- •Перемова
- •Вступ до трудового права
- •Глава 1 предмет, метод і система трудового права § 1.1. Предмет трудового права
- •§ 1.2. Особливості методу трудового права в умовах формування ринкових відносин
- •§ 1.3. Система трудового права і система трудового законодавства
- •§ 1.4. Відмежування трудового права від суміжних галузей права
- •§ 1.5. Функції трудового права
- •Глава 2 джерела трудового права § 2.1. Поняття джерел трудового права, їх класифікація та види
- •§ 2.2. Загальна характеристика джерел трудового права
- •§ 2.3. Єдність та диференціація в правовому регулюванні праці
- •§ 2.4. Значення рішень Верховного Суду України та керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України
- •Глава 3 основні принципи трудового права україни § 3.1. Поняття і значення основних принципів трудового права
- •§ 3.2. Визначення і система принципів трудового права
- •Глава 4 суб'єкти трудового права § 4.1. Поняття та класифікація суб'єктів трудового права
- •§ 4.2. Працівники як суб'єкти трудового права
- •§ 4.3. Трудова правосуб'єктність власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи
- •§ 4.4. Трудова правосуб'єктність підприємства, установи, організації
- •Глава 5 міжнародно-правове регулювання праці
- •Глава 6 забезпечення зайнятості та працевлаштування § 6.1. Поняття, форми зайнятості та державна політика в цій сфері
- •§ 6.2. Поняття працевлаштування. Правові питання організації працевлаштування
- •§ 6.3. Поняття безробітного. Правовий статус безробітного
- •Розділ II індивідуальне трудове право Глава 7 трудовий договір § 7.1. Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період
- •§ 7.2. Сторони трудового договору
- •§ 7.3. Зміст трудового договору
- •§ 7.4. Порядок укладення трудового договору
- •§ 7.5. Види трудового договору (частина 1)
- •§ 7.5. Види трудового договору (частина 2)
- •§ 7.6. Зміна умов трудового договору
- •§ 7.7. Припинення трудового договору (частина 1)
- •§ 7.7. Припинення трудового договору (частина 2)
- •Глава 8 робочий час § 8.1. Поняття та види робочого часу
- •§ 8.2. Режим робочого часу
- •§ 8.3. Надурочна робота
- •§ 8.4. Чергування
- •§ 8.5. Облік робочого часу
- •Глава 9 час відпочинку § 9.1. Поняття та види часу відпочинку
- •§ 9.2. Відпустки, їх види та порядок надання
- •Глава 10 оплата праці
- •10.1. Соціально-економічні аспекти оплати праці та її реформа в Україні
- •§ 10.2. Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати
- •§ 10.3. Сфери регулювання оплати праці
- •§ 10.4. Організація оплати праці на підприємствах
- •§ 10.5. Нормування праці
- •§ 10.6. Тарифна система
- •§ 10.7. Системи оплати праці
- •§ 10.8. Преміювання працівників
- •§ 10.9. Доплати і надбавки
- •§ 10.10. Гарантійні виплати і доплати
- •§ 10.11. Право працівника на оплату праці та його захист
- •Глава 11 дисципліна праці § 11.1. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення
- •§ 11.2. Внутрішній трудовий розпорядок
- •§ 11.3. Основні трудові обов'язки сторін трудового договору
- •§ 11.4. Заохочення у трудовому праві
- •Глава 12 дисциплінарна відповідальність § 12.1. Юридична відповідальність за порушення трудової дисципліни
- •§ 12.2. Загальна дисциплінарна відповідальність
- •§ 12.3. Спеціальна дисциплінарна відповідальність
- •Глава 13 матеріальна відповідальність сторін трудового договору § 13.1. Поняття та загальна характеристика матеріальної відповідальності
- •§ 13.2. Підстава та умови матеріальної відповідальності
- •§ 13.3. Види матеріальної відповідальності працівників
- •§ 13.4. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників
- •§ 13.5. Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування
- •§ 13.6. Матеріальна відповідальність власника за шкоду, заподіяну працівникові
- •Глава 14 охорона здоров'я працівників на виробництві § 14.1. Поняття охорони здоров'я на виробництві та її правове забезпечення
- •§ 14.2. Гарантії прав працівників на охорону здоров'я на виробництві
- •§ 14.3. Організація охорони здоров'я та працездатності працівників на підприємстві
- •§ 14.4. Спеціальні правила охорони здоров'я та працездатності на важких, небезпечних та шкідливих роботах
- •§ 14.5. Охорона здоров'я жінок, неповнолітніх і осіб зі зниженою працездатністю
- •§ 14.6. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, пов'язаних з виробництвом
- •§ 14.7. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань
- •Глава 15 професійне навчання і підвищення кваліфікації працівників § 15.1. Продуктивність праці та кваліфікація працівника: правовий аспект
- •§ 15.2. Правові питання організації виробничого навчання
- •§ 15.3. Пільги для працівників, які навчаються у середніх закладах освіти
- •§ 15.4. Пільги для працівників, які навчаються у професійно-технічних закладах освіти
- •§ 15.5. Пільги для працівників, які навчаються у вищих закладах освіти та аспірантурі
- •Розділ III колективне трудове право Глава 16 соціальне партнерство в україні: поняття і загальна характеристика
- •Глава 17 трудові колективи та їх правовий статус
- •Глава 18 правовий статус профспілок у сфері трудових відносин
- •Глава 19 правовий статус організацій підприємців у соціально-трудовій сфері
- •Глава 20 колективний договір і колективні угоди §20.1. Поняття і сторони колективного договору
- •§ 20.2. Зміст колективного договору
- •§ 20.3. Колективні угоди: поняття і сторони
- •§ 20.4. Колективні переговори та укладення колективного договору, угоди
- •Глава 21 трудові спори § 21.1. Поняття трудових спорів, їх види та причини виникнення
- •§ 21.2. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів
- •§ 21.3. Порядок вирішення колективних трудових спорів
- •§ 21.4. Право на страйк та його реалізація. Правові наслідки законного та незаконного страйку
- •§ 22.2. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я на виробництві
- •Глава 23 громадський контроль за додержанням законодавства про працю та охорону здоров'я на виробництві
§ 14.2. Гарантії прав працівників на охорону здоров'я на виробництві
Права громадян, у тому числі працівників, закріплені у відповідних нормативно-правових актах, може бути реалізовано тільки за умови, якщо в нормативному порядку будуть встановлені для цього необхідні гарантії.
Закон України "Про охорону праці" передбачає цілий ряд гарантій прав громадян на охорону праці як при укладенні трудового договору, так і під час роботи на підприємстві.
Чинне законодавство передбачає систему гарантій щодо охорони здоров'я працівників на виробництві. Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні й здорові умови праці. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Основи законодавства України про охорону здоров'я розглядають охорону здоров'я як загальний обов'язок усіх підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян, які зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяльності (ст. 5 Основ). З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, високого рівня працездатності встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов'язаних з Діяльністю людей. Власники і керівники підприємств, установ і організацій зобов'язані забезпечити виконання техніки безпеки, виробничої санітарії, інших вимог охорони праці, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей (ст. 28 Основ). При укладенні трудового договору громадянин повинен бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, про можливі наслідки їх впливу на здоров'я і про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому згідно з медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.
Однією з гарантій є й те, що згідно зі ст. 153 КЗпП працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для оточуючих його людей і навколишнього середовища. Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцями з охорони праці підприємства за участю представника профспілки й уповноваженого трудового колективу, а за період простою з цих причин не з вини працівника за ним зберігається середній заробіток.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менш 3-місячного заробітку (ч. 3 ст. 38, ст. 44 КЗпП).
На час припинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або обладнання органом державного нагляду або службою охорони праці працівникам гарантується збереження місця роботи.
Працівникам, зайнятим на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються у передбаченому законодавством порядку. Власник також може за свої кошти додатково встановлювати працівникам за колективним договором (угодою, трудовим договором) пільги і компенсації, не передбачені чинним законодавством.
Гарантійною нормою є й те, що на власника покладається обов'язок безкоштовної видачі працівникам спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, змиваючих і знешкоджуючих засобів, а якщо працівник був вимушений придбати їх за власні кошти, - компенсувати йому витрати.
Серед гарантій прав громадян на охорону здоров'я під час праці особливо необхідно виділити обов'язок власника відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.