Паспорт на екологічну стежку

Місцезнаходження  __________________________________________________                                                       

Проїзд _______________________________________________________

Землекористувач ______________________________________________

Наявність постанов органів влади про створення екологічної стежки ______

Значення екологічної стежки _________________________________________

Короткий опис маршруту __________________________________________

Історичні відомості про довкілля ______________________________________

Опис екскурсійних об'єктів на маршруті _____________________________

Стан екологічної стежки ________________________________________

Режим використання ___________________________________________

Необхідні заходи ______________________________________________

Охорону маршруту здійснює __________________________________________

Організація - шефи ____________________________________________

Маршрут розроблений _________________________________________

Додатки: а) картосхема маршруту; б) опис екскурсійних об'єктів.

Консультанти _____ Науковий керівник ______

Обладнання стежки починається із прокладання на місцевості маршруту стежки і складання схеми великого масштабу. Щоб вия­вити і закартографувати цікаві екскурсійні об'єкти або позначити місця для їх наступного створення, необхідно провести обстеження місцевості на віддалі до 50 метрів по обидва боки від стежки. На перший екземпляр картосхеми наносять позначення всіх наявних на місцевості об'єктів екскурсії, а на другому екземплярі познача­ються ті об'єкти, які плануються створити в ході обладнання стеж­ки.

Під керівництвом спеціаліста - консультанта слід обстежити маршрут стежки і виявити місця встановлення щитів, знаків і покажчиків, обладнання оглядових точок та ін. Доцільно, щоб уздовж маршруту були передбачені полігони для виконання різноманітних завдань навчального і природоохоронного характеру.

Одним із завдань екологічного виховання є формування бережливого відношення до лікарських, рідкісних і зникаючих видів рослин. З цією метою можна закласти в зоні маршруту стежки серії ботанічних майданчиків. На них із врахуванням екологічних умов висаджуються лікарські рослини, рідкісні або зникаючі види флори, що характерні для даної місцевості.

Використовуючи стежку, особливу увагу слід звернути на можливість проведення навчальних екскурсій в природу за шкільною програмою.

 

2. Вивчення історико-географічних особливостей формування території

Краєзнавчо-географічні дослідження, пов’язані із викриттям основних особливостей формування і розвитку території, є досить актуальний і водночас відзначається своєю складністю, що пов’язано з різними трактуваннями і висвітленням одного і того ж матеріалу. Стосовно даної території різними авторами.

Насамперед, при проведенні досліджень відштовхуючись від самих витоків життя на терені даного регіону, тобто в першу чергу нас будуть цікавити перші матеріали свідчення присутності людини на даній території (археологічні і житлово-побутові пам’ятки, культові споруди, предмети домашнього вжитку і первістки культури життя людини: музичні інструменти, наскельні малюнки і ін.) 

Наступний етап пошукової діяльності становить:

-    виявлення географічного аспекту розвитку і поширення культур на території та ідентифікації їх і культурами прилеглих територій (можлива унікальність і своєрідність);

-    місце і час вивчення культури;

-    характерні риси, що свідчать про приналежність до даної культури тривалість та періоди розвитку (можливі особливості);

-    зв’язки із попередніми культурами і перехід у наступні культури;

-    припинення існування і причини які привели до цього;

-    місце даної культури і ланцюгу історичного поступу загальнотереневої культури.

-    Необхідні дані для перелічених вище етапів можна почерпнути з архівних історичних документів, фондових матеріалів історичних факультетів і кафедр вузів, архівів, музеїв, з літературних джерел і опитування місцевих краєзнавців, матеріалів шкільних музеїв та ін.

Подальший розвиток території цікавий з точки зору її розвитку в межах етнічно-племінних угруповань і коагуляції їх у національні утворення. Тут слід звернути увагу на роль і місце досліджуваного регіону у національній динаміці сучасного духовного утворення. Цікавим є висвітлення питання про вплив інших національних культур, станів створення територіальної карти національно-культурного життя та її вплив на культуру сусідніх народів. Для характеристики цього етапу важливим будуть дослідження історико-літературних пам’яток літописів, хронік, культових споруд язичництва, архітектурних пам’яток (місце їх знаходження та особливості створення) іконопису. Нарешті, слід спрямувати погляд на визначні історичні постаті, що були вихідцями із даної території. Необхідно особливо наголосити на їхньому значенні для держави, засвідчити який вплив мала кожна конкретна особистість на подальші події в регіоні в Україні.

На завершення цього розділу проблеми, що залишися вивчити, можна звести до наступного переліку:

-         участь населення та місце краю у національно-визвольних та повстанських рухах;

-         побут, промисли, господарством житлове будівництво сучасного періоду;

-         розвиток шляхів сполучення і комунікації;

-         зв’язок з іншими регіонами і зовнішньоекономічні зв’язки.

  Такий важливий комплекс проблем, як освітньо-культурний пропонується розглянути за наступними напрямками:

• перші навчальні заклади (чає заснування, фундатори, кількість слухачів, тривалість дії, визначні викладачі і випускники значення навчального закладу для регіону і держави;

• перші наукові заклади та об’єднання, напрями їх наукової діяльності, поява нових постатей, що формували наукову думку краю, держави, світу.

• письменники, що народилися на території краю, або вихідці з інших земель, що працювали тут, були проїздом;

• митці краю (художники, архітектори, скульптори та ін.). Основні напрямки їх творчості, мистецькі школи створені ними, напрямки в яких вони працювали;

• суспільно-громадські діячі, їх культурно-просвітницька діяльність, етнографи фольклористи, суспільно-політичні діячі, партії і суспільно-громадські організації, селянський і робітничий рух;

• розвиток науково-релігійної думки, материнська релігія і постання інших релігій на території краю, Церква та її роль у суспільно-громадському житті краю, визначні діячі релігійно-просвітницької думки;

• театр, визначні актори, режисери вихідці із даної місцевості і приїжджі, їхня діяльність, вистави за їх участю, мистецько-просвітницька діяльність інших театрів, перші драматичні гуртки, їх засновники;

• місце музики, пісень у культурному житті краю, композитори, співаки і виконавці (місцеві і гастролюючи) їхня діяльність;

• народні звичаї та обряди необхідно показати витоки традиційних свят, наголосити на тому, що спричиняло їх появу і тепер продовжує їх риття. Звісно, що більшість з них протягом тривалого історичного періоду зазнали певних змін, що звелися до трансформації первинного стану. Обов’язково простежте за подібністю звичаїв та обрядів народів, що спільно заселяють регіон, або сусідніх народів із прилеглих територій. Важливе співіснування переплетення та взаємне збагачення культур, що є основою для мирного співіснування націй.

• народні види спорту і спортивні ігри, спортивно-оздоровчий рух в краї, його виникнення, фундатори, організатори, активні учасники, спортивні товариства та організації.