Висновки
Вихiдний пункт виробництва утворюють економiчнi потреби та iнтереси людей.
Факторами суспiльного виробництва є особистий (робоча сила) i речовий (засоби виробництва). Робоча сила - це здатнiсть до працi, сукупність фiзичних, розумових i моральних сил людини, якi використовуються у процесi створення життєвих благ. Засоби виробництва подiляються на предмети i засоби працi.
Сутнiсть виробництва полягає у сполученні чинникiв (факторiв) виробництва для створення споживних вартостей заради задоволення людських потреб.
Результатом суспiльного виробництва є сукупний суспiльний продукт, а його показниками - валовий внутрiшнiй (або нацiональний) продукт, національний доход.
Розрiзняють виробничу й економiчну ефективнiсть. Пiд першою розумiють вiдношення мiж результатом (продуктом) виробництва i витратами на його створення. Економiчна ж ефективнiсть виявляє мiру задоволення потреб членiв суспiльства при наявних виробничих ресурсах.
Тiньова економiка - це незареєстрована офiцiйною статистикою i неоподаткована економiчна дiяльнiсть. Вона являє собою невiд'ємну частину ринкової економiки в усiх країнах. Особливiсть України полягає в тому, що тiньовий сектор становить бiльше 60% офiцiйної економiки проти 5 - 15% ВНП у розвинутих країнах Заходу.
Основнi поняття і термiни
Людськi потреби та економiчнi iнтереси. Особистий i речовий фактори виробництва. Продуктивнi сили. Виробничi вiдносини. Окремий i суспiльний продукт. Валовий внутрiшнiй (нацiональний) продукт. Нацiональний доход. Ефективнiсть виробництва i обмiну. Продуктивнiсть працi. Капіталовiддача. Капіталомiсткість. Склад тiньової економiки.
Питання для самоконтролю
1. В якому спiввiдношеннi знаходяться економiчнi потреби, iнтереси i стимули до трудової та підприємницької дiяльностi?
2. Яких форм набувають особистий i речовий фактори виробництва в ринковiй економiцi?
3. У чому полягає рiзниця мiж ВВП i ВНП?
4. Як ви розумiєте продуктивнiсть працi та фондовiддачу?
5. Перерахуйте основнi негативнi наслiдки великомасштабної тiньової економiки.
6. У чому полягають особливості використання факторiв виробництва у тiньовiй економiцi?
Лекція №2 План
1. Форми суспільного виробництва.
2. Товар і його властивості. Закон вартості.
3. Гроші, їх функції. Закон обігу грошей.
4. Товари та послуги тіньової та кримінальної економіки, їх особливості та основні напрямки протидії їх розповсюдженню.
Форми суспільного виробництва |
Історично першою формою суспільного господарства було натуральне. Натуральне господарство - це таке виробництво, |
при якому відносно відокремлені господарські одиниці виробляли продукти для задоволення особистих потреб - внутрішнього споживання. Воно має такі особливості:
- грунтується на особистій власності;
- відсутній суспільний поділ праці;
- носить замкнений характер, зорієнтований на внутрішнє споживання;
- робітник безпосередньо з’єднується з засобами виробництва (робоча сила не є товаром);
- робітник повністю сам виробляє продукт для свого споживання;
- мета - задоволення власних потреб.
Натуральне господарство виникло в період становлення первісно-общинного устрою. В сучасних умовах воно існує у державах, що розвиваються, де переважає доіндустріальна економіка. Ця форма господарювання консервативна та малоефективна. В західній літературі її називають «традиційною економікою».
На індустріальній стадії розвитку натуральне господарство змінює товарне виробництво.
Товарне виробництво - це така система суспільного господарства, при якій продукти виробляються відокремленими виробниками, які спеціалізуються на виробленні окремого або групи продуктів, так що для задоволення усієї сукупності їх потреб необхідна купівля-продаж продуктів на ринку - тобто обмін.
Умовою його виникнення є суспільний розподіл праці. Початок пов’язаний з іншим значним суспільним поділом праці - відокремленням ремесла від землеробства.
Безпосередня причина виникнення товарного виробництва - економічне відокремлення виробників. Воно характеризується:
- відокремленням факторів виробництва;
- здійсненням відтворення за рахунок коштів, які надходять від реалізації своєї продукції;
- здійсненням суспільних зв’язків між виробниками за допомогою обміну продуктами своєї праці як товарами;
- переслідуванням кожним виробником свого особистого економічного інтересу у процесі виробництва.
В залежності від розвитку форм власності і економічних відносин розрізняють просте і розвинуте товарне виробництво.
На сучасному етапі суспільного розвитку можна говорити про існування нетоварного сектора виробництва, де процес виробництва-споживання не опосередковується ринком.
Життєздатність товарного виробництва пояснюється тим, що:
- в рамках товарного виробництва складається ефективний механізм економічного тиску на виробника, який забезпечує могутні стимули до економічного зростання;
- товарне виробництво має унікальну здатність адаптуватися до різноманітних форм власності;
- товарне виробництво достатньо гнучко реагує на швидкозмінні потреби суб’єктів господарства, забезпечує їх більш повне задоволення і цим реалізує стратегічну мету суспільного розвитку.
Товар і його властивості. Закон вартості |
Найважливішою категорією товарного виробництва є товар. Товар - це продукт праці, призначений для обміну шляхом купівлі-продажу. В свою чергу, обмінюватися може лише те, що потрібно людям, що володіє певною корисністю. |
Сукупність корисних властивостей товару, його здатність задовольняти ту чи іншу потребу людини складають споживну вартість товару.
Крім корисності, товар зобов’язаний мати властивість до обміну.
Властивість одних товарів обмінюватися у певному кількісному співвідношенні на інші є мінова вартість товару.
Здатність до обміну зумовлена (із трудової теорії вартості) тим, що в різних товарах є загальний зміст - це людська праця.
Отже, товар має дві властивості - споживну вартість і мінову вартість. Це є результат двоїстого характеру людської праці, що міститься в товарі. З одного боку - праця конкретна. Вона являє собою цілеспрямовану виробничу діяльність людини, результатом якої є споживна вартість. З другого боку, праця абстрактна, це затрати людської енергії взагалі. Результатом абстрактної праці є вартість.
Величина вартості залежить від:
– складності праці;
– продуктивності праці;
– інтенсивності праці.
На відміну від класичної школи австрійська виділяє в товарі дві властивості: «корисність» як здатність речі задовольняти певні потреби та «цінність» як суб’єктивну оцінку значення речі для життя та добробуту людини.
Цінність визначається граничною корисністю. Остання залежить від кількості певного продукту і потреби в ньому.
Якщо кількість продукту випереджає потребу в ньому, то цінність цього продукту знижується. Коли потреба збільшується при зменшенні кількості продукту, його цінність зростає. На практиці це знаходить відображення у встановленні цін на товари.
Згідно з законом вартості обмін товарів здійснюється у відповідності з суспільно необхідними витратами на їх виробництво. Ці витрати формують суспільну вартість і знаходяться в основі цін на товари.
Закон вартості виконує такі функції:
- регулюючу;
- соціально-диференційну;
- стимулюючу.
Гроші, їх функції. Закон обігу грошей |
Розвиток обміну зумовлює появу грошей. Це специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента. |
Гроші виконують декілька функцій:
- міри вартості;
- засобу обігу;
- засобу платежу;
- засобу накопичення.
З відміною золотого змісту долара (грудень 1971р.) гроші стали виконувати три перші функції.
Зараз у вигляді грошей існують, по суті, боргові зобов’язання держави, банків, ощадних установ.
Грошовий обіг регулює закон грошового обігу. Він визначає кількість грошей, необхідних для обігу.
Цю кількість можливо підрахувати за формулою:
,
де: К - кількість грошей, необхідних для товарного обігу;
Z - сума цін товарів, що реалізуються в даному році;
К - сума цін товарів, проданих у кредит;
П - сума платежів за борговими зобов’язаннями;
ВП - сума взаємопогашуваних безготівкових платежів;
О - середнє число обертів за рік грошової одиниці.
Американський економіст-математик Ірвінг Фішер виражає залежність між основними показниками грошового обігу такою формулою:
PY = MV,
де: М - грошова маса;
V - швидкість обігу;
P - середній індекс цін;
Y - реальний обсяг виробництва (ВНП).
Відповідно: М= PY / V.
Перевищення кількості грошових знаків у каналах обігу призводить до інфляції.
Товари та послуги тіньової та кримінальної економіки, їх особливості та основні напрямки протидії їх розповсюдженню |
Свою специфіку мають товари та послуги тіньової та кримінальної економіки. Їх характеристику необхідно почати з самого визначення товару, який обертається у тіньовому (кримінальному) секторі. Товар тіньової (кримінальної) економіки - це специфічний продукт праці, призначений |
для задоволення антисоціальних (протизаконних) потреб, який у ході реалізації приносить його власнику надвисокі (суспільно необліковані) прибутки.
Таке тлумачення товару тіньової (кримінальної) економіки дозволяє визначити його особливості. По-перше, він виявляє речову основу кримінальних економічних відносин. По-друге, використання цього товару має за мету задоволення антисоціальних (протизаконних) потреб (кримінальний ринок зброї - для вчинення вбивств; лікарські наркотичні засоби - для задоволення наркотичних потреб у наркотичному сп’янінні і т. ін.). По-третє, виготовлення та реалізація товарів кримінального роду дозволяє отримувати надвисокі прибутки (наприклад, торгівля деякими наркотичними речовинами дозволяє отримувати до 500% та більше прибутку).
Основними сферами кримінальної діяльності та послуг у сучасних умовах є:
- протизаконне навчання з використанням вогнепальної зброї;
- торгівля радіоактивними речовинами;
- сервісне обслуговування викрадених та контрабандних автомобілів;
- організована проституція;
- виготовлення специфічних програм для вторгнення у комп’ютерні мережі фірм та банківських установ і т. ін.
Слід враховувати, що розповсюдження товарів та послуг кримінальної та тіньової економіки завдає значних загроз національній безпеці країни. Так виникає загроза самій особистості і, перш за все, її безпечному життю. Злочинною є загроза для всього суспільства, оскільки використання цих товарів веде до підриву управління державним устроєм, а розповсюдження їх припускає широке відтворення антисуспільних цінностей, які у свою чергу руйнують самі підвалини суспільних відносин.
З метою недопущення розповсюдження товарів та послуг тіньової та кримінальної економіки необхідно правовими, економічними та соціальними засобами протидіяти самій кримінальній економіці, для чого необхідно прийняти та постійно використовувати у практиці правоохоронних органів законодавчі акти, які б дозволяли швидко виявляти операції, пов’язані з відмиванням грошових коштів, отриманих за реалізацію товарів та послуг кримінального характеру.