3. Форми пошукової діяльності учнів у позашкільних закладах

Туристсько-краєзнавча діяльність характеризується надзвичайною різноманітністю її організаційних форм. Найпоширеніші них: гурток, секція, клуб, товариство.

Гурток - самодіяльна група підлітків, що займається поглибленим вивченням рідного краю.   Це основна і найпоширеніші форма краєзнавчо-туристичної роботи з географії, біології, історії тощо.

Робота краєзнавчо-туристичних гуртків підпорядкована вимогам програм, які розроблені Міністерством освіти  і України.

Членами гуртка стають школярі, які цікавляться предметом. Для забезпечення наступності в роботі гуртка, цілеспрямованого розширення і поглиблення знань учнів, для розвитку у них практичних умінь і навичок слід добиватися стабільності складу гуртка.

Визначаючи зміст роботи гуртка, необхідно врахувати вікові особливості учнів, рівень їх підготовки, у школах де працює один вчитель предметник (географії, біології, історії та ін.) доцільно створювати різновіковий гурток з різними секціями і розробити такий план його роботи, який задовольняв би інтереси учнів усіх класів.

Заняття гуртка проводяться в позаурочний час, два-чотири рази на місяць. План роботи складається на кожне півріччя. У невеликих гуртках з кількістю до 18 учнів, коли немає поділу на секції, обирають старосту і секретаря, якщо у гуртку налічується 18-25 членів, то з голів секцій, секретаря і керівника створюються бюро. У спеціальному журналі ведеться облік роботи. Гурток випускає свою стінгазету.

Секція - первинна форма шкільних краєзнавчо-туристичних учнівських об'єднань (гуртків, клубів, товариств) їх складова частина. Кількість членів кожної секції гуртка, як правило, не перевищує десяти. Це дає можливість ефективно керувати роботою кожного учня зокрема і всією секцією в цілому. Секції організовуються в гуртках, де налічується від 18 до 25 членів.

Клуб - найвища форма організації краєзнавчо-туристичної роботи. Він об'єднує різні секції і гуртки. Членами кожного клубу можуть бути 60 і більш учнів переважно середнього шкільного віку.

Роботою клубу керує рада, до складу якої входять старости гуртків, редактор стінної газети, голова ради, його заступники. Членами ради є також консультанти : вчителі, працівники наукових установ, спеціалісти-господарники та ін.

Члени клубу приймають статут, затверджують емблему, вибирають пісню, (гімн), кожному з них видається облікова картка. Секретар ради клубу веде протоколи загальних зборів.

Товариство - самодіяльна організація із 40 -60 старшокласників, які цікавляться туризмом і краєзнавством. Товариство складається із трьох-п'яти споріднених за змістом роботи секцій : географічну, біологічну, історичну, секції літераторів-етнографів, туристів-краєзнавців.

Очолює товариство правління (виконавчий орган), яке обирається загальними зборами. Виборні також голова секцій, відповідальний секретар, головний редактор стінгазети, консультанти.

На загальних зборах затверджують девіз товариства, статут, вручаються членські квитки.

У шкільній краєзнавчо-туристичній роботі виділяють стаціонарні і туристичні форми.

Стаціонарні форми: робота на географічному майданчику, фенологічні спостереження , зустрічі із знатними земляками, уявні подорожі по країні, краєзнавчі олімпіади, конференції, лекторії, шкільні краєзнавчі естафети, конкурси, виставки, вікторини, випуск краєзнавчого журналу, радіо - і стінна газети, листування і обмін краєзнавчою літературою, видання альманахів та інші заходи, що проводяться на місці, в умовах школи населеного пункту.

Туристичні форми : прогулянки, екскурсії, одноденні і багатоденні походи, подорожі на різних видах транспорту, експедиції, туристські зльоти (шкільні, районні, міські, обласні, загальноукраїнські).

Вчителі застосовують різноманітні форми краєзнавчої туристичної роботи з учнями, пам'ятаючи, що краєзнавство не і існує без туризму, а туризм не може бути без краєзнавства. Адже тільки туризм надає шкільному краєзнавству дійового і творчого характеру.

В основу шкільної краєзнавчо-народознавчої діяльності і туризму повинні бути покладені наступні принципи :

- духовно-культурної   спрямованості, який передбачає діяльність краєзнавців відповідно до завдань відродження духовності і національної  свідомості,   формування   високої   громадськості;

-        науковості,  який передбачає глибоке вивчення науково-методичної літератури, широких зв'язків із спеціалістами, консультування тощо;

-        комплексності і систематичності, який  передбачає організацію краєзнавчого виховання вивчення одночасно по різним напрямкам і впродовж певних проміжків часу;

-        плановості   і   наступності,  який   передбачає  розгортання краєзнавчо-туристської роботи  на  основі  продуманої  програми досліджень, складеної на певні відрізки часу. Наступність у краєзнавчій роботі досягаються встановленням зв'язку між різновіковими-групами або об'єднаннями школярів і дорослих;

-        зв'язку  краєзнавчо-народознавчої  роботи   з  навчально-виховними завданнями школи, який полягає у реалізації краєзнавчо- народознавчого принципу у навчанні і вихованні школярів;

-        оптимального поєднання краєзнавчо-туристичної роботи із суспільно-корисною діяльністю, яке досягається на основі тісних контактів туристсько-краєзнавчих об'єднань з місцевими організаціями, науковими установами та іншими організаціями;

-        поєднання дитячого самоуправління з педагогічним керівним   краєзнавчо-народознавчою   роботою  і  туризмом. Самодіяльність учасників краєзнавчої роботи полягає у самостійному рішенні учнями під керівництвом педагогів всіх організаційних питань проведення пошукової роботи і оформлення матеріальних результатів досліджень;

-        популяризації краєзнавчо-народознавчої діяльності і туризму, який полягає у тому, що результати краєзнавчо-народознавчої роботи обов'язково повинні бути відповідним чином оформлені представлені для широкої громадськості.