1.3. Клімат і внутрішні води

При вивченні цього питання кількома генеральними штрихами дається загальна характеристика клімату. Слід розпочати з основних кліматотворчих чинників сонячної радіації, циркуляції. атмосфери, кількості опадів, і температурного режиму - виділити головні їх відмінності для кожного регіону. Надалі звертаємо увагу на кліматичні елементи (ніби конструюючи кліматичні нариси території; не вдаючись в деталі). При дослідженні цього питання, по перше з’ясовують температурний режим пересічні температури січня і липня, річний хід температури, максимальні та мінімальні температури. По-друге подаються загальні відомості про кількість опадів (за сезонами та в цілому за рік) і визначаються коефіцієнти зволоження і випаровування. По-третє важливим компонентом є характеристика вітрового режиму регіону (переважаючих, сезонних та добових вітрів, максимальних і мінімальних  значень швидкості вітру).

Надзвичайно важливо дати характеристику несприятливих явищ. Описати часові, кількісні  і якісні показники. Обсяги завданих збитків і засоби боротьби з ними. У кожному з досліджуваних    регіонів буде свій комплекс кліматичних стихій, але слід виходити з всього його переліку грози, град, тумани, хуртовини, ожеледь, снігопади, приморозки весняні та осінні, відлиги, посухи, пилові бурі і т. д.

До розділу, який повинен залишатися в полі підвищеної уваги, слід віднести характеристику пір року. Незважаючи на розташування України у помірному кліматичному поясі кожен із регіонів має свою дату настання весни чи зими. Тону надзвичайної ваги набудуть фенологічні характеристики регіонів (дати початку сокоруху в берези і клена, брунькування, цвітіння берези, колосіння пшениці та ін.). 0крім того. необхідно звернути увагу на народні прикмети визначення і передбачення стану погоди в даній місцевості, зібрати відомості перекази, легенди про погодні явища.

Виходячи із сказаного, змальовується картина мікрокліматичних особливостей території та її впливу на господарську ?діяльність людини, насамперед на сільськогосподарське виробництво. Тому необхідно дати характеристику агрокліматичних показників, на підставі яких досліджується агрокліматичний потенціал регіону.

Очевидно, що опис клімату території був би   неповнім, якщо б не звернути увагу на коливання та зміни клімату в просторі г часі, розглядаючи перебіг клімату протягом як геологічного, так і історичного проміжків, при цьому необхідно встановити періодичність змін.

Людина і клімат-останнє питання, яким повинен завершуватись розгляд кліматичних особливостей даного регіону. Яким чином господарська діяльність людини впливає на клімат (негативні наслідки, засоби боротьби за охорону повітряного простору та ін.).

На підставі даних мережі постів гідрометеослужби та гідрологічних довідників з^’ясовують особливості розподілу внутрішніх вод і  межі басейнів. Дається коротка характеристика гідрологічних районів. Визначається вплив річкової системи, озер, боліт на розміщення населених пунктів. Характеризуються підземні води позначаються місця знаходження басейнів. Мінеральних вод. Складається баланс водних ресурсів району. Звертається увага на потреби води народного господарства і викриття джерел забруднення вод. Подаються відомості про водоохоронні заходи, які проводяться на території досліджуваного районну, наявність і створення водоохоронних зон, закладення водоохоронних лісових насаджень, заходи по украпленню берегів та ін. Народні легенди і перекази, історичні дані про водні джерела.

На закінчення розділу подається характеристика гідрологічних заказників і парків.