Viewer-з», який складається з

комп’ютера, що містить необхід-

ні внутрішні зміни, самої про-

грами, мікрофона та динаміків,

які забезпечують зворотній

зв’язок. Ця програма сприяє

практичній роботі над усіма

складовими мови (фонетичними,

лексико-граматичними, мелодій-

но-інтонаційними, темпо-ритміч-

ними). Графіка програми яскрава

та цікава дітям. Структурно вона

побудована як сучасні комп’ю-

терні програми, тому, працюючи

з «Speech Viewer», дитина по суті

опановує комп’ютер. Усе, що го-

вориться в мікрофон, «видно» на

моніторі. Статистичні дані зби-

раються за типами вправ. Таким

чином можливо проаналізувати

роботу з опанування мови дити-

ною. Звукову інформацію вчи-

тель може зберегти та прослуха-

ти, якщо це необхідно. Викорис-

товують «Speech Viewer-З» не

тільки для навчання глухих і сла-

бочуючих, а й вивчення інозем-

ної мови. До цієї ж групи можна

віднести різні сигнальні системи,

які сповіщають глухого чи сла-

бочуючого про звукові явища з

навколишнього середовища

(плач дитини, дзвінок у двері,

пожежа, телефонний дзвінок, бу-

формі (світловий сигнал, звуко-

вий сигнал, який може сприйняти

ця людина). Також існують різні

допоміжні системи прослухову-

вання (аудіоадаптери, індукційні

системи). З розвитком сучасних

технологій з’являються нові при-

лади для людей, які втратили

слух.

Апаратура для дослідження

слуху - це різноманітні аудіоме-

три (тональні (з приставкою для

мовної аудіометрії), скринінгові,

ігрові), прилади для об’єктивної

аудіометрії. Точність та своєчас-

ність обстеження слуху дуже ва-

жливі, тому з кожним роком ау-

діометри покращуються. Це дає

змогу максимально точно дослі-

джувати слух у дітей і дорослих.

СУСПІЛЬНО КОРИСНА

ПРАЦЯ учнів спеціальних шкіл

- один із видів навчально-

виховної та корекційної роботи з

учнями. Залучення дітей із пси-

хічними вадами до С.к.п. ство-

рює передумови для розвитку се-

нсорних, розумових і виконавсь-

ких функцій, сприяє корекції пі-

знавальної сфери, засвоєнню те-

хніко-технологічних знань і

умінь у конкретній практичній

діяльності. Загальновідоме зна-

чення С.к.п. у розумовому, фізи-

чному, естетичному вихованні

учнів, формуванні позитивних

емоцій, вольових і моральних

якостей. Ці функції успішно роз-

виваються, коли С.к.п. спеціаль-

но організована й тісно пов’язана

з корекційними заходами, поєд-

и оаі альпиисшінім 1 іру-

довим навчанням.

Досвід роботи спецшкіл Ук-

раїни переконує, що залежно від

умов і можливостей кожного на-

вчального закладу, зв’язку з ви-

робництвом С.К.П. здійснюється

в напрямі сільськогосподарсько-

го, промислового виробництва чи

сфери обслуговування. У системі

навчально-виховної роботи спец-

школи застосовуються такі сфери

зайнятості учнів С.к.п.: самообс-

луговування і господарсько-

побутова праця; С.к.п. за межами

школи; праця на пришкільній на-

вчально-дослідній ділянці; про-

дуктивна праця для потреб шко-

ли і за замовленням. Залежно від

віку, індивідуальних і типологіч-

них особливостей учнів, оточен-

ня й традицій школи здійснюєть-

ся вибір видів С.к.п. Так, учнів

1-3 класів залучають до елемен-

тарних видів суспільно корисної

діяльності: повсякденний догляд

за собою, прибирання спальних

кімнат, класу, ремонт підручни-

ків. Учні 4-5 класів систематич-

но беруть участь у С.к.п. за ме-

жами школи: оформлюють зони

відпочинку, збирають лікарські

рослини, працюють на присадиб-

ній ділянці тощо.

У старших класах учні вико-

нують складніші види праці: до-

глядають за тваринами, вирощу-

ють сільськогосподарські куль-

тури, ведуть дослідницьку робо-

ту на пришкільних ділянках, ре-

монтують шкільні приміщення,

здійснюють виробничу діяль-

ськогосподарських підприємств,

у сфері побутового обслугову-

вання, надають шефську допомо-

гу дошкільникам, молодшим

школярам, людям похилого віку.

Характерно, що виробнича

діяльність підлітків здійснюється

переважно в реальних умовах

виробничого процесу. Це забез-

печує організацію праці на індус-

тріальній, промисловій основі,

сприяє формуванню конкретних

уявлень про робоче місце, якість

праці, раціональні прийоми, еко-

номію сировини. Організовуючи

будь-які форми С.к.п. учнів спе-

ціальних шкіл, слід дотримува-

тись основних педагогічних ви-

мог: зміст має бути взаємо-

пов’язаним із програмами трудо-

вого і професійного навчання;

виготовлені вироби мають відпо-

відати трудовим можливостям

учнів і «вписуватися» в матеріа-

льно-технічну базу школи. Тру-

дові функції школярів, форми ор-

ганізації праці доцільно усклад-

нювати поступово. С.к.п. школя-

рів повинна бути сферою засто-

совування, закріплення набутих і

джерелом поповнення нових

знань і умінь; продуктивна С.к.п.

школярів має розглядатися не

льних цінностей, а як умова роз-

витку, виховання, що коригує пі-

знавальні, морально-вольові та

емоційні якості особистості.

СХИЛЬНІСТЬ - стійка оріє-

нтованість людини на виконання

певної діяльності. Виникнення С.

- передумова розвитку відповід-

них здібностей. Можливі випад-

ки неспівпадання С. та здібнос-

тей. С. виникає на грунті природ-

них задатків і підвищеного інте-

ресу до певної діяльності, пос-

тійного прагнення займатися

нею. С. розвивається під впливом

умов життя, навчання, виховання

людини.

У процесі навчання та вихо-

вання дітей із психофізичними

вадами слід враховувати виявле-

ну С. до певних занять, що пози-

тивно впливають на розвиток

особистості (у глухих та розумо-

во відсталих проявляється С. до

малювання, вишивання тощо,

сліпих - до гри на музичних ін-

струментах). У цих дітей важли-

во розвивати виявлені задатки та

інтерес до суспільно корисної

діяльності. Урахування С. має

особливе значення для професій-

ного визначення дитини.

т

ТАНГОРЕЦЕПТОРИ (від

лат. tangere - торкатися, recipere

- отримувати) — специфічні за-

кінчення чутливих нервових во-

локон, розташовані в шкірі, які

реагують на дотик. Найбільше Т.

знаходиться на кінцевих фалан-

гах пальців, кінчику язика та зо-

внішній поверхні кисті, що пояс-

нює особливу чутливість цих ді-

лянок.

ТАРАСЕВИЧ Микола Ми-

колайович - укр. учений, лікар-

дефектолог, проф. Працював ін-

спектором закладів для аномаль-

них дітей Одеської області у 20-

30-х рр. минулого століття. З

1922 р. очолював Одеський лі-

карсько-педологічний кабінет, на

базі якого в 1930 р. створено Ди-

тячий обстежувальний ін-т. Про-

водив теоретичні і експеримен-

тальні дослідження дітей з пси-

хофізичними вадами, які було

опубліковано в ж-лах «Маяк

освіти», «Комуністична освіта».

Т. розробив наукову класифіка-

цію аномальних дітей, яка була

вперше представлена на засіданні

наук. конф. Одеського пед. ін-ту

в 1921 р. Брав активну участь у

підготовці педологів-дефектоло-

гів, педагогів-лікарів.

Основні наукові праці: «Кла-

сифікація дефективних дітей»;

«Проблеми важкого дитинства

нормальної та допоміжної шко-

ли».

ТАРАСЕНКО Надія Васи-

лівна (н. 1935) - укр. дефекто-

лог, канд. пед. наук, доц. Працю-

вала вчителем, заступником ди-

ректора Харківської республі-

канської школи-інтернату для

дітей з важкими розладами мов-

лення (1960-1968), асистентом,

ст. викладачем, доцентом (1968—