють обходитися без вказівки абсолютних шляхів до директорій. Наприклад, якщо нам заздалегідь невідома буква системного диска, ми завжди можемо використовувати змінну% systemdrive%, повертає букву диска, на якому встановлена ОС. Також, змінні застосовуються для оптимізації коду - багаторазово повторюваного параметру (наприклад, розділі реєстру) можна призначити коротку змінну і використовувати її. PHP, запущений з командного рядка, може виконуватися без будь-яких змін в Window:
C: \ PHP5 \ php.exe-f "C: \ PHP Scripts \ script.php" --- arg1-arg2-arg3
Але є кілька простих кроків, які можуть спростити завдання. Деякі з цих кроків вже могли бути виконані, але будуть наведені тут для того, щоб послідовність операцій не була порушена.
• Додайте розташування виконуваних файлів php (php.exe, php-win.exe або php-cli.exe в залежності від ваших уподобань і версії PHP) в змінну оточення PATH.
• Додайте. PHP розширення в змінну оточення PATHEXT. Це може бути зроблено при зміні змінної PATH.
• асоціюйте розширення. PHP з конкретним типом фапйла. Це можна зробити випонів наступну команду:
• assoc. Php = phpfile
• Ассоціруйте тип файлу phpfile з відповідним виконуваним PHP файлом. Це можна зробити виконавши команду:
• ftype phpfile = "C: \ PHP5 \ php.exe"-f "% 1" -% ~ 2
Виконання цих кроків дозволить PHP скриптам виконуватися з будь-якої директорії без необхідності вказувати виконуваний PHP файл або розширення. PHP, а всі параметри будуть передані в скрипт для обробки.
З цими змінами команда може бути записана як:
"C: \ PHP Scripts \ script"-arg1-arg2-arg3
або, якщо ваш шлях у змінній оточення "C: \ PHP Scripts" PATH:
script-arg1-arg2-arg3
38.Як перевірити працездатність пакету Apache, Php, MySql в цілому?
Припустимо, що на цільовому ПК встановлений пакет Apache, Php, MySQL. Записуємо в файл “<назва_файлу>.php” програмний код:
<?php
print "Current PHP version: <b> ". phpversion() ."</b>";
$link = mysql_connect("localhost", "root","") or die("Could not connect");
if( !$link ) die( mysql_error() );
$db_list = mysql_list_dbs($link);
while ($row = mysql_fetch_object($db_list))
{
echo "<h3>Database \"".$row->Database."\"</h3>\n";
$result = mysql_list_tables($row->Database);
if(!$result) die( "DB Error, could not list tables\n MySQL Error: ".mysql_error() );
else {
while ($row = mysql_fetch_row($result))
print "Table: $row[0]<br>";
mysql_free_result($result);
} } ?>
У даному коді скрипт, написаний на мові php посилає запит до бази даних MySQL для виводу систменої інформації БД. Таким чином, якщо В адресному рядку браузера набирати http://localhost/2.php , то у відповідь повинно відкритись, показане на рис. вікно з інформацією про версію Php та параметри СУБД MySQL.
39 Як перевірити функціонування серверу MySQL за допомогою диспетчеру задач?
Для перевірки успішності настройки запустіть диспетчер задач. Якщо в списку процесів присутній MySQLd-nt.exe, то сервер бази даних функціонує.
Рис. Вікно перевірки працездатності Apache, Php, MySQL
Якщо дане вікно відкриється, значить сервер Apache правильно налаштований (сторінка відкрилася), php-інтерператор виконав скрипт, а БД передала системну інфромації, що і необхідно було перевірити. У випадку негативного результату слід зупинити Веб-сервер та сервер СУБД. Перевірити та виправити неправильні настройки (можливі помилки в настройках Apache, Php, MySQL). Заново запустити Веб-сервер та сервер СУБД. Впевнитись в працездатності пакету.
Як запустити та зупинити сервер MySql?
Запустити сервіс MySQL можна використовуючи служби Windows: "Пуск" -> "Панель керування" -> "Адміністрування" -> "Служби" і знайшовши в списку служб MySQL51 натиснути на неї, після чого кнопками Пуск можна запустити сервіс MySQL.
Запустити сервіс MySQL можна також, використовуючи командного рядка Windows: "Пуск" -> "Виконати" -> "cmd". Команда net start mysql51 - запускає MySQL. Цей спосіб краще, оскільки використовуючи його, можна виявити можливі помилки, при запуску сервісу.
Зупинити сервіс MySQL можна використовуючи служби Windows: "Пуск" -> "Панель керування" -> "Адміністрування" -> "Служби" і знайшовши в списку служб MySQL51 натиснути на неї, після чого кнопками "Стоп", можна зупинити сервіс MySQL.
Зупинити сервіс MySQL можна також, використовуючи командного рядка Windows: "Пуск" -> "Виконати" -> "cmd". Команда net stop mysql51 зупиняє сервер MySQL, запущений як сервіс Windows,. Цей спосіб краще, оскільки використовуючи його, можна виявити можливі помилки, при запуску сервісу.
Які особливості передачі даних методом get?
Для взаємодії з користувачем потрібно отримувати деяку інформацію від нього. Для отримання даних є кілька методів, дуже поширені методи GET і POST. І відповідно в PHP є підтримка цих методів передачі даних GET і POST.
Дані методом GET передаються шляхом їх додавання до URL-адресу сценарію, що викликається, призначеного для обробки отриманої інформації. Для пояснення даного методу наберіть в адресному рядку браузера URL-адресу ресурсу і додайте спочатку знак питання (?), а потім рядок num = 10.
Код: http://домен.ru/script.php?num=10
В цьому випадку ми передаємо параметр num рівний 10. Щоб додати наступні параметри сценарію потрібно використовувати роздільник - амперсант (&), наприклад
Код: http://домен.ru/script.php?num=10&type=new&v=text
В даному випадку ми передали скрипту три параметри: num зі значенням 10, type зі значенням "new" і v зі значенням "text".
Для отримання цих параметрів в скрипті потрібно використовувати вбудований масив $ _GET. Ключами цього масиву будуть назви параметрів. У нашому випадку потрібно використовувати $ _GET ["num"], $ _GET ["type"], $ _GET ["v"]. Ці елементи масиву і будуть містити значення переданих параметрів.
Код
<html>
<head>
<title> Перевірка методу GET в PHP </ title>
</ Head>
<body>
<? Php
echo ($ _GET ["num"]. "<br>");
echo ($ _GET ["type"]. "<br>");
echo ($ _GET ["v"]);
?> </ Body>
</ Html>
Отже, при використанні методу GET дані передаються шляхом додавання до URL-адреси. Таким чином, вони будуть видні користувачеві, що з точки зору безпеки не завжди добре. Також максимальний обсяг переданих даних буде залежати від браузера - від максимально-допустимої кількості символів адресного рядка браузера.
Які особливості передачі даних методом post?
Для відправки даних методом POST потрібно використовувати HTML-форми. Як ми пам'ятаємо, що за спосіб надсилання даних форми відповідає атрибут method тега form. Тому потрібно в атрибуті method тега form вказати значення POST. Для отримання в скрипті даних переданим методом POST потрібно використовувати вбудований масив $ _POST. Ключами цього масиву будуть назви параметрів.
Код
<html>
<head> <title> Перевірка методу POST в PHP </ title>
</ head>
<body>
<? Php
echo ($ _POST ["num"]. "<br>");
echo ($ _POST ["type"]. "<br>");
echo ($ _POST ["v"]);
?> </ body>
</ html>
Відмінність методу POST від GET - в адресному рядку браузера не з'явилися дані форми. Дані методом POST не можна передати через адресний рядок браузера. Це суттєва відмінність потрібно запам'ятати.
В PHP незалежно від того, яким способом були відправлені дані - методом POST або методом GET - отримати дані можна використовуючи масив $ _REQUEST.
При використанні методу POST дані не будуть видні користувачеві (не відображаються в адресному рядку браузера). І тому вони більш захищені, а, отже, і програма, що обробляє ці дані більш захищена в плані безпеки. Також обсяг переданих даних практично ні чим не обмежений.
43. Як опублікувати форму на Веб-сервері?
Для включення можливості працювати з конфігурацією в режимі веб-клієнта і використовувати всі можливості керованих форми версії 8.2 нам необхідно опублікувати (експортувати) конфігурацію на веб-сервер. Для публікації конфігурації на веб-сервер необхідно відкрити базу даних у режимі "Конфігуратор" і в меню "Адміністрування" вибрати пункт "Публікація на веб-сервері".
У вікні введіть:
Назва - назва вашої бази даних латинськими буквами. Дане ім'я буде використовувати користувачам у веб-браузерах користувачами при введенні URL-адреси, наприклад ввівши ім'я cfg82_doc, для веб-сервера localhost, користувачі будуть повинні адреса бази даних як http://localhost/cfg82_doc. Ім'я повинно відповідати стандартам URL (стандарт RFC 1738).
Веб-сервер - виберіть Apache 2.2
Каталог - місце для фізичного розташування опублікованих системних файлів в директорії вашого веб-сервера, наприклад C: \ apache_ws \ doc_prof \
Після введення імені і каталогу натисніть кнопку "Опублікувати".
44. Поясність запис <INPUT type="text" name="firstname">.
<input type=”text” name =”firstname”>Тег створення текстового поля з унікальним ім'ям “firstname”.
Поясність запис <INPUT type="radio" name="p" value="Male">.
Елемент INPUT - створює поле html форми (кнопку, поле введення, чекбокс і т.п.), Елемент не має кінцевого тегу.
Основні атрибути:
TYPE - визначає тип поля для введення даних. За замовчуванням - це "text".
Radio - перемикачі. Використовуються, коли слід вибрати один варіант з декількох запропонованих.
NAME - визначає ім'я, використовуване при передачі змісту даної html форми на сервер.
Атрибут VALUE який визначає що буде за замовчуванням написано в поле для введення.
Поясніть запис <TEXTAREA name="current_medication" rows="5" cols="50" tabindex="40">.
Відкриваючий та закриваючий теги textarea дозволяють створити поле введення для тексту, що складається з декількох рядків.
Атрибути:
Name - Вказує ім'я поля, яке згодом буде використовуватися скриптом.
Cols - Вказує ширину поля (у символах).
Rows - Вказує висоту поля (в рядках).
Wrap - Задає параметри переносу рядків.
Readonly - Забороняє зміну вмісту текстового поля.
Disabled - Відключає текстове поле.
Яке призначення тегу select?
Тег <select> являє собою випадаючий або розкриваючий список, при цьому одночасно можуть бути обрані одна або кілька рядків.
Список починається з парних тегів <select> </ select>. Теги <option> </ option> дозволяють визначити вміст списку, а параметр value визначає значення рядка. Якщо в тегу <option> вказаний параметр selected, то рядок буде обрана початково. Параметр size задає, скільки рядків буде займати список. Якщо size дорівнює 1, то список буде випадаючим. Якщо вказаний атрибут multiple, то дозволено вибирати кілька елементів зі списку (при size = 1 не має сенсу).
<select name="Імя списку" size = "Розмір" multiple>
<option value="Значення"> Відображуваний текст у списку </ option>
</ select>
При передачі даних списку сценарієм передається рядок ім'я = значення, а при розкритому списку передається рядок ім'я = значення1 & ім'я = значення2 & ім'я = значенняN.
Яке призначення тегу input?
Головним чином <input> призначений для створення текстових полів, різних кнопок, перемикачів які, в свою чергу, служать для забезпечення взаємодії з користувачем. Хоча елемент <input> не потрібно поміщати всередину контейнера <form>, що визначає форму, але якщо введені користувачем дані повинні бути відправлені на сервер, де їх обробляє серверна програма, то вказувати <form> обов'язково (якщо тег <INPUT> всередині тега форми <FORM>, то при відправці даних на сервер, будуть відправлені і всі значення полів, створених за допомогою тега <INPUT>). Те ж саме відбувається і в разі обробки даних за допомогою клієнтських додатків, наприклад, скриптів на мові JavaScript.
49. Яке призначення тегу FORM?
Тег <FORM> використовується для створення форми на web-сторінці. Форми служать для відправки даних на сервер і забезпечують діалог користувача з додатком. Для відправки форми на сервер зазвичай використовується кнопка, створена за допомогою тега <BUTTON> або <INPUT>, іноді цього ж можна добитися, якщо натиснути клавішу <Enter>, перебуваючи в одному з полів даних форми. Документ може містити будь-яку кількість форм, але водночас на сервер може бути відправлена тільки одна форма. З цієї причини дані форм повинні бути незалежні один від одного.
50.Яке призначення тегу textarea?
Тег <textarea> визначає багаторядкове текстове поле. Текстове поле може містити будь-яку кількість символів, і текст відображається шрифтом з фіксованою шириною (зазвичай - Courier). Розмір текстового поля може бути змінений за допомогою атрибутів cols і rows або CSS стилів. Область вводу, що з'являється у вигляді окремого прямокутника, можливо, що має свій фоновий колір і звичайно зі скролінгом деякого типу як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямку. Область ініціалізована вмістом елемента TEXTAREA, що використовують однорозмірний шрифт. Cols - визначає видиму ширину текстового поля, rows - визначає видиме кількість рядів у текстовому полі. Name - ім'я, яке використовується для ідентифікації поля з текстовим вмістом, коли форма передається серверу.
51.Поясніть запис <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251">.
<meta> визначає метатеги, які використовуються для зберігання інформації призначеною для браузерів і пошукових систем. Наприклад, механізми пошукових систем звертаються до метатега для отримання опису сайту, ключових слів та інших даних. Дозволяється використовувати більш ніж один метатег, всі вони розміщуються в контейнері <head>. Як правило, атрибути будь-якого метатега зводяться до пар «ім'я = значення», які визначаються ключовими словами content, name або http-equiv.
<meta HTTP-EQUIV="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251"> - цей тег використовується для визначення браузером кодування мови, на якому написана сторінка. http-equiv - призначений для конвертації метатега в заголовок HTTP. Content - встановлює значення атрибуту, заданого за допомогою name або http-equiv. Charset - задає кодування документа.
Поясність запис $_GET['firstname'];.
$_GET - змінна оточення. Вона являє собою простий асоційований масив, де ключем масиву є ім'я змінної, а відповідним значенням - її значення.
$_GET['firstname'] – означає взяти з адресного рядка значення змінної 'firstname'. Наприклад,
http://myaddress.com/?firstname=value1
Поясніть запис $st=$st. $r. " ";.
Запис $st=$st. $r. " "; використовує рядковий оператор конкатенації ".", який повертає об'єднання лівого і правого аргументу. Тобто значення $st буде дорівнювати поєднанню значень $st, $r та " ". Можлива інтерпретація запису: $st.=$r. " ";.
Наприклад:
<?php
$st= "string_1 "; //встановлюємо рядок "string_1" в значення $st;
$r= "string_2 "; //встановлюємо рядок "string_2" в значення $r;
$st.= $r."string_3"; //або $st= $st.$r."string_3";
//в результаті $st буде містити "string_1 string_2 string_3";
?>
Поясніть запис <meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251">.
<meta> визначає метатеги, які використовуються для зберігання інформації призначеною для браузерів і пошукових систем. Наприклад, механізми пошукових систем звертаються до метатега для отримання опису сайту, ключових слів та інших даних. Дозволяється використовувати більш ніж один метатег, всі вони розміщуються в контейнері <head>. Як правило, атрибути будь-якого метатега зводяться до пар «ім'я = значення», які визначаються ключовими словами content, name або http-equiv.
<meta HTTP-EQUIV="Content-Type" content="text/html; charset=windows-1251"> - цей тег використовується для визначення браузером кодування мови, на якому написана сторінка. http-equiv - призначений для конвертації метатега в заголовок HTTP. Content - встановлює значення атрибуту, заданого за допомогою name або http-equiv. Charset - задає кодування документа.
55.Що означає запис case '+': $s = $_GET['var1']+$_GET['var2']; break;?
Керуюча структура switch передає управління тому з помічених case операторів, для якого значення константного виразу збігається зі значенням переключаючого вираження. Якщо значення переключаючого виразу не збігається ні з одним з константних виразів, то виконується перехід до оператора, позначеного міткою default. У кожному перемикачі може бути не більше однієї мітки default, однак вона може бути відсутня взагалі.
Якщо оператом switch було прийнято значення «+», то змінна s прийме значення суми var1 і var2, отриманих методом post.
56.Що означає запис if ($_GET['a1']=='/')?
До операторів вибору відносять: умовний оператор (if. .. else) і перемикач (switch). Синтаксис умовного оператора:
if (condition) statement 1 else statement 2
Умова condition може бути будь-яким виразом. Якщо воно істинне, то виконується оператор statement 1. В іншому випадку виконується оператор statement 2. Допустима скорочена форма запису умовного оператора, в якій відсутні else і оператор statement 2.
У свою чергу, оператори statement 1 і statement 2 можуть бути умовними, що дозволяє організовувати ланцюжка перевірок будь-якої глибини вкладеності. І в цих ланцюжках кожен умовний оператор може бути як повним, так і скороченим. У зв'язку з цим можливі помилки неоднозначного зіставлення if і else.
У данному випадку, перевірка, чи змінна а1, отримана методом get, дорівнює ”/”.
57.Що означає запис settype($_GET['var2'],'double');?
Функция settype устанавливает тип переменной, в данном случае, устанавливает тип переменной var2 - double.
Практична частина
58. Що означає запис if (isset($_GET['var1']))?
Функція isset визначає, чи встановлена змінна. Повертає TRUE, якщо var існує, в іншому випадку повертається FALSE. Якщо змінна була разустановлена / unset з допомогою функції unset () isset () поверне для неї FALSE. Такий же результат функція поверне, якщо змінна була встановлена в NULL. Даний запис перевіряє, чи була встановлена (инициализирована) змінна, в разі якщо змінна не була встановлена, наступна дія не виконається.
Що означає запис settype($_GET['var2'],'integer');?
Функція settype встановлює тип змінної, в даному випадку, встановлює тип змінної var2 integer .
Що означає запис if ($_GET['var2']!=0)?
Даний запис перевіряє, чи дорівнює змінна нулю, якщо не дорівнює - виконується наступна дія.
61. Що означає запис $s = $_GET['var1']/$_GET['var2'];?
Змінній $sприсвоїти значення var1/var2, де var1 і var2 задаються в адресному рядку браузера. Наприклад
Запит з браузера:
http://<адреса_файлу_Index.php>/?var1=10&var2=2
отримали $s=10/2=5
62. Що означає запис case '*': $s = $_GET['var1']*$_GET['var2']; break;?
Очевидно, раніше в коді стояв switch (якийсь_вираз_чи_змінна). Тоді case '*' — значить «Якщо якийсь_вираз_чи_змінна=’*’, тоді виконати $s = $_GET['var1']*$_GET['var2'], та вийти з конструкції switch-case (BREAKE – перериває виконання циклу та передає виконання наступному оператору)»
$s = $_GET['var1']*$_GET['var2']значить «Змінній $sприсвоїти значення var1/var2, де var1 і var2 задаються в адресному рядку браузера». Наприклад
Запит з браузера:
http://<адреса_файлу_Index.php>/?var1=10&var2=2
отримали $s=10*2=20
63. Що означає запис echo '<b>Результат '. $_GET['var1'].
$_GET['a1'].$_GET['var2'].'='.$s.'<b>';?
Вивести жирним шрифтом(тег <b>) рядок
Результат $var1$a1$var2=$s
Дезмінні $var1,$a1,$var2— задаються в адресному рядку, а $s — в програмі, наприклад, якщо
Index.php:
<?php
$s=8;
echo'<b>Результат '. $_GET['var1'].$_GET['a1'].$_GET['var2'].'='.$s.'<b>';
?>
Запит з браузера:
http://<адреса_файлу_Index.php>/?var1=2&var2=4&a1=*
Отримаємо
Результат 2*4=8
64.Який синтаксис функції settype?
Функція Settype встановлює тип змінної. синтаксис:
bool settype (<змінна>, <тип>)
<тип> Може буті boolean, integer, float, string, array, object, null
Функція повертає Значення true при успіху або false при невдачі.
Виконання, яких дій передбачають технології комплексного моделювання?
Технології комплексного моделювання представляють виконання наступних дій:
1. Визначення мети моделювання.
2. Розробка концептуальної моделі.
3. Формалізація моделі.
4. Програмна реалізація моделі.
5. Планування модельних експериментів.
6. Реалізація плану експерименту.
7. Аналіз та інтерпретація результатів моделювання.
Наявність похибки рішення обумовлена рядом причин. Перерахуєте основні джерела похибок?
1. Математична модель є лише наближеним описом реального процесу (похибка моделі).
2. Вихідні дані, як правило, містять похибки, оскільки ли ¬ бо є результатами експериментів (вимірювань), або рішень ¬ нями допоміжних завдань (похибка даних).
3. Застосовувані для виконання завдання методи в більшості випадків є наближеними (похибка методу).
4. При введенні вихідних даних в ЕОМ. виконанні операцій вироб ¬ водяться округлення (обчислювальна похибка).
Погрішності 1 і 2 - непереборні на даному етапі рішення, для їх зменшення доводиться повертатися знову до побудови математичної, а й іноді і концептуальної моделі, проводити додаткове експериментальне уточнення умов завдання.
67. Перерахуєте послідовність етапів розробки РЕА .
1. Научно-исследовательская разработка (НИР). На этой стадии проходят проверку новые идеи и изобретения. Теоретические предпосылки решения научных проблем проверяются в ходе опытно-экспериментальных работ.
2. Опытно-конструкторская разработка (ОКР). На этой стадии идеи и решения, возникающие в процессе НИР, реализуются в технической документации и опытных образцах.
3. Конструкторская подготовка производства (КПП). Осуществляется проектирование нового изделия, разрабатываются рабочие чертежи и техническая документация.
4. Технологическая подготовка производства (ТПП). Разрабатываются и проверяются новые технологические процессы, проектируется и изготавливается технологическая оснастка для производства изделия.
5. Организационная подготовка производства (ОПП). На этой стадии выбираются методы перехода на выпуск новой продукции, проводятся расчеты потребности в материалах и комплектующих изделиях, определяются продолжительность производственного цикла изготовления изделия, размеры партий, и пр.
6. Отработка изделия в опытном производстве (ООП). Осваивается выпуск опытного образца (опытной партии), проводится отладка новых технологических процессов.
68. Кількісна оцінка міри обумовленості — число обумовленості. Що це?
количественную оценку степени обусловленности - число обусловленности - его можно интерпретировать как коэффициент возможного возрастания погрешности в решении по отношению к вызвавшей их погрешности входных данных: если установлено неравенство между этими погрешностямиA(v*)<va д(л-*)
абсолютное число обусловленности или
относительное число обусловленности (вместо погрешности могут фигурировать их границы). Для плохо обусловленных задач v5»l (неустойчивость v5=co).
При каких значениях v5 можно считать задачу плохо обусловленной? Это зависит от требований к точности решения и от уровня обеспечиваемой точности исходных данных.
Если требуется найти решение с точностью 0.1%. а входная информация задается с точностью в 0.02%. то при v5=10 уже будет плохая обусловленность.
Однако если исходные данные задаются с д(х*) <0.0001%. то при v5=103 - задача хорошо обусловлена (ф *)=0.1%).
Вычислительные методы преобразуются к виду, удобному для программной реализации. Можно выделить следующие классы численных методов:
Метод эквивалентных преобразований - исходную задачу заменяют другой, имеющей то же решение: нахождение корня нелинейного уравнения Д.г)=0 сводят к поиску точек глобального минимума Ф(л-)=(/(лг))2.
Методы аппроксимации - заменяют исходную задачу другой, решение которой близко к решению исходной задачи.
Методы конечно-разностные, основанные на замене производных
конечными разностями,
например f(x)*
+ .
Прямые (точные) методы - решение может быть получено за конечное число элементарных операций (арифметические и извлечение корня). Многие прямые методы не годятся к применению в ЭВМ из-за чувствительности к ошибкам округления.
69. Опишіть метод еквівалентних перетворень.
Метод эквивалентных преобразований – исходную задачу заменяют другой, имеющей то же решение: нахождения корня нелинейного уравнения f(x)=0 сводят к поиску точек глобального минимума Ф(х)=(f(x))2.
70. Опішіть методи апроксімації. Більшість методів апроксимації в кінцевому підсумку зводиться до вирішення проблеми лінійного МНК: • Поліноміальна апроксимація (включаючи лінійну) • Апроксимація раціональними функціями (з використанням базису Флоатера-Хорманна) • Апроксимація сплайнами (регресійним сплайном зі штрафного функцією) • Апроксимація з використанням лінійного МНК Перші три методи служать для вирішення одновимірних задач. Останній метод може бути використаний для апроксимації в багатовимірних просторах. Якщо ви хочете: • апроксимувати гладку функцію з високою точністю, то вам може стати в нагоді поліноміальна апроксимація. Якщо функція достатньо гладка, то апроксимує поліном дозволяє досягати відносної точності аж до 10 -14. Наприклад, таким способом можна побудувати поліноміальну модель небудь трансцендентної функції. Однак поліноміальна апроксимація пред'являє високі вимоги до гладкості і не дуже підходить для апроксимації зашумленних, осцилюючих або швидко мінливих функцій. При використанні поліномів високих ступенів можливе накопичення помилок, хоча все сильно залежить від аппроксимируемой функції. Результати будуть незадовільними і при апроксимації нерівномірно розподілених (з великими прогалинами) даних. • апроксимувати гладку функцію із середньою точністю і з гарантіями збіжності, то хорошим вибором буде раціональна апроксимація з використанням базису Флоатера-Хорманна. Базисні функції Флоатера-Хорманна утворюють добре обумовлену систему, стійку до чисельних помилок. • апроксимувати експериментальні дані, що містять шум, то кращим вибором буде регресійний сплайн зі штрафного функцією. Він зручний у використанні, легко налаштовується і добре справляється з даними, що містять значні прогалини (порожні області, де невідомі значення функції). Ступінь згладжування може змінюватись в самому широкому діапазоні - від практично повного придушення всіх нелінійностей (результат - пряма лінія) до повної відсутності згладжування. • апроксимувати багатовимірну функцію, то можна використовувати лінійний або нелінійний МНК. Ці методи дозволяють працювати з функціями загального вигляду, що задаються користувачем через матрицю значень (в разі лінійного МНК) або шляхом обчислення значення в необхідній точці (нелінійний МНК). 71. Опішіть кінечно-різніцеві методи. Методи кінцевих різниць - широко відомі і найпростіші методи інтерполяції. Суть полягає в заміні диференціальних коефіцієнтів рівняння на різницеві коефіцієнти, що дозволяє звести рішення диференціального рівняння до вирішення його різницевого аналога, тобто побудувати його кінцево-різницеву схему. Так, замінивши похідну в звичайному диференціальному рівнянні на кінцеву різниця , отримуємо апроксимувати форму (звичайно-різницеву схему). Останній вираз носить назву кінцево-різницевого рівняння, а його рішення відповідає наближеному рішенням початкового диференціального рівняння. 72. Завдання назівається коректно, ЯКЩО вон задовольняє трьом вимоги. Яким? 1) задача має рішення при будь-яких допустимих вихідних даних (існування рішення); 2) кожним вихідним даним u відповідає тільки одне рішення (однозначність завдання); 3) рішення стійко.
71 Перерахуйте технології моделювання, дати їм характеристику.
72 Що означає середній час відновлення працездатності РЕА?
Среднее время восстановления работоспособности определяет среднее время на обнаружение и устранение одного отказа. Эта характеристика надежности является также важным эксплуатационным параметром.
73 Що таке середній час відновлення працездатності РЕА?
Среднее время восстановления работоспособности определяет среднее время на обнаружение и устранение одного отказа. Эта характеристика надежности является также важным эксплуатационным параметром.
74 Що є результатом НДР?
НИР — «научно-исследовательская работа». Термин вошел в употребление в советское время, однако продолжает широко использоваться и сейчас.
Согласно нормативному определению: «По договору на выполнение научно-исследовательских работ исполнитель обязуется провести обусловленные техническим заданием заказчика научные исследования..> <... а заказчик обязуется принять работу и оплатить ее». Проведение НИР регламентируется ГОСТ 15.101-98 (порядок выполнения) и ГОСТ 7.32-2001 (оформление отчета) и регулируются ГК РФ[1].
Основным результатом НИР является отчет о выполнении научных исследований, но также допускается создание опытных образцов, в отличие от ОКР, результатом которой могут быть образец изделия, конструкторская документация или новая технология. Различают фундаментальные НИР, поисковые НИР, прикладные НИР.
По договору на выполнение научно-исследовательской работы исполнитель обязуется провести обусловленные техническим заданием заказчика научные исследования, направленные на достижения конкретного научного результата. Научный и (или) научно-технический результат - это продукт научной и (или) научно-технической деятельности, содержащий новые знания или решения, и зафиксированный на любом информационном носителе.
Техническое задание — исходный документ, определяющий порядок и условия проведения работ по Договору, содержащий цель, задачи, принципы выполнения, ожидаемые результаты и сроки выполнения работ.
В техническом задании на выполнение НИР должны быть указаны:
цель научного исследования (описание заказанного результата НИР);
новизна научного исследования,
методология исследования
требования к характеристикам услуг
место и сроки оказания услуг
75 Які кд входять в ндр?
Конструкторская документация. Государственный стандарт устанавливает виды и комплектность конструкторских документов.
Конструкторские документы - документы, в отдельности или в совокупности определяющие состав и устройство изделия и содержащее необходимые данные для его разработки и изготовления, контроля, приемки, эксплуатации и ремонта. По форме конструкторские документы делятся на графические и текстовые. Графические документы:
-чертеж детали – изображения и данные для ее изготовления и контроля,
-сборочный чертеж – изображение изделия и данные, необходимые для его сборки (изготовления) и контроля,
-чертеж общего вида – изображение конструкции изделия, дающее представление о взаимодействии его основных частей и принципе работы,
-теоретический чертеж – геометрическая форма изделия и координаты его основных частей,
-габаритный чертеж – контурное (упрощенное) изображение изделия, содержащее данные для его установки (монтажа),
-схема – условное изображение или обозначение составных частей изделия и связей между ними,
-спецификация – состав сборочной единицы, комплекса или комплекта.
Текстовая конструкторская документация. К текстовой документации относятся – документы содержащие описания устройства, принципа действия и эксплуатационных показателей изделия.
- ведомость спецификации (перечень всех спецификаций)
- ведомость ссылочных документов (перечень ссылочных документов, на которые имеются ссылки)
- ведомость покупных изделий (перечень покупных изделий примененных в стадии разработки документации)
- ведомость согласования применения изделий
- ведомость держателей подлинников (перечень предприятий, на которых хранятся подлинники документов разработчиков для данного изделия)
- ведомость ТП (техническое предложение)
- пояснительная записка (описание у устройства и принципа действия разработанного изделия, а так же обоснование технико-экономический условий)
- технические условия (потребительские показатели и методы контроля его качества)
- программа и методика испытаний (технические данные подлежащие проверки при испытании изделия, порядок и методы их контроля)
- расчет параметров
Классификация КД по выполнению и характера использования:
- оригиналы
- подлинники
- дубликаты
- копии
Различают также проектные КД – документы выполнены на этапах технического предложения и эскизного проекта
Рабочие эскизы – на этапе выпуска рабочей документации
Особая группа КД: КД программной документации.