X. Як утворення особистості

формується у процесі соціалізації

індивіда, який має певні природ-

ні передумови психічного розви-

тку (особливості вищої нервової

діяльності тощо). У складі X. од-

ні риси стають провідними, інші

- другорядними. Якщо риси гар-

монують між собою, то вони

складають цільний X.; якщо кон-

трастують, то - суперечний,

складний. У аномальної дитини

може спостерігатися несформо-

ваність X., що виявляється у від-

сутності сталого ставлення до

навколишньої дійсності, сталих

способів дій у типових ситуаціях.

Своєрідність розвитку X. у такої

дитини є похідним від основного

дефекту ускладненням, розвитку

якого можна уникнути за спеціа-

льних корекційних умов навчан-

ня та виховання.

ХВАТЦЕВ Михайло Юхи-

мович (1883-1977) - рос. педа-

гог-дефектолог, який відіграв

важливу роль у становленні ло-

гопедії як самостійної галузі нау-

кових знань у ЗО рр. XX ст. Пер-

шим у Росії систематизував на-

копичені острівки знань з питань

патології мовлення і чітко визна-

чив педагогічну спрямованість

логопедії та її гуманістичний ха-

рактер.

Довгі роки працюючи в Ле-

нінградському пед. ін-ті ім.

О. Герцена, X. багато уваги нада-

вав підготовці дефектологічних

кадрів. За його участю розробля-

лись навчальні плани та програ-

ми для дефектологічних ф-тів. X.

— автор першого підручника з ло-

гопедії, що витримав п’ять пере-

видань і не втратив свого значен-

ня нині. Наукові праці (понад 70)

X. Адресував не лише логопедам,

а й учителям масових шкіл, ви-

хователям дитячих закладів, ба-

тькам і навіть підліткам і дорос-

лим з вадами мовлення.

Основні наукові праці: «Не-

достатки речи у слепых детей и

подростков и методы предупре-

ждения и устранения их»; «Ло-

гопедическая работа с детьми

дошкольного возраста»; «Недо-

статки речи у школьников»; «Ло-

гопедия».

ХЕЙЛОПЛАСТИКА (від

грец. сИеіІоз - губа) - загальна

назва пластичних операцій з усу-

нення дефектів та деформацій

губи. Переважно застосовується

при вроджених розщілинах верх-

ньої губи та піднебіння.

ХІМІЯ у спеціальній школі -

навчальний предмет, у зміст яко-

го входять основні положення

хімічної науки про речовини, їх-

ній склад, будову, процеси пере-

творення одних речовин у інші.

Курс Х.с.ш. має велике пізнава-

льне та виховне значення. Ви-

вчення Х.с.ш. та інших предметів

природничого циклу допомагає

учням зрозуміти картину матері-

альної єдності природи, сприяє

формуванню науково-матеріаліс-

тичного світогляду.

Основна форма організації

навчальної роботи з хімії - урок.

Хімічні досліди відіграють пер-

шочергову роль у розумінні хімі-

чних явищ і процесів. Заняття

проводяться у спеціально облад-

наному класі-лабораторії.

Вивчаючи хімію, учні озна-

йомлюються з основними поло-

женнями хімічної науки, факта-

ми, поняттями, законами, теорія-

ми, основами хімічного вироб-

ництва та використанням хімії в

різноманітних галузях народного

господарства. Мета роботи щодо

засвоєння матеріалу вироблення

у школярів умінь спостерігати й

пояснювати явища, які відбува-

ються у природі, повсякденному

житті та на виробництві, навчан-

ня учнів правил поводження з

хімічними речовинами та вико-

нанню нескладних хімічних дос-

лідів, формування активного

аналітичного підходу до приро-

ди.

У спецшколах значне місце

відводиться лабораторним занят-

тям. Виконання хімічного дослі-

ду — основний вид самостійної

роботи на заняттях з хімії. Про-

водячи хімічний експеримент,

школярі мають змогу побачити,

почути, відчути певні хімічні

явища.

Участь у гуртках, прогулян-

ках, екскурсіях допомагає учням

глибше зрозуміти хімічні явища,

спостерігати або відчути їх. Гур-

ток - основна форма позакласних

занять. Під керівництвом учителя

діти конструюють нескладні хі-

мічні прилади, виготовляють на-

вчальні посібники, таблиці, пог-

либлено вивчають різні розділи

курсу.

З метою уточнення та розши-

рення знань учнів, розвитку їхніх

інтересів і здібностей у спецшко-

лах проводяться факультативні

заняття.

Для кращого розпізнавання

учнями речовин і спостереження

за хімічними процесами у шко-

лах для сліпих і слабозорих ви-

користовуються спеціально ско-

нструйовані прилади, розрахова-

ні на слухове, дотикове і нюхове

сприймання учнів. У школах для

глухих і слабочуючих учнів на

уроках використовуються хімічні

прилади, розраховані на зорове

сприймання учнів.

Х.с.ш. вивчається у 8-10 кла-

сах шкіл для глухих і слабочую-

чих дітей, у 8-12 класах для слі-

пих і слабозорих. У школах для

дітей з важкими вадами мовлен-

ня X. вивчається у 9-11 класах

(І відділення) і у 8-10 класах

(II відділення). Викладання X. в

усіх типах спеціальних шкіл про-

водиться за програмами та під-

ручниками масової школи. У до-

поміжних школах елементи по-

бутової хімії вивчаються у 9 кла-

сі.

ХІТИЗМ (від назви грец. бу-

кви) - вади вимовляння задньо-

язикового звука [х].

Заміна звука [х] іншими зву-

ками називається парахітизмом

(заміна [х] на [к]). Дефектне ви-

мовляння звука [х] зустрічається

рідко.

ХЛОРОПСІЯ (від грец.

гігороз - зелений, іорів - вид, ро-

згляд) - кольорове бачення, ви-

кликане отруєнням. При X. всі

предмети здаються зеленими.

ХОРЕЯ (від грец. сИогеіа -

танок) - захворювання нервової

системи, основними симптомами

якої є посмикування: мимовільні,

аритмічні, некоординовані ско-

рочення м’язів, що бувають як у

стані спокою, так і під час рухів,

зникають під час сну.

Одна з форм X., що трапля-

ється у дітей - мала X. або танок

св. Вітга інфекційне захворюван-

ня. Збудник невідомий. На малу