3. Завдання етнічної психології як науки.

У сучасній етнопсихології існує кілька відносно самостійних напрямів:

1. Порівняльні дослідження етнічних особливостей психофізіології, пізнавальних процесів, пам’яті емоцій, мови тощо, що теоретично та методично складають невід’ємну частину відповідних розділів загальної та соціальної психології.

2. Культурологічні дослідження, які вивчають особливості символів і ціннісних орієнтацій народної культури та нерозривно пов’язані з відповідними розділами етнографії, фольклористики та мистецтвознавства.

3. Дослідження етнічних особливостей соціалізації дітей, понятійний апарат і сприйняття яких найближчі до соціології та дитячої психології.

Етнічна психологія як галузь наукових досліджень має свої конкретні завдання:

• всебічне осмислення й узагальнення даних про фактори і джерела формування національно-психологічних особливостей представників конкретних етнічних спільнот; виявлення на цій основі специфіки соціально-політичного, економічного, історичного й культурного розвитку націй і народів;

• вивчення специфіки мотиваціоно-фонової сфери національної психіки людей з метою аналізу й узагальнення своєрідності прояву й співвідношення мотиваційних і інших подібних якостей (наприклад, діловитості, ініціативності, ступеня ретельності тощо), які визначають найважливіші показники ефективної діяльності й специфіки поведінки людей як представників конкретних етнічних спільнот;

• дослідження національно диференційованих характеристик інтелектуально-пізнавальної активності людей конкретної національності, які проявляються у своєрідно функціонуючі в ході трудової й іншої діяльності ступеня прихильності логіці, глибині абстрагування, швидкості розумових операцій, організації інтелектуальних процесів, глибині сприйняття, повноті й оперативності уявлень, концентрації й стійкості уваги й інших якостей;

• аналіз і виявлення закономірностей функціонування й протікання національних почуттів, їхньої динаміки й змісту; організацію досліджень специфіки вираження емоцій і емоційної поведінки представників конкретних етнічних спільнот і узагальнення отриманих результатів з метою констатації закономірностей їхнього емоційного життя;

• вивчення специфіки своєрідних установок на вольову активність, які функціонують у національній психіці того чи іншого народу або нації; виявлення на цій основі стійкості й специфіки протікання вольових процесів, своєрідності прояву вольових зусиль, які впливають на поведінку, дії й учинки представників нації;

• дослідження своєрідності прояву комунікативної сфери національного психічного складу людей, яка функціонує у вигляді специфічних форм взаємодії, спілкування й взаємин та здійснює вплив на характер протікання соціально-психологічних процесів у групах і колективах, їхню ієрархію, традиції й норми поведінки

• порівняльне (кроскультурне) вивчення етнопсихологічних особливостей різних народів світу з метою виявлення найбільш загальних закономірностей функціонування й проявів національної психіки, а також розробки змісту й методик складання психологічних характеристик їхніх представників;

• виявлення відмітних національних рис психології різних класів, шарів і конфесіональних груп суспільства в конкретних державах з метою вивчення й узагальнення закономірностей (національних, політичних, соціологічних, культурних і ін.) їхнього розвитку й функціонування;

• вивчення впливу етнічної свідомості й самосвідомості на національно-психологічні особливості людей, на їхнє світорозуміння, соціальні позиції й ціннісні орієнтації;

• обґрунтування найважливіших напрямків обліку й використання національно-психологічних особливостей людей в інтересах підвищення ефективності політичної, виховної, просвітительської, соціальної, культурно-масової й консультативно-корекційної роботи з ними;

• дослідження національно-психологічних передумов удосконалювання змісту і якості організації й здійснення трудового, навчального, військового й іншого видів діяльності представників конкретних етнічних спільнот;

• вироблення практичних рекомендацій для керівників підприємств, представників інших адміністративно-господарських кадрів, педагогічних працівників з метою вдосконалювання ними управління й керівництва багатонаціональними трудовими, виробничими й навчальними колективами;

• всебічне вивчення специфіки психології численних націй і народностей нашої країни, соціально-психологічних умов і своєрідності міжнаціональних відносин у різних її регіонах, форм економічного, політичного й культурного співробітництва між націями й народностями;

• соціальне й психологічне прогнозування розвитку політичних, національних і інших процесів у різних регіонах нашої країни й в інших державах на основі обліку специфіки психології представників різних етнічних спільнот, її впливу на характер, зміст і специфіку громадського життя.