
Земноводні;
плазуни;
птахи;
ссавці.
144. Скопа переважно харчується:
мишами;
полівками;
птахами;
комахами;
рибою.
145. Птах, який належить до родини соколів:
малий підорлик;
рудий шуліка;
буревітер;
яструб тетерев’ятник.
146. Кількість кісточок у середньому вусі квакші звичайної:
одна;
дві;
три;
чотири;
у земноводних немає середнього вуха.
147. Група тварин, що є обов’язковими проміжними хазяєвами трематод є:
черевоногі молюски;
дощові черви;
комахи;
ракоподібні;
риба.
148. Гомойотермною твариною єслимак;
тхір лісовий;
гадюка звичайна;
ропуха;
травневий хрущ.
149. Більшість сов, що мешкає в лісах, або на сумісних територіях в Україні харчуються переважно:
мишоподібними гризунами;
птахами;
комахами;
плазунами;
зайцеподібними.
150. Кількість кісточок у середньому вусі дикої свині:
одна;
дві;
три;
чотири;
у ссавців немає середнього вуха.
151. Атлант – це:
нирковий каналець;
нервова клітина;
шийний хребець;
зародкова оболонка;
кістка черепа ссавців.
152. Тип нирок земноводних:
головні;
тулубові;
тазові;
метинефрідії.
153. Спосіб ембріонального розвитку земноводних:
анамнії;
амніоти;
частково анамнії, частково амніоти;
спосіб розвитку не визначений.
154. Пойкілотермними хребетними є:
плазуни;
нелітаючі птахи;
літаючі птахи;
ссавці, що мешкають у воді;
ссавці, що мешкають на суходолі.
155. Епістрофей – це:
нирковий каналець;
клапан у серці;
шийний хребець;
зародкова оболонка;
грудний хребець.
156. Легеневими артеріями птахів рухається кров:
артеріальна кров від легенів у ліве передсердя;
артеріальна кров у легені;
венозна кров у легені;
венозна кров у сонні артерії;
артеріальна кров від легенів у лівий шлуночок.
157. У процесі еволюції вперше череп з’єднується рухомо з першим хребцем у:
кісткових риб;
земноводних;
плазунів;
птахів;
ссавців.
158. Легеневими венами земноводних рухається:
артеріальна кров від легенів у ліве передсердя;
артеріальна кров у легені;
венозна кров у легені;
венозна кров у сонні артерії;
артеріальна кров від легенів у шлуночок.
159. До родини яструбових належить:
кречет;
чорний шуліка;
кобець;
балобан.
160. До родини яструбових належить:
великий підорлик;
сапсан;
буревітер;
кречет.
161. Біла і сіра куріпки:
належать до родини тетерукові;
належать до родини фазанаві;
належать до родини цесаркові;
біла належить до родини тетерукові, а сіра – до родини цесаркові;
біла належить до родини тетерукові, а сіра – до родини фазанаві.
162. Пугач будує гніздо:
на верхівках великих дерев;
на розлогій частині товстих гілок великих дерев;
на товстих гілках великих дерев біля стовбура;
на землі;
у дуплах великих дерев.
163. Лісовим птахом є:
вальдшнеп;
дупель;
ходулочник;
бекас;
чайка.
164. Взимку від морозів ховається під сніг:
велика синиця;
повзик;
сіра ворона;
тетерук;
сіра куріпка.
165. Гніздо сойки від гнізда сірої ворони відрізняються тим, що:
сойка будує гніздо в дуплі, а сіра ворона на гілках дерев;
обидві будують гніздо на гілках дерев, тільки у ворони воно має добре помітний дах із гілок;
обидві будують гніздо на гілках дерев, тільки у ворони в основі гнізда є багато грунту;
у сойки гніздо значно меньше ніж у сірої ворони;
сойка будує гніздо в кущах біля землі, а сіра ворона – високо на дереві.
166. Іволга будує гніздо:
у заростях кущів біля землі;
на розлогій частині гілок дерев високо над землею;
у дуплах дерев;
на землі;
на товстих гілках великих дерев біля стовбура.
167. Перелік, у якому зібрані тільки лісові голуби:
припутень, дупель, чирок;
голуб синяк, припутень, дупель;
клинтух, припутень, чирок;
горлица, припутень, вальдшнеп;
горлица, голуб синяк, клинтух, голуб сизий.
168. Виріст грудної кістки – кіль, потрібен птахам:
щоб держати рівновагу в повітрі;
щоб рулити у польоті;
щоб легко і швидко міняти курс під час стрімкого польоту;
щоб до нього кріпились ребра;
щоб до нього кріпились м’язи, які рухають крила.
169. Функція, яку виконує кора головного мозку ссавців:
захищає великі півкулі мозку від пошкоджень;
захищає мозочок і довгастий мозок від пошкоджень;
захищає весь мозок від пошкоджень;
сприяє утворенню безумовних рефлексів;
сприяє утворенню умовних рефлексів.
170. За будовою очі у бджоли:
два складних мозаїчних ока;
два складних ока і одне просте між ними;
два складних ока і два простих між ними;
два складних ока і три простих між ними;
два простих ока.
171. Доросла аскарида може жити в кишечнику дикої свині, а її личинки розвиваються:
у печінці свині;
у порожнині тіла дощового черв’яка;
у легенях свині;
у лісовому грунті;
у свинячої аскариди весь розвиток проходить в кишечнику свині (?) – личинки развиваются во внешней среде!!!.
172. Немає ребер:
у вужа;
у гадюки звичайної;
у ящірки;
у ропухи;
у ласки.
173. Сисний ротовий апарат у:
білан капустяний;
бджола;
ґедзь;
кімнатна муха;
жук сонечко.
174. Навантаження на 1см грунту в середньому у зайця русака:
10 г;
40 г;
17 г;
95 г;
120 г.
175. Кіль із щетини на верхньому боці хвоста у тварини:
норка;
бобер;
ондатра;
вовчок лісовий;
видра.
176. Кіль із щетини на нижньому боці хвоста у тварини:
бобер;
куниця лісова;
ондатра;
норка;
горностай.
177. Позаду різців є перетинки, що відокремлюють різці від інших зубів, у тварини:
жовтогорла миша;
білка;
заєць білий;
заєць русак;
бобер.
178. Кутні зуби не мають коренів у тварини:
козуля;
бобер;
заєць білий;
лось;
куниця лісова.
179. Періодично ласує медом і личинками диких бджіл:
вовк;
лисиця;
куниця лісова;
видра;
ласка.
180. Майже завжди народжує малюків в січні:
лисиця;
бурий ведмідь;
козуля;
вовк;
куниця лісова.
181. Харчуються лісова полівка і жовтогорла миша переважно:
обидві жолудями та буковими і ліщиновими горішками;
обидві зеленими частками рослин і дрібним насінням;
лісова полівка жолудями та буковими і ліщиновими горішками, а жовтогорла миша – зеленими частками рослин і дрібним насінням;
жовтогорла миша жолудями та буковими і ліщиновими горішками, а лісова полівка – зеленими частками рослин і дрібним насінням.
182. Тварини із предстаників родини котячі, які мешкають в лісах України:
рись;
дикий кіт;
рись і дикий кіт;
всі відповіді не правильні.
183. Передній мозок ссавців виконує функцію:
відповідає за слух;
відповідає за нюх;
відповідає за зір;
відповідає за рух і тонус м’язів;
відповідає за координацію рухів.
184. Довгастий мозок ссавців виконує функцію:
відповідає за слух;
відповідає за нюх;
відповідає за зір;
відповідає за рух і тонус м’язів;
відповідає за координацію рухів.
185. Проміжний мозок ссавців виконує функцію:
відповідає за слух;
відповідає за нюх;
відповідає за зір;
відповідає за рух і тонус м’язів;
відповідає за координацію рухів.
186. Середній мозок ссавців виконує функцію:
відповідає за слух;
відповідає за нюх;
відповідає за зір;
відповідає за рух і тонус м’язів;
відповідає за координацію рухів.
187. Мозочок ссавців виконує функцію:
відповідає за слух;
відповідає за нюх;
відповідає за зір;
відповідає за рух і тонус м’язів;
відповідає за координацію рухів.
188. Харчується переважно зайцем білим:
рись;
вовк;
лисиця;
бурий ведмідь;
лісова куниця.
189. Рись найчастіше полює так:
довго жене свою здобич, доки та не падає без сил;
сидить у засідці, або повільно підкрадається до жертви;
стрибає на жерву з дерева;
одна рись жене жертву, друга сидить в засідці.
190. Зародкова оболонка хоріон виконує функцію:
зрощує зародок із маткою;
утворює можливість зародка розвиватись у рідині;
накопичує продукти дисиміляції;
містить поживні речовини.
191. Зародкова оболонка алантоіс:
зрощує зародок із маткою;
утворює можливість зародка розвиватись у рідині;
накопичує продукти дисиміляції;
містить поживні речовини.
192. Зародкова оболонка амніон:
зрощує зародок із маткою;
утворює можливість зародка розвиватись у рідині;
накопичує продукти дисиміляції;
містить поживні речовини.
193. Найбільша лісова комаха з ряду перетинчастокрилих:
метелик мертва голова;
бджола;
їздець;
шершень;
богомол.
194. Ззовні лісова полівка відрізняється від жовтогорлої миші тим, що:
у миші великий хвіст і вуха, у полівки – маленькі;
у полівки великий хвіст і вуха, у миші – маленькі;
лісова полівка втричі більша за жовтогорлу мишу;
цих гризунів ззовні неможливо відрізнити.
195. Горностая від ласки взимку відрізняють:
у горностая хутро біле тільки на черевці, а у ласки хутро повністю біле;
у ласки хутро біле тільки на черевці, а у горностая хутро повністю біле;
у ласки хутро повністю темно-коричневе, а угорностая – біле;
у обох хижаків хутро біле і тільки у горностая кінчик хвоста чорний.
196. Діти залишаються з батьками два роки у тварини:
їжак;
вовчок лісовий;
видра;
тхір лісовий;
бобер.
197. Заразитися трихінельозом може:
козуля;
дика свиня;
лось;
олень благородний.
198. На території України плямиста саламандра мешкає:
у листяних лісах Криму;
у хвойних лісах Криму;
у лісах Полісся;
у лісах Карпат;
у заплавних лісах Дніпра.
199. Амфібія, яка в лісах України частину життя проводить на деревах – це:
сіра ропуха;
квакша звичайна;
плямиста саламандра;
гребінчастий тритон;
прудка жаба.
200. На території України жовточерева джерелянка мешкає:
у листяних лісах Криму;
у хвойних лісах Криму;
у лісах Полісся;
у лісах Карпат;
у заплавних лісах Дніпра.
201. Під горлом шкіряний виріст довжиною 25-40 см має тварина:
козуля;
олень благородний;
лось;
кабан;
бобер.
202. Статевозрілі самці копитних скидають шкіру з рогів у кінці липня – на початку серпня у тварин:
олень благородний;
козуля;
лось;
всі відповіді не правильні.
203. Статевозрілі самці виду копитних скидають шкіру з рогів у серпні – вересні у тварин:
олень благородний;
козуля;
лось;
всі відповіді не правильні.
204. Статевозрілі самці копитних скидають роги в листопаді у тварин:
козуля;
олень благородний;
лось;
всі відповіді не правильні.
205. Статевозрілі самці копитних скидають роги в листопаді – грудні у тварин:
козуля;
олень благородний;
лось;
всі відповіді не правильні.
206. Використовує плоди горіхоплідних рослин як один з основних кормів:
єнотоподібний собака;
олень благородний;
дика свиня;
козуля;
лось.
207. Використовує плоди горіхоплідних рослин як додатковий корм:
норка європейська;
лось;
дика свиня;
козуля.
208. Використовує плоди горіхоплідних рослин як додатковий корм:
норка американська;
олень благородний;
дика свиня;
лисиця.
209. Використовує гілковий корм як вимушений:
лось;
дика свиня;
олень благородний;
козуля.
210. Використовує гілковий корм як додатковий:
борсук;
дика свиня;
олень благородний;
лось;
єнотоподібний собака.
211. Доросла тварина влітку за добу з’їдає біля 35 кг кормів:
лось;
дика свиня;
вовк;
козуля.
212. Доросла тварина влітку за добу з’їдає біля 3 – 4 кг кормів:
лось;
дика свиня;
горностай;
козуля.
213. У лося вагітність триває:
255 днів;
225-240 днів;
без латентного періоду165 днів;
125-140 днів;
95-100 днів.
214. У благородного оленя вагітність триває:
255-260 днів;
225-240 днів;
без латентного періоду165 днів;
125-140 днів;
95-100 днів.
215. У дикої свині вагітність триває:
255 днів;
225-240 днів;
без латентного періоду165 днів;
125-140 днів;
95-100 днів.
216. Період лактації у дикої свині:
2 – 3 місяці.
2,5-3,5 місяці;
3,5-4 місяці;
частіше 3,5-4 місяці, але в окремих випадках до 6 місяців і більше.
217. Період лактації у козулі:
2 – 3 місяці.
2,5-3,5 місяці;
3,5-4 місяці;
частіше 3,5-4 місяці, але в окремих випадках до 6 місяців і більше.
218. Період лактації у благородного оленя:
2 – 3 місяці;
2,5-3,5 місяці;
3,5-4 місяці;
частіше 3,5-4 місяці, але в окремих випадках до 6 місяців і більше.
219. Група тварин, до якої відносять лося:
парнокопитні жуйні;
парнокопитні нежуйні;
непарнокопитні;
всі відповіді не правильні.
220. Група тварин, до якої відносять козулю:
парнокопитні жуйні;
парнокопитні нежуйні;
непарнокопитні;
всі відповіді не правильні.
221. Група тварин, до якої відносять благородного оленя:
парнокопитні жуйні;
парнокопитні нежуйні;
непарнокопитні;
всі відповіді не правильні.
222. Тварина, у якої гін проходить у серпні-жовтні:
дика свиня;
козуля;
лось.
223. Тварина, у якої гін проходить у листопаді-січні:
козуля;
дика свиня;
лось;
всі відповіді не правильні.
224. Тварина, у якої кормова активність влітку – вранці, ввечері і частково вночі:
норка американська;
лось;
козуля;
вовк.
225. Тварина, у якої кормова активність влітку – 5-6 періодів кормової активності впродовж всієї доби:
норка американська;
лось;
козуля;
вовк.
226. Кормова активність самців дикої свині в першій половині літа:
вночі;
вранці, ввечері і частково вночі;
вдень;
цілодобово.
227. Кормова активність підсвинків дикої свині в першій половині літа:
вночі;
вранці, ввечері і частково вночі;
вдень;
цілодобово.
228. Кормова активність лося взимку:
вночі;
вранці і ввечері;
вдень;
декілька періодів кормової активності впродовж всієї доби.
229. Кормова активность козулі взимку:
вночі;
вранці і ввечері;
вдень;
декілька періодів кормової активності впродовж всієї доби.
230. Для лося трав’янисті рослини в річному раціоні є :
основним кормом;
вимушеним кормом;
додатковий корм;
всі відповіді правильні.
231. Для козулі трав’янисті рослини в річному раціоні є:
основним кормом;
вимушеним кормом;
додатковий корм;
всі відповіді не правильні.
232. Для дикої свині трав’янисті рослини в річному раціоні є:
основним кормом;
вимушеним кормом;
додатковий корм;
всі відповіді не правильні.
233. До коропоподібних відносять:
щуку;
судака;
окуня;
миня;
плітку.
234. Новонароджене лосеня має вагу:
0,6 – 1,6 кг;
1 – 1,3 кг;
2 – 2,5 кг;
6 – 16 кг.
235. Новонароджене порося дикої свині має вагу:
0,6 – 1,6 кг;
1 – 1,3 кг;
2 – 2,5 кг;
6 – 16 кг.
236. В озерах і водосховищах невеликого розміру лящі плавають по поверхні і не можуть зануритись у воду тому, що заражені:
аскаридою;
ехінококом;
стьожаком широким;
одним з видів ремнеців;
гостриком.
237. Критичний рівень снігу для козулі європейської:
25 – 30 см;
30 – 40 см;
40 – 50 см;
60 см;
80 – 90 см.
238. Критичний рівень снігу для дикої свині:
25 – 30 см;
30 – 40 см;
40 – 50 см;
60 см;
80 – 90 см.
239. Критичний рівень снігу для лося:
25 – 30 см;
30 – 40 см;
40 – 50 см;
60 см;
80 – 90 см.
240. Оптимальна чисельність лося на 1000 га мисливських угідь:
2 – 3 голови;
15 голів;
25 – 40 голів;
50 – 60 голів;
65 – 75 голів.
241. Оптимальна чисельність козулі на 1000 га мисливських угідь:
2 – 3 голови;
15 голів;
25 – 40 голів;
50 – 60 голів;
65 – 75 голів.
242. У вовків про потомство турбується:
тільки самка;
тільки самець;
самка і самець;
всі відповіді не правильні.
243. У борсуків про потомство турбується:
тільки самка;
тільки самець;
самка і самець;
всі відповіді не правильні.
244. У куниці лісової про потомство турбується:
виховує тільки самка;
виховує тільки самець;
самка і самець;
всі відповіді не правильні.
245. У видри про потомство турбується::
виховує тільки самка;
виховує тільки самець;
самка і самец;.
всі відповіді не правильні.
246. У бурого ведмедя про потомство турбується::
виховує тільки самка;
виховує тільки самець;
самка і самець;
всі відповіді не правильні.
247. Взаємовідносини між самцями і самками вовка:
сімейні пари тримаються декілька років;
сімейні пари тримаються один рік;
сімейні пари постійно не тримаються; - у волков не пары, а стая!
всі відповіді не правильні.
248. Взаємовідносини між самцями і самками видри:
сімейні пари тримаються декілька років;
сімейні пари тримаються один рік;
сімейні пари постійно не тримаються;
всі відповіді не правильні.
249. Взаємовідносини між самцями і самками горностая:
сімейні пари тримаються декілька років;
сімейні пари тримаються один рік;
сімейні пари постійно не тримаються;
всі відповіді не правильні.
250. Взаємовідносини між самцями і самками рисі:
сімейні пари тримаються декілька років;