
- •(Для студентів заочного відділення) Лекція Географічне краєзнавство як наука та його значення для сучасної України
- •1. Об’єкт, предмет, науково методичні основи географічного краєзнавства та методики його викладання
- •2. Зміст географічного краєзнавства та методики його викладання
- •3. Структура географічного краєзнавства та методики його викладання й організаційні форми
- •5. Зв’язки географічного краєзнавства та методики його викладання з іншими науками.
- •7. Завдання географічного краєзнавства на сучасному етапі
- •Лекція Краєзнавча робота в школі. Краєзнавчий підхід і технології організації та методики проведення туристично-краєзнавчої роботи
- •3. Зміст і обсяг краєзнавчих даних в шкільних курсах географії
- •Краєзнавчі уроки. Навчальні краєзнавчі екскурсії, спостереження і практичні роботи
- •1 Зміст навчальних екскурсій, їх значення у викладанні географії
- •Лекція Шкільний краєзнавчий музей
- •1. Основні принципи організації та діяльності музею
- •2. Комплектування фондів. Фондова робота
- •Основні етапи створення шкільної краєзнавчої експозиції.
- •3. Підготовка й проведення екскурсій у шкільному музеї
- •Краєзнавча робота позашкільних закладів
- •1. Аналіз програм для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів
- •3. Форми пошукової діяльності учнів у позашкільних закладах
- •Лекція Напрями вивчення свого краю
- •1. Вивчення складових частин географо-краєзнавчої характеристики. Географічне положення. Природні умови і ресурси
- •1.1. Географічне положення. Природні умови і ресурси
- •1.2. Рельєф, геологія і корисні копалини
- •1.3. Клімат і внутрішні води
- •1.4. Ґрунти, рослинність і тваринний світ
- •1.5. Природні комплекси (ландшафти)
- •1.6. Еколого-географічні проблеми
- •1.7. Організація комплексної екологічної стежки
- •Паспорт на екологічну стежку
- •2. Вивчення історико-географічних особливостей формування території
- •3. Вивчення особливостей формування розселення населення та його національного складу
- •5. Вивчення географо-краєзнавчих особливостей та основних етапів розвитку господарства.
1.5. Природні комплекси (ландшафти)
Головним предметом дослідження фізичної географії як науки є ландшафтний комплекс, який формується в результаті взаємозв’язків між компонентами природи.
Ландшафтний комплекс (ЛК) – це ділянка території яка характеризується єдністю природи, спільного положення й історією розвитку, своєрідністю географічного положення, сучасними географічними процесами, що діють у її межах.
Кожен окремо досліджуваний ЛК характеризується певним поєднанням, взаємозв’язком і взаємозалежністю рельєфу, геологічної будови ступенем зволоження, ґрунтовим, рослинним покривом і має свої відмінності. Кожен ландшафтний комплекс по різному використовується в господарстві.
За своїми природними якостями ЛК різноманітні: від найпростіших і однорідних до складних, що займають великі території.
Найнижчою таксономічною одиницею ландшафтного комплексу є фація. Вона відзначається найбільшою однорідністю природних умов. У ній на всьому протязі зберігається однакова літологія поверхневих порід, однаковий характер рельєфу, зволоження, один мікроклімат, одна групова відмінність і один біоценоз.
Група фацій, що характеризують певний елемент рельєфу (схил, долина, міжріччя) становить підурочище. Група (система) урочищ утворює ландшафт. Звичайно урочище найчіткіше виражена, морфологічна частина ландшафту. Характерний найтиповіший склад урочищ визначає, по суті структуру ландшафту і є критерієм його визначення.
У польових умовах при описі фізико-географічного профілю дослідження ведуться в межах урочищ і підурочищ. Точки спостережень, закладені на однорідній ділянці місцевості, характеризуватимуть ту чи іншу фацію. Основні етапи фізико-географічних досліджень: підготовчий, польовий, заключний або камеральний.
Підготовчий період включає ознайомлення з програмою і методикою того чи іншого виду краєзнавчих досліджень, вивчення природних умов території маршруту за літературними і картографічними джерелами, оглядове ознайомлення з районами дослідження, підготовку спостереження для польових досліджень тощо.
На всіх етапах краєзнавчої роботи застосовуються різноманітні методи досліджень: літературний, картографічний, статистичний, візуальний, анкетний, метод бесіди, фотографування та кінозйомки. На практиці вони часто поєднуються.
У практиці шкільного краєзнавства найдоступнішим для дослідження є ЛК нижчих таксономічних рангів – фація і урочище. Перед початком польових досліджень складають план і розробляють програму польових робіт. Описувати фацію доцільно за такою схемою:
1. Положення фації на місцевості, її межі.
2. Абсолютні і відносні висоти, крутість і експозиція схилів.
3. Склад материнської породи.
4. Зволоження, інтенсивність стоку, глибина залягання і властивості ґрунтових вод.
5. Ґрунтові відмінності.
6. Видовий склад рослинного покриву.
7. Особливості тваринного світу.
8. Господарська оцінка фації та заходи щодо її раціонального використання.
В описі урочищ і підурочищ слід показати їх місцеположення, типи і форми рельєфу, геологічну будову, морфометричні дані, морфологічну будову (охарактеризувати виділені в межах урочища фації).
Наступний етап дослідження ЛК – визначення таксономічних рангів, виділених на території ЛК, й будова фізико-географічного профілю. Під час комплексного вивчення території рекомендується скласти фізико-географічні профілі через найтиповіші ділянки ЛК.
Після побудови фізико-географічного профілю складають комплексний план досліджуваної ділянки, на якому позначають умовними знаками розміщення ландшафтних комплексів.
Комплекси (фації, підурочища, і урочища), як було вже зазначено виділяють за такими ознаками: умови мезо- і мікро- рельєфу, ступенем розчленованості поверхні, умовами стоку, яким відповідають певні ґрунтові й рослинні різновиди. Межі комплексів визначають за лініями зміни гіпсометричних рівнів та зміни складу поверхневих відкладів, отже і ґрунтових різновидів.
Межі комплексів (фацій, підурочищ, урочищ) зафарбовують у певний колір, а в легенді подають розгорнуту фізико-географічну характеристику досліджувальних комплексів.
Здебільшого описані за профілем фації є тими чи іншими господарськими угіддями. Слід звернути увагу на господарське використання території.
Тестова довідка характеристики окремих комплексів ілюструється фотографіями, малюнками, схемами, графіками, таблицями, профілями.