Література:

основна

1. Зарубіжні письменники: Енциклопедичний довідник. В 2 томах. – Т.2. Л-Я. – Тернопіль: Богдан, 2005. – С. 201-207.

2. Давиденко Г.Й., Величко М.О. Історія зарубіжної літератури ХVІІ-ХVІІІ ст.: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 178-180.

3. Ніколенко О.М. Бароко, класицизм, просвітництво. Література ХVІІ-ХVІІІ ст.: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2003. – С. 96-121.

додаткова

4. Гмитрук Н. Герої Мольєра у комедії «Міщанин-шляхтич» (інтегрований урок) // Зарубіжна література. – 2004. – № 45. – С. 3-4.

5. Жованик Л. Основні проблеми й конфлікти п’єси Мольєра «Міщанин-шляхтич» // Зарубіжна література. – 2004. – № 45. – С. 4-7.

6. Ніколенко О. Король комедії. Система уроків вивчення п’єси Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич» у культурологічному контексті // Всесвітня література та культура. – 2001. – № 5. – С.8–19.

7. Троцик О.А. Виховний потенціал класичної комедії. Методична передмова до уроку-долідження жанрових особливостей комедії Ж.-Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич» // Всесвітня література. – 2006. – № 4. – С.21–23.

8. Фурсова Л.О. Мистецькі паралелі: Мольєр «Міщанин-шляхтич» - Карпенко-Карий «Мартин Боруля» // Зарубіжна література. – 2004. – № 4. – С. 16-21.

9. Чередник Л.А. Український Журден (Конспект уроку компаративного аналізу комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєра та «Мина Мазайло» М.Куліша) // Всесвітня література. – 2004. – № 10. – С.33–34.

10. Шалагінов Б.Б. Жан-Батіст Мольєр // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2. – С.31–34

Практичне заняття 3

«Робінзон Крузо» Д.Дефо – реалістичний роман доби Просвітництва

План

1. Д.Дефо – основоположник європейського реалістичного роману нового часу. Суспільна діяльність письменника. Концепція людини Дефо.

2. Історія написання роману «Робінзон Крузо». Жанрова своєрідність твору.

3. Образ Робінзона Крузо і просвітницькі уявлення про «природну людину».

4. Тема творчої праці в романі.

5. Художні особливості твору: поєднання конкретики з широкими соціальними й моральними узагальненнями, алегоричність, майстерність описів.

6. Причини надзвичайної популярності роману. Поняття «робінзонади».

Основні терміни:

Алегорія (від грец. іномовлення) – один з видів іномовлення, вираження абстрактного об’єкта (поняття) через конкретний образ, коли одне явище зображується і характеризується через інше; конкретне зображення предмета чи явища дійсності, що замінює абстрактне поняття чи думку.

Просвітницький реалізм – реалістичний тип творчості, в основу якого покладено принцип наслідування природи. Його теоретиками стали Д.Дідро, Г.Е.Лессінг. Представники просвітницького реалізму обрали головним об’єктом зображення суспільне життя свого часу, прагнучи змінити існуючий лад, вони глибоко вивчали умови життя людей, їхні твори відзначалися конкретністю, розмаїттям фактів, узятих із реального життя, і водночас прагненням узагальнити і проаналізувати, знайти типове, визначити закономірності суспільного розвитку. Реалісти-просвітителі утверджували в літературі тип активного діяльного героя, якого знайшли у представниках третього стану, вірили в духовну природу людини, її творчі можливості. Характер героїв зображувався в його еволюції, у зв’язках із природним та соціальним середовищем, багато уваги приділялось проблемі виховання людини, чия внутрішня стійкість і зумовлювала розв’язку колізії.

Робінзонада – термін, що в літературознавстві означає твори, в яких змальовується життя і пригоди людини, яка опинилась поза суспільством; поза літературним контекстом термін використовується у випадках пов’язаних із ситуацією – людина у єдиноборстві з природою, у взаємовідносинах з природою.

Роман виховання – різновид роману, в ідейно-тематичний центр якого покладено процес формування особистості, образ «людини у процесі становлення».

Роман пригодницький – роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується несподіваним їх поворотом великою динамікою розгортання.

Роман філософський – великий епічний твір, в якому безпосередньо викладається світоглядна або етична позиція автора. Як окремий жанр сформувався в епоху Просвітництва, виник з необхідності популяризації філософії раціоналізму, сатиричного зображення суспільних норм, законів і політичних подій.