5. Вивчення географо-краєзнавчих особливостей та основних етапів розвитку господарства.

При вивченні краєзнавчих особливостей та основних етапів розвитку господарства певного регіону в першу чергу доцільно подати історичну довідку про розвиток економіки краю, зупинитися на деталях, властивих для даної території. У цьому плані зацікавлення становить час виведення регіону (частин) на “орбіту” господарських зв’язків як в середині самого регіону, та і за його межами. Для цього необхідно прослідкувати і розкрити господарську діяльність людини на території краю від її зародження до сучасного стану, простежити хід та якісні зміни.

Особливостями для господарського краєзнавства  є: по-перше, дослідження економічної діяльності людей для  задоволення їхніх повсякденних потреб; по-друге, визначальною рисою території є визначення часу  її вступу у торгові зносини з іншими землями (при цьому важливо показати, чим був регіон для своїх торгових партнерів: ринком збуту сировини і продукції чи їх постачальником до інших регіонів), по-третє, постає необхідність визначити географію торгових шляхів та їх вплив на виникнення  і розвиток міських поселень  як центрів торгівлі. По-четверте, прослідкувати зміни у територіальній і соціальній структурі промисловості, пов’язуючи історичний стан конкретних галузей господарства з потребами населення.

Входячи в нашу новітню добу, зауважимо, що при вивченні краєзнавчих особливостей необхідно провести дослідження галузей, які визначають господарську спеціалізацію  регіону, а також з’ясувати внутрішньорайонні та міжрайонні зв’язки окремих галузей господарства.

Докладні відомості про розвиток народногосподарського комплексу  знаходяться у річних звітах, паспортах, планах економічного  і соціального розвитку підприємства, а також у матеріалах статистичної звітності. Особливу увагу слід звернути на пояснювальні записки що додаються до річних звітів, у яких подано короткий аналіз господарської діяльності і прокоментовано найважливіші техніко-економічні показники. На підставі зібраних даних,  після їх опрацювання та систематизації встановлюються закономірності розвитку виробництва і розміщення продуктивних сил регіону.

Програма дослідження сучасного стану розвитку господарства включає в себе вивчення первинних ланок галузево-територіальної структури: промислових підприємств, колективних та індивідуальних господарств та ін.

Враховуючи те, що промислове підприємство – це елементарна одиниця галузі, аналіз його господарської діяльності дає змогу в деякій мірі мати уяву про всю галузь. Детальний аналіз зібраних і систематизовано-узагальнених даних кожного із підприємств відповідної галузі, дозволяє розкрити її географію в цілому. Кожне промислове підприємство має свою техніко-специфічну, специфіку, функціональні і структурні особливості. Тому при виконання аналізу кожного необхідно з’ясувати:

• назву і місце знаходження підприємства;

• історію і причини його виникнення в даному населеному пункті;

• динаміку виробництва продукції та її асортимент;

• чисельність зайнятих в основному і допоміжних виробництвах; ефективність і рентабельність виробництва;

• основні і допоміжні види сировини (з’ясувати географію її надходження);

• відходи виробництва та їх використання;

• проблеми і перспективи розвитку;

При вивченні сільського господарства слід врахувати деякі специфічні особливості даної галузі, а саме:

• основним засобом виробництва у сільському господарстві є земля, у той час як в промисловості це лише територія для будівництва;

• сільськогосподарське виробництво на відміну від промисловості, більшою мірою залежить від природно кліматичних чинників;

• сезонних характер виробничого процесу;

• повний обсяг продукції визначається в кінці року.

Тому перш ніж приступити до дослідження колективного господарства, необхідно ознайомитися (і скопіювати) з плану  його землекористування, застосувавши його в подальшому як основу для побудови картографічних моделей.

Необхідні дані по вивченню колективного господарства можуть бути отримані із річних звітів колгоспів і фермерських господарств. При ознайомленні із сільськогосподарським підприємство слід з’ясувати:

• назву господарства, час його виникнення та зміни, що сталися після його заснування;

• географічне положення відносно найближчих міст і шляхів сполучення;

• загальну кількість, склад і розселення населення, забезпеченість трудовими ресурсами та їх використання;

• загальні відомості про механізацію, агротехніку, організаційну структуру і спеціалізацію виробництва;

• основні дані про розвиток тваринництва і рослинництва;

• дані про прибуток і рентабельність господарства і перспективи його розвитку.

У зв’язку з розвитком нових форм господарювання  на селі, зростаючою роллю індивідуальних господарств населення у функціональній і галузевій структурі сільськогосподарського виробництва постає необхідність дослідження і прогнозування їх розвитку та визначення оптимальних співвідношень функціонування індивідуальних і колективних господарств. Методика дослідження даних господарських структур дещо відмінна від дослідження колективних господарств і базується не тільки на статистичних даних сільських Рад, і відповідних відділів інспекцій та управлінь держстатистики і районних відділів сільського господарства, а вимагає особливого проведення  вибіркових соціобюджетних  досліджень, під час проведення яки необхідно з’ясувати:

-         соціально-економічне значення індивідуальних господарств;

-         структуру господарського використання зелених наділів та їх розміри;

-         економічну ефективність і рентабельність рослинництва і тваринництва;

-         шляхи споживання і реалізації готової продукції;

-         форми і перспективи розвитку індивідуальних господарств.

Зазначимо, що соціо-бюджетні дослідження проводяться за анкетою встановленого зразка, а результати заповнюються у форму звітності, що додається.