
- •Тема 3 «Інноваційний процес: характеристика складових і забезпечення»
- •Тема 3. Інноваційний процес: характеристика складових та забезпечення
- •3.4. Трансфер технологій. Форми передавання об’єктів інтелектуальної власності.
- •Питання для самоконтролю
- •Види робіт, що виконуються за стадіями науково-дослідних робіт
- •Внутрішньоорганізаційний шлях нововведення на підприємстві [5]
- •Список використаних джерел
- •Завдання 1
- •Завдання 3
- •Завдання 5
- •Завдання 6.
- •Завдання 7.
- •Приклади вирішення задач
- •Базальтові волокна: майбутнє і сьогодення
- •Про сировину
- •Наукові дослідження
- •Співробітники
- •Поширення технологій виготовлення базальтових волокон
- •Історія впровадження дкр
- •Якісний та кількісний склад робітників ндл бв
- •Додаток 1
- •Додаток 2
- •Функції відділів
- •Обсяги замовлень за видами робіт ндл бв у 2003-2004 рр.
Базальтові волокна: майбутнє і сьогодення
Згідно досліджень американських вчених 75% інновацій з’являються на ринку завдяки потребам споживачів і лише 25% приходять з лабораторій вчених. Проте серед цих 25% можуть бути базові інновації, які дають поштовх виникненню нових галузей та структурним змінам економіки. Інноваційний процес розпочинається з фундаментальних досліджень і через науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектно-конструкторські роботи приводить до масового виробництва. Чим живуть, які проблеми вирішують ті організації, які є розробниками нових ідей, технологій, матеріалів?
Про лабораторію
Одна з таких організацій, яка своїм завданням вважає не тільки розробку нових ідей, а також їх комерціалізацію – науково дослідна лабораторія базальтових волокон Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича Національної Академії наук України (НДЛ БВ), яку очолює Володимир Петрович Сергєєв. Україна має світовий пріоритет в галузі створення базальтових волокнистих матеріалів, композитів та виробів на їх основі. Це і тугоплавкі тканини, і “вічні” утеплювачі для трубопроводів, і компоненти так званих “теплих фасадів” тощо.
НДЛ БВ - структурний підрозділ Інституту проблем матеріалознавства, є юридичною особою. Організаційна структура управління – лінійно-функціональна. Налічує шість відділів, які підпорядковуються директору. Лабораторія має власний Випробувальний центр, акредитований Держстандартом України, який проводить комплексне дослідження за рядом напрямків.
Вченими лабораторії розроблені промислові технології та обладнання для виробництва базальтової луски, ультра-, мікро-, супертонких, тонких, грубих і неперервних базальтових волокон та виробів на їх основі. Використовувати базальтові волокна можна при вирішенні таких проблем, як:
збереження тепла, шляхом створення і організації виробництва високоякісних теплоізоляційних матеріалів та виробів;
реконструкція житлового фонду міста, шляхом створення та організації виробництва екологічно чистого (безфенольного) утеплювача;
очищення повітря промислових підприємств від пилу, а води від нафтопродуктів, через створення і організацію виробництва спеціальних фільтрів і пристроїв;
зниження шуму, шляхом створення та організації виробництва шумопоглинаючих матеріалів і виробів;
підвищення безпеки експлуатації будинків та споруд, через створення та організацію виробництва вогнетривких матеріалів для несучих конструкцій (витримують протягом 4-х годин 1100о С);
створення спеціальної тари (замість дерев’яної) із підвищеним ресурсом експлуатації для потреб як міського господарства, так і спеціального призначення.
Технології, розроблені в НДЛ БВ вигідно відрізняються від інших не тільки за технічними показниками, але, в першу чергу сировиною, яка використовується.
Про сировину
Сировиною для виробництва базальтових волокон є створені природою гірські породи, над якими час провів тривалі кліматичні випробування. Запаси цієї дешевої сировини невичерпні: за аналітичними даними вивержені гірські породи на 2/3 складаються з граніту та на 1/3 з базальту, причому вміст останнього в земній корі перевищує 30%. За рахунок унікального мінерального та хімічного складу вихідної сировини базальтові волокна характеризуються вдалим поєднанням високих експлуатаційних властивостей – механічною міцністю, температуростійкістю, низькою теплопровідністю, вібростійкістю, зносостійкістю, стійкістю до агресивних середовищ. Для одержання волокон із заданими характеристиками існує можливість добору вихідної сировини або коригування наявної.