Тема 14. Бізнес-планування

Тема охоплює питання:

• Сутність бізнес-планування та призначення бізнес-плану.

• Склад бізнес-плану і технологія його розробки.

• Оцінка середовища для бізнесу та формування власної ринкової позиції.

• Планування виробництва продукції та його ресурсного забезпечення.

• Фінансове планування.

Усвідомлюючи сутність бізнес-планування, студент має виходити з того, що підприємницька діяльність притаманна не лише окремим особам чи групам осіб, котрі хочуть організувати власну справу, але й стабільно працюючим підприємствам незалежно від їхніх масштабів. У вітчизняну практику економічної роботи бізнес-пла­нування почало активно впроваджуватись разом із елементами ринкових перетворень. Слід зазначити, що бізнес-план як плановий документ у країнах із розвиненою ринковою економікою є невіддільною частиною ділового проекту, а його складання — одним із передінвестиційних етапів. Абсолютизація значення бізнес-плану та виділення його у самостійний елемент комплексного бізнес-проекту або ж підміна ним традиційної системи техніко-економічних планів на підприємстві, що спостерігалась донедавна, є у певній мірі свідченням економічної малограмотності багатьох менеджерів і підприємців. З іншого боку, вказане явище склалось не без впливу послабленості державних механізмів регулювання економіки у перехідний період, нерозвиненості законодавчої бази.

Студенту слід розуміти функціональну спрямованість бізнес-плану, яка зводиться до наступного:

• економічне обґрунтування бізнес-проекту;

• розробка концепції ведення бізнесу;

• планування залучення грошових коштів;

• засіб оцінки фактичних результатів діяльності підприємства за певний період.

Вказані функціональні напрямки визначають мету складання бізнес-плану, а також впливають на зміст, структуру та деталізованість проробки та розрахунків. Більш детальне ознайомлення з окремими функціональними напрямками бізнес-планів студент може здійснити самостійно [1, 2, 3, 6].

Студенту треба розуміти, що жорстко регламентованої форми та структури бізнес-плану не існує. Разом із тим, як правило, у ньому передбачаються розділи, в яких розкривається концепція і мета бізнесу, характеризується специфіка продукту підприємства та задоволення ним потреб ринку; оцінюється ємність ринку та встановлюється стратегія поведінки підприємства на певних ринкових сегментах, визначається організаційна і виробнича структура, формується фінансовий проект справи, включаючи стратегію фінансування та пропозиції по інвестиціях, описуються пер­спективи зростання підприємства. Найбільш чітко унормований склад бізнес-плану, який використовується для обґрунтування біз­нес-проектів.

У загальному вигляді він складається з таких розділів:

1. Резюме.

2. Опис підприємства та галузі.

3. Опис продукту (послуги).

4. Маркетинг і збут продукції.

5. План виробництва продукту.

6. Організаційний план.

7. Фінансовий план.

8. Направленість і ефективність проекту.

9. Ризики та гарантії.

Додатки.

Побудова його основних таблиць, схем і розрахунків, а також типові форми подання заявок стандартизовані відповідно до міжнародного програмного забезпечення КОМФАР, розробленого Організацією промислового розвитку об’єднаних націй (ЮНІДО). Оскільки середовище бізнесу та ділове планування у країнах із розвиненою ринковою економікою формувалося з певними особливостями, на сьогодні ця обставина обумовила певні відмінності методичних підходів до розробки бізнес-планів у США, Німеччині, Великобританії, Франції, а також і в країнах нашого ближнього зарубіжжя. Спеціальна література, в якій розглядались методичні питання розробки бізнес-проектів, бізнес-планів та біз­нес-довідок донедавна була переважно перекладною зарубіжною, де бізнес-планування розглядалось по відношенню до підприємств, що працюють у ринковому середовищі. Економічна та соціальна ситуація, у якій знаходяться вітчизняні підприємства, час­то не дозволяє їм здійснювати пряме використання зарубіжних методичних розробок при укладанні бізнес-планів. З іншого боку, досить високий методичний рівень техніко-економічного планування та техніко-економічного обґрунтування інноваційних рішень, що традиційно склався на підприємствах в умовах централізованої планової економіки, дозволяє без особливих зусиль для менеджерів діючих підприємств освоїти таку форму плану. Склад­нішим процес набуття досвіду із бізнес-планування, як і з інших видів економічної роботи, виявився для перших приватних підприємців перехідного періоду.

Здійснення багаточислених програм підтримки малого бізнесу та активізація наукового потенціалу в останні роки практично вирішила проблему методичного забезпечення розробки бізнес-планів в Україні.

Вибір конкретного різновиду методики розробки бізнес-пла­ну, глибина та часовий горизонт його проробки, варіантність рішень, що обґрунтовуються, рівень конкретизації окремих розділів залежать від багатьох чинників. Серед них особливої ваги набувають: мета розробки (функціональна приналежність), обсяг інвестицій по проекту та специфіка потенційного інвестора, розмір підприємства (масштаби виробництва) і його фінансовий стан, вид діяльності підприємця, наявність конкурентів і перспек­тиви розвитку бізнесу.

Слід усвідомлювати, що кожен бізнес-план є унікальним. Методика дає лише загальні напрямки й основу для планування та подальшого розвитку підприємства.

Виходячи з того, що розробка бізнес-плану — складний і трудомісткий процес, то реальне планування слід починати за півроку до того, як заплановано відкрити нову справу. Для управ­ління проектом формується команда кваліфікованих виконавців або укладається угода (замовлення) в консалтинговій фірмі. Серйозні інвестори часто вимагають, щоб бізнес-план їм надавався особисто керівником підприємства, що потребує його безпосередньої активної участі у розробці бізнес-плану навіть у разі залучення команди розробників з-зовні. Підвищує шанси в пошуку інвесторів і партнерів наявність у складі підприємства команди, що розробляє бізнес-план і готова його реалізовувати. Формуючи таку команду, слід звернути особливу увагу на те, щоб у ній гармонійно поєднувались поведінкові, технічні та концептуальні здібності.

Студенту слід чітко уяснити логічну послідовність розробки бізнес-плану, яка не у всьому збігається з його змістовим поданням як документом. Послідовність розробки бізнес-плану та його побудова на прикладі втілення перспективної бізнес-ідеї подана у табл. 14.1.

Студент має звернути увагу на те, що важливе значення має оформлення бізнес-плану, підготовка титульного листа, меморандуму про конфіденційність, анотації. На титульному листі, як правило, вміщують назву та адресу підприємства, дані адресата, якому направляється бізнес-план, дані про керівника підприємства (проекту), менеджера проекту, дата початку проекту та його тривалість. Дуже важливо надати проекту, крім повної його назви, скорочений варіант, який, з’явившись на титульному листі, може викликати позитивні емоції не лише у тих, хто читатиме титульний лист, але й надалі буде супроводжувати увесь бізнес.

Таблиця 14.1