2. Соціальна зміна

Під терміном зміна прийнято розуміти найбільш загальну форму буття всіх матеріальних об'єктів і духовних явищ, яка пов'язана з частковим або певним пе­ретворенням зовнішніх або внутрішніх форм організації об'єктів, їх місцеперебу­ванням в тій або іншій точці простору, в тому чи іншому інтервалі часу.

Соціологічні підходи до зміни, ті, що характерні для XIX ст., можуть бути розділені на теорії соціальної еволюції і теорії революції. В першо­му випадку передбачається, що соціальна зміна включає основні стадії розвит­ку, такі як "військове або індустріальне суспільство", через які суспільство про­гресує від простих сільських аграрних форм до більш складних і диференці­йованих індустріально-міських форм. Такого роду теорії розвивались О. Контом, Г. Спенсером і Е. Дюркгеймом. Теорії революційної соціальної зміни, зокрема засновані на ідеях К. Маркса, підкреслюють значення класового конф­лікту, політичної боротьби і стратегії імперіалізму як основних механізмів фундаментальних структурних змін.

Основною відмінністю у підходах до соціальної зміни залишається відмінність між теоріями еволюційними і революційними. Однак ці підходи можна класифікувати інакше, а саме:

• виходячи з рівня аналізу ("макро" або "мікро");

• на основі аналізованих факторів, що викликають зміни (ці фактори мо­жуть бути внутрішніми або зовнішніми стосовно до конкретного соціуму, інституту або соціальної групи);

• з точки зору причини соціальної зміни (демографічний тиск, класовий конфлікт, зміни у способі виробництва, технологічна інновація або розвиток нових систем ідей і переконань);

• на основі рушійних сил зміни (новаторські інтелектуальні еліти, девіанти, робітничий клас);

• з точки зору характеру соціальної зміни (поступове розповсюдження но­вих цінностей і інститутів або повна руйнація існуючої соціальної системи).

В соціології прийнято виділяти такі типи соціальних змін, що впливають на соціальний розвиток:

• природні зміни (або зміни в природі), що відіграють неабияку роль в сус­пільному розвитку;

• демографічні зміни, які можуть мати приватний, локальний, глобальний характер і суттєво впливати на природу і соціальне середовище;

• зміни, що відбуваються у виробничій сфері (від примітивного до індустрі­ального і постіндустріального суспільства), які слугують суспільному прогресу;

• зміни, що відбуваються в системі управління (від елементарних форм в сім'ї, до сучасних державних і міжнародних структур);

• зміни в соціальній організації (вдосконалюються традиційні зв'язки, вини­кають, завдяки інформації і комунікації, нові зв'язки, нові організації;

• зміни в межах соціальної структури (зміни в сім'ї, етнічних, соціально-кла­сових, політичних і т. д. системах);

• зміни, які відбуваються в духовній сфері соціального об'єкта.

Отже, зміни пронизують всю структуру суспільства, всі його рівні і слугу­ють передумовою соціального розвитку.

• Важливий вплив на соціальні, соціокультурні зміни здійснюють наукові відкриття та винаходи, або їх симбіоз - "інновація".