
- •(Для студентів заочного відділення) Лекція Географічне краєзнавство як наука та його значення для сучасної України
- •1. Об’єкт, предмет, науково методичні основи географічного краєзнавства та методики його викладання
- •2. Зміст географічного краєзнавства та методики його викладання
- •3. Структура географічного краєзнавства та методики його викладання й організаційні форми
- •5. Зв’язки географічного краєзнавства та методики його викладання з іншими науками.
- •7. Завдання географічного краєзнавства на сучасному етапі
- •Лекція Краєзнавча робота в школі. Краєзнавчий підхід і технології організації та методики проведення туристично-краєзнавчої роботи
- •3. Зміст і обсяг краєзнавчих даних в шкільних курсах географії
- •Краєзнавчі уроки. Навчальні краєзнавчі екскурсії, спостереження і практичні роботи
- •1 Зміст навчальних екскурсій, їх значення у викладанні географії
- •Лекція Шкільний краєзнавчий музей
- •1. Основні принципи організації та діяльності музею
- •2. Комплектування фондів. Фондова робота
- •Основні етапи створення шкільної краєзнавчої експозиції.
- •3. Підготовка й проведення екскурсій у шкільному музеї
- •Краєзнавча робота позашкільних закладів
- •1. Аналіз програм для туристсько-краєзнавчих гуртків позашкільних закладів
- •3. Форми пошукової діяльності учнів у позашкільних закладах
- •Лекція Напрями вивчення свого краю
- •1. Вивчення складових частин географо-краєзнавчої характеристики. Географічне положення. Природні умови і ресурси
- •1.1. Географічне положення. Природні умови і ресурси
- •1.2. Рельєф, геологія і корисні копалини
- •1.3. Клімат і внутрішні води
- •1.4. Ґрунти, рослинність і тваринний світ
- •1.5. Природні комплекси (ландшафти)
- •1.6. Еколого-географічні проблеми
- •1.7. Організація комплексної екологічної стежки
- •Паспорт на екологічну стежку
- •2. Вивчення історико-географічних особливостей формування території
- •3. Вивчення особливостей формування розселення населення та його національного складу
- •5. Вивчення географо-краєзнавчих особливостей та основних етапів розвитку господарства.
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Краєзнавство і туризм» (частина 1)
(Для студентів заочного відділення) Лекція Географічне краєзнавство як наука та його значення для сучасної України
Об’єкт, предмет, науково-методичні основи географічного краєзнавства та методики його викладання
Зміст географічного краєзнавства та методики його викладання
Структура географічного краєзнавства та методики його викладання й організаційні форми
Основні джерела і методи дослідження
Зв’язки географічного краєзнавства та методики його викладання з іншими науками
Функції географічного краєзнавства та методики його викладання
Завдання географічного краєзнавства на сучасному етапі
1. Об’єкт, предмет, науково методичні основи географічного краєзнавства та методики його викладання
Дослідження в галузі краєзнавства набули в Україні широкого розмаху. Географічне краєзнавство (ГК) на сучасному етапі пройшло нелегкий шлях свого становлення, який дозволив вирішити ряд теоретичних і методологічних проблем. Їх можна згрупувати наступним чином:
1) ГК як галузь українознавства. ГК відіграє важливу роль в українознавстві: ГК як галузь українознавства включає такі основні завдання:
– вивчення регіональних аспектів українства. Можна зробити висновок, що ГК пройшло нелегкий шлях процесу становлення, мало значні здобутки, зазнало значної деформації в роки безроздільного панування більшовицької ідеології;
– деідеологізація географо-краєзнавчих досліджень. Тут слід зазначити, що за умов панування марксистсько-ленінських догм у науці радянського періоду, не вдалося уникнути їх у краєзнавстві. В умовах існування тоталітарної системи краєзнавчий рух зазнав жорстких переслідувань, а в його дослідженнях не вдалося уникнути певних маскувань і замовчувань важливих соціально-економічних і політичних процесів і явищ тощо. Тенденція деідеологізації краєзнавства зовсім не суперечить прагненню на конкретних регіональних матеріалах виховувати патріотів з високою політичною культурою.
Дана проблема найбільш яскраво виражена завдяки працям О.І.Шаблія, Ф.Д.Заставного, Я.Жупанського, В.Круля, М.Костриці та ін.
2) ГК як складова частина географічної науки. За останні роки ГК докорінно змінилося й увійшло в складну систему географічних наук. В існуючих багаточисельних класифікаціях ГК виступає структурною частиною їх, а в інших – ні. Відомі класифікації С.Калесника (1972), Е.Алаєва (1983), О.Маринича (1993). Теоретизація ГК повинна проходити шляхом узагальнення його наукових засад, створення певних теоретичних тверджень, аксіом та інших положень через логічні міркування. Необхідно визначити місце ГК серед географічних наук, встановити його зміст і основні завдання.
Отже, ГК є комплексною наукою, що досліджує взаємодію між людиною і природою, конкретизує історико-культурний процес, що проходить через діяльність видатних діячів, які жили у відповідних регіонах. Є засобом усвідомлення необхідності збереження довкілля, розвитку національної самосвідомості українського народу та національних меншин на території України.
3) ГК й визначення його об’єкта й предмета. Предмет вивчення ГК єдиний – територіальна організація суспільства в межах етнічної території українського народу, в різних історико-географічних областях, етнічних регіонах, та адміністративних і економічних районах, місцевостях.
Щодо виділення специфічних об’єктів дослідження просторової взаємодії населення, господарства, культурного, історичного і природного середовища існує декілька підходів. Серед них: історико-географічний, етнічний, адміністративний та економічний. Вони представлені у працях Я.Жупанського, В.Круля (1994, 1999), О.Маринича (1992), В.Ковтуна, В.Обозного (1997), М.Паламарчука й О.Паламарчука (1994), М.Костриці (1998), І.Дітчука (1999), В.Нагірної (1999), В.Ковтуна, А.Степаненка (1999) та ін.
Таким чином, сучасне ГК має чітко окреслений предмет і об’єкт дослідження. Об’єктами дослідження є історико-географічні краї суцільної етнічної території, а також суспільно-територіальні комплекси, що сформувалися на території України. В основі об’єктів ГК представлені локальні поселення з їх оточенням, низові адміністративні райони.