Питання для самоконтролю
1. Що являє собою модель кругообороту товарів (продуктів), ресурсів і доходів?
2. Як визначається процент на капітал або чистий прибуток на нього на ринку?
3. У чому полягає різниця між первинним і вторинним ринками цінних паперів?
4. Що таке робоча сила як товар? Як ви розумієте його вартість і споживну вартість?
5. Яким чином визначається ціна праці (зарплата) на вільно конкурентному ринку?
6. Чим зумовлена основна особливість кон’юнктури ринку природних ресурсів?
Які фактори призвели до суттєвої еволюції відносин між працею і капіталом за тривалий період розвитку ринково-капіталістичної економіки?
Що таке ринок кримінальних ресурсів?
Лекція №2 План
1.Заробітна плата, її сутність і форми.
2.Підприємницький прибуток.
3.Позичковий відсоток як доход на капітал.
4.Рента та механізм її формування.
5.Кримінальні прибутки: їх сутність, джерела виникнення, механізм розподілу і шляхи боротьби з ними.
Заробітна плата, її сутність і форми |
В умовах ринкової економіки заробітна плата - ціна, що виплачується за використання праці. Вона виступає грошовим відбиттям праці - товару. В основі величини заробітної плати лежить кількість |
праці - маса витраченої фізичної та інтелектуальної енергії в процесі виробництва. Вимірюється вона робочим часом, інтенсивністю праці, а також її якістю.
На величину заробітної плати впливають і ринкові фактори. Серед них:
- попит і пропозиція на ринку праці;
- конкуренція або монополія на ринку праці.
Існує декілька форм та систем заробітної плати.
1.Почасова заробітна плата. При цій формі заробітна плата визначається в залежності від відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.
2.Відрядна (поштучна) форма визначається в залежності від обсягу виконаних робіт та якості продукції. Розраховується вона на базі розцінок.
Форми оплати в сучасних умовах доповнюються різними преміями та надбавками в залежності від комерційних результатів роботи фірми.
В сучасних умовах традиційно використовують три види оплати найманої праці:
почасова плата працівників;
річне жалування службовців;
разові винагородження адміністративних керівників.
Широкого розповсюдження набули «гнучкі» системи:
«участь у доходах»;
«участь у прибутках»;
одночасні винагороди за виконання конкретних завдань;
плата за кваліфікацію та знання.
Слід відрізняти номінальну заробітну плату і реальну. Номінальна заробітна плата - сума грошей, яку отримує робітник за виконану роботу. Реальна заробітна плата - це кількість товарів і послуг, яку робітник може придбати за свій грошовий заробіток за певного рівня цін, після сплати податків.
Часткою доходів осіб найманої праці є трансфертні платежі (безвідплатні державні виплати громадянам, наприклад, по соціальному забезпеченню).
Підприємницький прибуток |
Доход підприємця складається з двох частин: - нормальний прибуток - плата, яка необхідна для утримання його в якійсь певній сфері виробництва; |
- економічний прибуток - це перевищення або залишок від загального доходу після відрахування всіх витрат.
Які джерела економічного прибутку?
Нестрахований ризик. Це позаконтрольні та непередбачені зміни в попиті і пропозиції, з якими зіштовхується фірма. Економічний прибуток можливо розглядати як винагороду за цей ризик.
Інновація. Підприємець, впроваджуючи нові методи виробництва і технології, дає зниження витрат і одержує додатковий доход. Частину його він привласнює як економічний прибуток. В певному змісті інновації як джерело прибутку - це просто окремий випадок ризику.
Монопольна влада. Джерелом економічного прибутку може бути існування монополії в тій чи іншій формі. Її існування дає можливість обмежувати виробництво продукції і чинити вплив на ціну продукції на свою користь. Підприємець намагається різними засобами прийти до монопольної влади, поскільки це дає йому можливість контролювати ринок, потенційно мінімізувати негативний вплив невизначеності і ризику.
Соціальна необхідність цього виду прибутку сумнівна. Монопольний прибуток звичайно базується на:
скороченні обсягів виробництва;
понадконкурентних цінах;
нераціональному використанню ресурсів.
Позичковий відсоток як доход на капітал |
Капітал, який приносить доход у формі відсотка, - позичковий капітал. Він виступає як товар. При передаванні функціонеру позичкового капіталу власник не втрачає права власності на капітал і за право використання його стягує відсоток. |
Отже, відсоток - є ціною позичкового капіталу.
Позичковий відсоток звичайно розглядається як відсоток від позиченого капіталу.
Ставка, або норма відсотка, визначається як відношення доходу власника позичкового капіталу до суми, виданої в кредит.
Номінальна ставка - це просто відсоткова ставка, що виражена в грошовій одиниці за поточним курсом.
Реальна ставка відсотка дорівнює номінальній мінус рівень інфляції.
Реальна ставка позичкового відсотка не постійна. Її коливання залежать від певних факторів:
1) ризик. Чим більший ризик у наданні позики, тим більша ставка відсотка;
2) терміновість. Чим більший термін, на який надається позика, тим більша ставка позичкового відсотка;
3) розмір позики. Менша ставка позичкового відсотка, як правило, встановлюється на більшу величину позичкового капіталу;
4) оподаткування. Позичковий капітал прагне до більшого прибутку. Він буде залежати від співвідношення відсотка і величини податку. При зменшенні податку на позичковий капітал може віддаватися перевага і меншій величині ставки позичкового відсотка;
5) обмеження умов конкуренції на ринку. Монополізований грошовий ринок дає можливість стягувати високі ставки позичкового відсотка.
Чиста ставка позичкового відсотка - це ставка, яка наближається до відсотка, котрий сплачується на довгострокові облігації урядом.
Ставка відсотка грає важливу роль в економічному житті. Її зміни впливають на обсяг виробництва, зайнятість і ціни.
Ставка відсотка виконує активну розподільчу функцію.
Рента та орендна плата |
Рентні відносини являють собою відносини між власником землі і орендарем щодо розподілу прибутку. Кількісно рента є надлишковим прибутком, котрий одержує земельний власник за надання землі у користування. |
В сільському господарстві виділяють декілька видів ренти.
Диференціальна рента. Причина її утворення - монополія на землю як на об’єкт господарювання. Умови - це різниця в якості земельних ділянок та місцеположенні від ринків збуту. При цьому диференціальна рента 1 пов’язана з природною родючістю землі, а диференціальна рента 2 - з економічною.
Джерело - це праця найманих робітників і фермерів.
Диференціальна рента привласнюється з середніх та кращих за якістю земель.
Рента, яка стягується з абсолютно усіх за якістю земель, є абсолютною. Вона виступає економічною формою реалізації монополії приватної власності на землю.
В сільському господарстві існує монопольна рента. Її сплачує споживач рідкісних за якістю сільськогосподарських культур, котрі виробляються на землях з винятковими природними умовами. Поскільки виробництво таких культур обмежене, то вони продаються за монопольно високими цінами.
В ринковій економіці земля виступає об’єктом купівлі - продажу.
Ціна землі визначається за формулою
Цз=Рз/П · 100%,
де: Цз - ціна землі;
Рз - земельна рента;
П - норма позичкового відсотка.
Ціна землі прямо пропорційна розміру ренти і обернено пропорційна нормі позичкового відсотка.
В наш час ціна землі має стійку тенденцію до підвищення.
В ринковій економіці формою доходу є і дивіденд, який виступає як частка прибутку, що кожний рік розподіляється між акціонерами після сплати податків, відрахувань на розширене відтворення, поповнення резервів, сплати відсотків за облігаціями та винагородження директорам.
Дивіденд по звичайних акціях коливається в залежності від прибутку акціонерного товариства.
По привілейованих акціях він сплачується в розмірі заздалегідь встановленого твердого відсотка за їх номінальною вартістю.
Кримінальні прибутки: їх сутність, джерела виникнення, механізм розподілу і шляхи боротьби з ними |
Кримінальні прибутки є результатом функціонування різних сфер кримінальної або тіньової економіки. Яка їх сутність, джерела виникнення та механізм розподілу? Кримінальні прибутки являють собою різницю між виторгом від реалізації кримінальних товарів та послуг (наркобізнес, торгівля зброєю, проституція і т.ін.) та витратами, пов’язаними з їх виробництвом |
(сюди входять також виплати різних видів хабарів; утримання корумпованого чиновництва; доля у загальній «кримінальній чорній» касі).
Основними джерелами виникнення кримінальних прибутків є різні види кримінальної діяльності. Так, поряд із традиційними видами економічних злочинів (крадіжками, грабіжництвом, розбоєм, шахрайством), які ініціюють кримінальні прибутки, з’являються у сучасних умовах нові джерела злочинних прибутків:
- здійснення операцій із лжебанкрутства та лжепідприємництва;
- біржові та банківські шахрайські операції, особливо пов’язані з протизаконним отриманням кредитів та їх нецільовим використанням та невчасним поверненням;
- порушення антимонопольного законодавства України;
- злочинне ухилення від сплати податків;
- протизаконний вивіз валюти за кордон;
- випуск фальшивих цінних паперів у вигляді акцій, векселів, чеків, грошових знаків іноземних держав;
- промислове шпигунство та навмисне розголошення комерційної таємниці;
- використання комп’ютерної техніки при скоєнні економічних злочинів;
- корупційна діяльність.
Процес отримання кримінальних прибутків далі має своє продовження у відмиванні «брудних» грошових коштів, яке в залежності від мети злочинця може мати одну або декілька таких фаз:
- вивіз «брудних» грошей з держави з застосуванням різних засобів;
- легалізація кримінальних прибутків за допомогою відкриття іноземних компаній та інше;
- повернення вже відмитих грошових коштів з застосуванням позичок іноземних банків та корпорацій.
Відмивання кримінальних прибутків має на меті досягнення таких ефектів, як легалізація прибутків; відхилення від сплати податків; придбання колекційних речей, нерухомості, транспортних засобів. Частина «відмитих» коштів, у зв’язку з високим прибутком у злочинному промислі, знову направляється у кримінальні сектори економіки, відтворюючи кримінальні ефекти.
У свою чергу, в останні часи дуже часто з’являється відносно нове явище, яке пов’язане з диверсифікацією та перерозподілом кримінальних прибутків. Воно реалізує себе у таких формах, як вбивство на замовлення боржників та конкурентів, штучне підведення конкуруючої фірми під банкрутство і т.ін.
Для боротьби з розповсюдженням кримінальних прибутків необхідне здійснення таких комплексних заходів:
у сфері економіки: реалізація нової податкової політики, що поєднує невеликі ставки податків з їх обов’язковою оплатою, яка робить некорисним приховання прибутків; формування дійового механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
у сфері права: закінчення розробки системи матеріально-правових заходів у існуючому законодавстві проти економічної злочинності, які роблять неможливими отримання кримінальних прибутків та протизаконну конкуренцію.