2003 Р. - заступник директора Ін-

ту корекційної педагогіки та пси-

хології. У колі наукових інте-

ресів Ф. - питання методики на-

вчання дітей з порушеннями зору

в спеціальних школах; історія

становлення та розвитку україн-

ської тифлопедагогіки.

Автор 60 наукових праць, пі-

дручників для ВНЗ, програм для

спеціальної школи.

Основні науково-методичні

праці: «Основи тифлодидакти-

ки», «Тифлопедагогіка», «Мето-

дика викладання української мо-

ви в початкових класах шкіл для

дітей з порушеннями зору».

ФЕНІЛКЕТОНУРІЯ - особ-

лива форма недоумства, в основі

якої - спадково обумовлене по-

рушення білкового обміну у ви-

гляді зміни синтезу фенілаланін-

гідроксилази - ферменту, що пе-

ретворює фенілаланін у тирозин.

При Ф. спостерігається глибокий

ступінь інтелектуальної недоста-

тності, що часто супроводжуєть-

ся психомоторним збудженням

та імпульсивними діями. Переве-

дення новонародженого з пер-

ших тижнів життя на штучне ха-

рчування, в якому відсутній фе-

нілаланін, забезпечує йому нор-

мальний розвиток.

ФЕНОТИП (від грец. phaino

- виявляю, являю, typos — відби-

ток, форма, зразок) - сукупність

всіх ознак і властивостей особи,

що формується у процесі її гене-

тичної структури (див. Генотип) і

зовнішнього середовища. Термін

запроваджено у 1903 р. В. Йоган-

сеном. У Ф. не реалізуються всі

можливості генотипу і він є лише

частковим випадком у конкрет-

них умовах. Тому, навіть між од-

нояйцевими близнюками, яким

властивий повністю ідентичний

генотип, можна виявити феноти-

пічні відмінності, якщо вони роз-

виваються в різних умовах. Од-

нозначної відповідності між ге-

нотипом і Ф. немає: зміна гено-

типу не завжди супроводжується

зміною Ф., а зміна Ф. не

обов’язково пов’язана зі зміною

генотипу.

Сукупність соціальних харак-

теристик людини позначати тер-

міном Ф. не прийнято.

ФЕОКТИСТОВА Валенти-

на Олександрівна (1930-2004)-

рос. тифлопедагог, канд. пед. на-

ук, доцент. З 1956 р. по 1996 р.

працювала на кафедрі тифлопе-

дагогіки Ленінградського держа-

вного педагогічного ін-ту ім. О.І.

Герцена. З 1996 р. - завідувач

кафедри загальної і спеціальної

педагогіки Ін-ту спеціальної пе-

дагогіки і психології ім. Р. Вале-

нберга.

Повний список наукових ро-

біт Ф. складає більш ніж 100 на-

йменувань, які присвячені про-

блемам розвитку та корекції

сприймання слабозорих дітей;

особливостям їх предметних та

просторових уявлень і пов’яза-

ними з ними просторовим орієн-

туванням та мобільністю; питан-

ням побутової, професійної, пе-

дагогічної та соціальної реабілі-

тації незрячих; історіографії ти-

флопедагогіки; психолого-педа-

гогічним аспектам сімейного ви-

ховання дітей з порушеннями зо-

ру; мотивації навчальної діяль-

ності інвалідів зору; методам пе-

дагогічної корекції пізнавальної

діяльності в умовах зорової де-

ривації; методам та змісту до-

шкільного виховання дітей з па-

тологією зору та ін.

групах під керівництвом вихова-

телів. У позаурочний час прово-

диться фізкультурно-масова та

спортивна робота: заняття у фіз-

культурних гуртках, спортивних

секціях, спортивні змагання, ту-

ристичні походи, спортивні свя-

та. У загальній системі роботи з

Ф.в. у спецшколах важливу роль

відіграють заняття лікувальною

фізкультурою.

Для розумово відсталих, слі-

пих, глухих, дітей з порушення-

ми опорно-рухового апарату Ф.в.

відіграє значну роль не лише для

оздоровлення організму та роз-

витку моторики, а й як засіб ко-

рекції наслідків дефектів і ком-

пенсації порушених функцій.

Наявність в учнів спецшкіл

різних вад фізичного розвитку,

стану здоров’я, моторики, а та-

кож відхилень у психічному роз-

витку потребує тісного контакту

в роботі педагогічних і медичних

працівників школи. Заходи з Ф.в.

в умовах спецшкіл мають успіх

за умови лікарського контролю.

ФІЗІОТЕРАПІЯ (від грец.

- природа, іИегареіа - ліку-

вання) — галузь медицини, яка

вивчає дію на організм людини

фізичних факторів зовнішнього

середовища для лікування та

профілактичних цілей. Засоби та

методи, що використовуються у

Ф., спрямовані на запобігання

захворювань, обмеження розвит-

ку патологічного процесу на

ранніх стадіях, відновлення та

зміцнення можливої працездат-

ності ушкодженого органа. Ме-

тоди Ф. широко використовуєть-

ся в усіх спеціальних дитячих за-

кладах для дітей з психофізич-

ними вадами. У школах для дітей

із церебральним паралічем є ме-

дичні частини, де діти після уро-

ків щодня отримують необхідні

фізіотерапевтичні процедури.

ФІЛОГЕНЕЗ (від грец. phyle

- рід, genos - походження) - у

психології Ф. розуміється як

процес виникнення та історично-

го розвитку (еволюції) психіки та

поведінки тварин і людини; ви-

никнення й еволюції форм свідо-

мості в ході історії людства. При

вивченні Ф. однією з відомих за-

лишається методологічна схема:

інстинкт-навичка-інтелект. Вияв-

ляються умови переходу від ета-

пу до етапу, загальні фактори

еволюції; виділяються головні

етапи еволюції форм свідомості

(у зв’язку з особливостями виро-

бничої діяльності, суспільних ві-

дносин, культури, мови тощо);

встановлюється співвідношення

основних етапів Ф. (зокрема,

людської психіки).

ФОБІЇ (від грец. phobos -

страх) - нав’язливі страхи, які

людина не в змозі переборювати.

Ф. бувають при неврозах, психо-

зах та деяких органічних захво-

рюваннях головного мозку. Ок-

ремі Ф. можуть виникати у здо-

рових людей у стресових ситуа-

ціях, стані перевтоми, нервового

виснаження. Ф. невротичного

походження піддаються психоте-

рапевтичній корекції.

ФОМІЧОВА Людмила Іва-

нівна (н. 1948) - укр. психолог,

сурдопедагог, д-р психол. наук

(1997), проф. (2001), зав. кафедри

сурдопедагогіки (1998) ІКПП

НПУ ім. М.П. Драгоманова.

Ф. - автор наукової школи

психологічних засобів реабіліта-

ції осіб з вадами слуху, яким ви-

ступає інтенсифікація інтелекту-

ального розвитку на знаковій ос-

нові, введення їх у діяльність в

рамках вибудови проекту на-

вчання на проективних нормах

розвитку дітей та педагогічних

засадах. Ф. здійснює активні на-

укові всеукраїнські та міжнарод-

ні зв’язки, є головним редакто-

ром фахового журналу «Психо-

логія та педагогіка: спеціальні»,

членом редколегії 8 наукових

журналів, президентом «Інститу-

ту сурдопедагогічної політики»

За ініціативи Ф. в 1999 році

започатковано Всеукраїнську на-

уково-практичну конференцію

«Педагогічні читання» з науко-

вих проблем, пов’язаних із сьо-

годенням і перспективами розви-

тку сурдопедагогіки в Україні.

Загальна кількість публікацій

становить понад 200 наймену-

вань, серед них 2 монографії, 5

програм для спеціальних шкіл,