Лекція Краєзнавча робота в школі. Краєзнавчий підхід і технології організації та методики проведення туристично-краєзнавчої роботи

 

Питання лекції

1. Освітньо-виховне значення географічного краєзнавства в школі

2. Система географічного краєзнавства в школі

3. Зміст і обсяг краєзнавчих даних в шкільних курсах географії

4. Значення краєзнавчого принципу у викладанні географії

1. Освітньо-виховне значення географічного краєзнавства в школі.

Патріотизм – це глибинне усвідомлення індивідом своєї єдності з Батьківщиною як окремою духовною, суспільно-політичною, економічною, культурною, територіальною і т. п. цілісністю. Визнання себе часткою цієї цілісності породжує явище патріотизму. Непатріотичних держав і – націй просто не існує.

Краєзнавству належить провідна роль у формуванні духовності. З усебічного вивчення під керівництвом учителя природних, соціально-економічних та історичних умов рідного краю (села, району, міста, області, мікрорайону, школи), тобто з краєзнавства, починається українознавства. Шкільне краєзнавство як одна з ланок навчально-виховної роботи має географічний, історичний, літературний, етнографічний, фольклорний, природознавчий та інші напрями. Усі вони тісно пов'язані між собою як за змістом, так і за формами організації і методами використання.

Для успішного викладання шкільних  курсів географії на краєзнавчій основі необхідні підручники, робочі зошити, методичні посібники та рекомендації. Так, для прикладу у Рівненській області цей перелік передбачає підручник Коротуна І.М., Коротун Л.К. „Географія Рівненської області”, посібник для вчителів та учнів „Природа та господарство Рівненщини” та ін.

Науково-методичне забезпечення впровадження засобів географічного краєзнавства включає:

• створення у школах краєзнавчих куточків, кімнат, музеїв, оформлення навчальних кабінетів, географічних майданчиків, метеорологічних постів, екологічних стежок, проведення шкільних природних моніторингів тощо;

• проведення позакласних, позашкільних заходів (туристсько-краєзнавчі, екологічні походи, робота клубів «Планета», олімпіади з географії та економіки, участь у конкурсах Малої академії наук з географії та геології,  тижні  географії, вечори);

• вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду, проведення ярмарків педагогічних ідей;

• випуск та пропаганда краєзнавчої літератури, створення банку інформації з географічного краєзнавства.

Цінним є досвід роботи шкіл України проведення туристських походів, екологічних експедицій з метою вивчення учнями шкіл міста малих річок. Учасники таких походів та екс­педицій проводять екологічну експертизу водойм, займаються очищенням джерел, вивчають фауну і флору та здійснюють пошук шляхів їх збереження. Учні записують народні легенди, спогади старожилів про минуле. Це духовно збагачує молодь, сприяє пізнанню і збереженню нею загальнолюдських цінностей, формуванню національної свідо­мості.

Учителям загальноосвітніх  шкіл розроблені авторські програми «Юні географи-краєзнавці» для гуртківців шкіл і позашкільних закладів. Гурткова робота у ній побудована на детальному розгляді всіх компонентів природи (геологія, рельєф, корисні копалини, клімат, внутрішні води, ґрунти, рослинний і тваринний світ). У процесі вивчення свого краю проводиться комплексне дослідження території, ЛК. Економічні дослідження спрямовані на вивчення промисловості, сільського господарства, транспорту краю, роботи окремих підприємств. На заняттях гуртка належна увага приділяється темам «Населення області», «Охорона природи», «Топоніміка та мікротопоніміка».

Гуртківці беруть активну участь у другому етапі Всеукраїнської історико-географічної експедиції учнівської молоді «Мікротопоніми України». Своїми плідними пошуками вони зробили значний внесок у справу державного значення — формування національного інформаційного банку географічних назв України, відшукали і поновили забуті й незафіксовані в інформаційних джерелах мікро-топоніми.

Краєзнавча робота, яка проводиться юними туристами під час екскурсій і туристських походів, є найбільш ефективною формою вивчення рідного краю. У програмі значна роль відводиться саме цим формам роботи, оскільки вони дають можливість організувати постійні спостереження за певними географічними об'єктами, явищами і процесами, зібрати цінний краєзнавчий матеріал.

Краєзнавство всебічно розвиває світогляд учнів, прищеплює їм навички дивитися на світ очима дослідника. Завдяки краєзнавчим спостереженням відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття ними навичок, необхідних у житті. Краєзнавчий принцип дає мож­ливість будувати роботу в гуртку за дидактичним правилом — від відомого до невідомого. Багатогранне і різноманітне життя рідного краю дає невичерпний цікавий наочний матеріал для навчання і виховання дітей, допомагає поєднувати теорію з практикою.

Для старшокласників особливо є корисними і самі матеріали, які вони отримують, і спілкування з працівниками. Та інформація, яку вони здобули самі, для них особливо цінна.

Таким чином, можливості географічного краєзнавства багатогранні. Воно допомагає конкретизувати найскладніші абстрактні поняття, зробити їх дохідливішими, більш життєвими. Розуміння суті явищ — найважливіша умова свідомого засвоєння учнями навчального матеріалу. Реальне життя є надійним засобом унаочнення. У процесі спостереження, дослідження  місцевих природних і суспільних явищ учні легко засвоюють особливості будь-яких об'єктів. У них розвивається спостережливість, уміння виявляти зв'язки і взаємозв'язки у природі і суспільстві. Вони вчаться орієнтуватися та прово­дити вимірні роботи на місцевості.

 

2. Система географічного краєзнавства в школі. Географічне краєзнавство на сучасному етапі  є важливим засобом зростання національної самосвідомості на основі конкретних матеріалах своєї місцевості через науково природокорисну-діяльність учнів. Отже воно виступає адекватним інструментом навчання й виховання, і є тенденцією сучасної методики географії.

Шкільне краєзнавство передбачає всебічне, поглиблене вивчення свого краю учнями під керівництвом учителя, яке здійснюється з навчально-виховною метою. Поняття  “Свій край” має досить широкий територіальний діапазон і випливає із поняття об’єкта географічного краєзнавства – своє село, містечко, адміністративний район (різного рівня), історико-географічний край, етнічний край.

Значення краєзнавчої роботи у загальній  системі національного виховання, її місце в історії педагогіки і на практиці навчально-виховної роботи сучасної школи дозволяє розглядати шкільне краєзнавство як систему.

Здійснення краєзнавчого принципу у викладанні географії передбачає виконання ряду вимог:

1. вчитель сам повинен добре знати свій край, вміти виділяти його географічні особливості; володіти прийомами встановлення органічного зв’язку матеріалу навчальної програми з явищами та процесами довкілля;

2. розвиток логічного мислення учнів на основі встановлення окремих зв’язків між поняттями, особливо фізико-географічними, економіко-географічними та еколого-географічними поняттями.

Краєзнавчий принцип передбачає вміння визначати суттєві ознаки і зміст понять (довкілля, природне середовище, географічне середовище; антропогенний вплив на природне середовище, охорона природи), встановлювати системні зв’язки між ними (охорона природи – природокористування – антропогенне навантаження – ресурсозбереження – ресурсозабезпечення) та ін. тобто він повинен ліквідувати прогалини шкільної програми, де процес формування вище розглянутих понять ще досить розірваний і незавершений процес їх формувань, тому необхідне створення єдиної системи понять міждисциплінарного характеру через географічне краєзнавство.

Шкільне краєзнавство як система навчально-виховної роботи проводиться через основні складові частини національного  краєзнавства (географічне, історичне, соціальне, літературне, екологічне та ін.). Всі ці напрямки утворюють частину єдиного цілого є основними структурними елементами загальношкільного краєзнавства, тісно зв’язані між собою як за своїм змістом, так і за формою і методом проведення.

Розглянемо загальні приклади цілісності національного краєзнавства:

1)  географічного та біологічного (природного) є вивчення природних умов рідного краю;

2)  географічного та екологічного є вивчення екологічного стану та екоситуацій рідного краю;

3) історичного – здійснюється через історичний підхід, що застосовується при вивченні природних і суспільно-географічних умов рідного краю, його культури, мистецтва, літератури, усної народної творчості та ін.

Отже, кожен із напрямків шкільного краєзнавства зумовлений конкретними завданнями, що випливають із навчальних планів цих предметів. Кожний напрямок має власний об’єкт вивчення і є самостійною системою краєзнавчої роботи в школі.

Система географічного краєзнавства в школі складається із елементів, що знаходяться у визначених взаємозв’язках і взаємовідношеннях.