
- •1, 2 Є розбірливість, а для п. З -
- •Valentia - сила) - суперечливе,
- •0,1) Ступеня.
- •10. Проведені в Україні дослі-
- •1997 Рр. Опубліковані дослі-
- •1940) - Український учений, спе-
- •1Bujj4u Іірацшп/лші ivvtfiwnmw
- •1975); «Шляхи підвищення ефек-
- •1944 Р. - в нді дефектології
- •1844 Р. Викладав перший самос-
- •1974 Р. - «Шкала Векслера для
- •1920 Р. Розпорядженням Управ-
- •100 Гц. Високу в.Ч. Мають кінчи-
- •70 Наукових праць. За її методи-
- •2»; «Особливі діти в закладі і со-
- •1790) - Нім. Сурдопедагог, один
- •Ivjii і ип jupuoui u unojiuu і upa. Njpn
- •9 Кл. Вивчають елементи соціаль-
- •1 111 Ij I 1 шф1л {від грец.
- •3 Р.), не може самостійно оволо-
- •1981 Рр. - старший науковий
- •1938-1945 Рр. - у Москві.
- •2, 4 Класи; «Буквар» для дітей зі
- •1955-1958 Рр. Очолював відділ
- •1996 Р. Видається у видавництві
- •Ittinn mii/ipi*I, сірал. /4,. — u,V и
- •1958-1959 Рр., профілювання на-
- •140 ДБ для людей з нормальним
- •3. У дітей з особливостями
- •3. Виникають у 2,5-3,5 роки
- •1) Гуманітарної та соціально-
- •1 Курс - зо днів; 2-3 курси - зо
- •1934) — Укр. Педагог, учитель-
- •1948 По 1974 рр. - завідувачем
- •1994 До 2003 р. Очолювала лабо-
- •10° У найбільшому діаметрі ви-
- •1951); О. Дьячков, докт. Пед. На-
- •1. Сприяє ефективному впли-
- •Infantilis - дитячий) - збереження
- •4 До 16 років. За допомогою лі-
- •1942 Р. Вони встановили, що клі-
- •1979) М. Дніпропетровськ, асис-
- •II відділення направляються сла-
- •293 С.); підручник «Логопедія» (у
- •1) Сукупність педагогічних та лі-
- •1933 Р. Частота вияву точно не
- •1942) - Укр. Дефектолог, канд.
- •1968 Р. К. - заст. Директора Ін-ту
- •40 Хв, індивідуального - 15-20
- •II», «Психолого-педагогічні ос-
- •1971 Р. Національним ін-том не-
- •1) Легені з дихальним горлом
- •1907 Р. У дошкільних закладах,
- •1 Рік 10 місяців - 4 роки) виді-
- •7 Класу. З метою всебічного роз-
- •40, Але з’явилися колективні та
- •XVIII ст. Формується поняття
- •1967 Р. Дефектологічного ф-ту
- •1963-1974 Рр. - директор Одесь-
- •0.Д. Потребують не меншої ува-
- •1 Рік, порівняно з масовою шко-
- •0,04). Залишковий зір має велике
- •0.Д. Надається педагогічна
- •0/05 - Вухо та ясіегоя - твердий,
- •10 Од (таке дослідження назива-
- •1990-Х) на сучасному етапі роз-
- •13.05.1993 Р. № 136) спеціальна
- •7 Років). Хвороба поширюється
- •1) Надання учням загальнотехні-
- •6 Років; старша - 6-7 років; під-
- •10 Класі допоміжної школи заве-
- •XX ст. Відомим російським нев-
- •4,5 Год. У другому (1911) - кіль-
- •1. Органічна п., в основі якої
- •1968 Р. - відділу вивчення, на-
- •VI« ілиосиїишлшші сш-
- •1978), «Мова, пізнавальна діяль-
- •14 Років ліквідуються залишкові
- •5Єи5м5 поЧуТтя, відЧуТтя) — ЧуТтє-
- •1885 Р. Керував кафедрою психі-
- •1944 Р. С. Приїхала до Москви,
- •0,01 До 0,04, яка дозволяє орієн-
- •Iи.Ті у ш рчлзвиїлу,
- •1963 Р. - на дефектологічному ф-
- •1923 Р. У Харкові було організо-
- •1978 Р. У 80-ті рр. Займалася
- •1973-1978 Pp. Завідувала лабора-
- •3. Фрейдом, - підключення енер-
- •Viewer-з», який складається з
- •1975), Деканом (1975-1980) де-
- •1.1. Мамайчук); макатон — аб-
- •70 Дб; III ступінь - зниження
- •6 Кл. Допоміжної школи.
- •9 Класах II варіанту структури
- •5 Класу - методом скоропису. Ді-
- •2003 Р. - заступник директора Ін-
- •40 Програм для дошкільних за-
- •2) При порушенні звуковимовної
- •X. Як утворення особистості
- •X. Адресував не лише логопедам,
- •X. Захворюють діти у 5-15 років,
- •1, 2, 3). Ш.А. Є істотним джере-
- •XX ст. За ініціативою Ольги та
- •1975 Р. Ілюстрований рельєфни-
- •1932 Pp., щ. Домігся підготовки
- •1997 Рр. - президент-організатор
- •XX ст.): Нариси» (відповідаль-
1973-1978 Pp. Завідувала лабора-
торією сурдопедагогіки. Дослі-
джувала актуальні питання вихо-
вання глухої дитини в сім’ї, ме-
тодики навчання глухих геогра-
фії, природознавства. Першою в
Україні розпочала вивчення пси-
хофізичних особливостей дітей зі
складними дефектами; розробля-
ла питання змісту та методики
навчання мовлення учнів допо-
міжних класів шкіл для глухих.
С. - автор навчальних програм
для глухих учнів (з рідної мови,
природознавства), для розумово
відсталих (з російської мови,
природознавства), метод, посіб-
ників для вчителів.
Основні наукові праці: «Ви-
ховання глухої дитини в сім’ї»;
«Формування географічних по-
нять в учнів з вадами слуху за
новою програмою»; «Методичні
рекомендації до психолого-
педагогічного вивчення учнів
допоміжних класів шкіл для глу-
хих дітей»; «Навчання мовлення
учнів допоміжних класів шкіл
глухих».
СТУПОР (від лат. - stupor,
stupeo - засинаю) - форма психі-
чного розладу, для якого харак-
терна значна або повна нерухо-
мість хворого, загальмованість
мовлення, навіть до повної її від-
сутності. Інколи хворий у стані
С. довго зберігає положення тіла,
яке йому надали. М’язи тіла при
цьому напружені. Спроба зміни-
ти позу хворого викликає в нього
значний опір. Стан С. триває кі-
лька годин, тижнів, залежно від
характеру захворювання. С. спо-
стерігається при кататонічній
формі шизофренії, психогенних
психозах і деяких інших уражен-
нях ЦНС.
суьлімацш (від лат
зиЬІітаге - піднімаю, підношу) -
у психоаналізі 3. Фрейда один із
механізмів психологічного захи-
сту, який знімає напругу в ситуа-
ції конфлікту через трансформа-
цію інстинктивних форм психіки
на прийнятливіші для індивіда та
суспільства.
Частковий випадок С. за
3. Фрейдом, - підключення енер-
гії лібідо (сексуальної сили) до
процесу творчості. Таке уявлення
є свідченням біологізаторської
інтерпретації психіки, властивої
фрейдизму. Поза психоаналітич-
ним трактуванням термін С. ви-
користовується для позначення
переключення активності суб’єк-
та на вищий рівень.
СУКЦЕСИВНІСТЬ СПРИЙ-
МАННЯ (від лат. 5ИССЄШО - по-
слідовність і розгорнутість) - ха-
рактерна риса перцептивної дії.
Психофізіологічні дослідження
свідчать, що акт сприймання по-
чинається з управління дією. Се-
нсомоторні процеси інформують
про особливості тих предметів,
які на них впливають. У процесі
ознайомлення з об’єктом людина
починає виділяти одну чи певну
кількість властивостей як най-
більш інформативних. Тобто пе-
ретворює деякі особливості пре-
дметів на оперативні одиниці
сприймання. Такими одиницями
можуть стати градації яскравості
обрисів, інші ознаки предметів,
чи їх комплекси, цілі предмети та
їх сукупності. Оперативні оди-
ниці С.с. є динамічними.
У всіх видах u.c. моторний
комплект сприяє виділенню
об’єкта з навколишнього. Так,
зорове С.с. пов’язане із зорово-
моторною координацією, слухове
починається з фіксації подразни-
ка зверненням слухового аналіза-
тора до джерела звуку, а дотик
визначається складністю такти-
льно-моторних аналізаторів.
Психологи довели величезну
роль моторних компонентів у зо-
ровому сприйманні. Вивчення
об’єктивних закономірностей са-
мого процесу зорової діяльності,
що спричиняє формування зоро-
вого образу, виявило різні рівні
перцептивної дії.
На початковій стадії форму-
вання перцептивного образу від-
значено розгорнуту взаємодію
орієнтовно-дослідницьких, пі-
знавальних і виконавчих дій. На
вищих стадіях розвитку С.с. вза-
ємовідношення основних компо-
нентів дій відбувається прихова-
но, а перетворення зорового об-
разу здійснюється відповідно до
поставленого завдання. Це є ос-
новою образного мислення.
СУРДОМУТИЗМ (від лат.
surditas - глухота, mutismus - мо-
вчання) - функціональне пору-
шення слуху та мовлення. С., на
відміну від глухонімоти, яка зав-
жди зумовлена стійкими органі-
чними порушеннями слуху, має
тимчасовий характер.
В основі С. лежить процес га-
льмування в слуховій та мовлен-
нєво-руховій ділянках кори голо-
вного мозку. Він розвивається як
реакція на подразники (переляк,
психічну травму, вибухову хви-
лю, постріл).
Під час бойових дій С. спо-
стерігається як вияв контузійного
ураження внаслідок дії сильного
звуку та ударної хвилі від вибу-
хів авіабомб, мін, снарядів.
Явище С. швидко минає за-
вдяки лікуванню, що має розга-
льмовуючий вплив, а іноді зовсім
без медичного втручання. У разі,
коли С. набуває затяжного харак-
теру, потрібні комплексні дії лі-
карів - психоневролога, отолари-
нголога та педагогів — логопеда і
сурдопедагога.
СУРДОПЕДАГОГ - див.
Вища дефектологічна освіта.
СУРДОПЕДАГОГІКА (від
лат. зи^т - глухий) - наука про
виховання, освіту й навчання ді-
тей із вадами слуху (глухих, сла-
бочуючих, пізнооглухлих). Роз-
вивається на основі спільних
принципів педагогіки. Розробляє
основи побудови спеціального
навчально-виховного процесу,
принципи організації спеціаль-
них закладів. С. включає теорію
виховання, навчання глухих і
слабочуючих дітей дошкільного і
шкільного віку. Вона має свою
історію, окремі методики (мови,
арифметики, природознавства,
географії, історії, трудового на-
вчання тощо), спеціальну психо-
логію. Тісно зв’язана з багатьма
суміжними науками (загальною
педагогікою, психологією, меди-
циною, мовознавством тощо). С.
широко використовує здооутки
електроніки та радіотехніки.
СУРДОТЕХНІКА - це роз-
діл сурдопедагогіки, який займа-
ється розробкою принципів
конструювання технічних засобів
(приладів, обладнання, пристосу-
вань) для корекції і компенсації
вад слуху та зумовлених цим по-
рушень мови, а також сукупність
таких технічних засобів.
Сурдотехнічні засоби поділя-
ються на кілька груп: звукопід-
силювальна апаратура; технічні
засоби - прилади та пристосу-
вання, що передають інформа-
цію, яка зазвичай сприймається
на слух іншими шляхами; апара-
тура для дослідження слуху.
Звукопідсилювальна апарату-
ра - це індивідуальні слухові
апарати, колективна звукопідси-
лювальна апаратура, слухомовні
тренажери, індукційні установки,
інфрачервоні системи, мікрофон-
ні класи, частотномодульні сис-
теми (див. Звукопідсилювальна
апаратура).
Технічні засоби - це прилади
та пристосування, які перетво-
рюють звуковий сигнал у світло-
вий чи тактильний, або на звук,
який може сприйняти уражений
слуховий орган. Це спеціальні
телефони для глухих, в яких об-
мін інформацією здійснюється за
допомогою набору тексту відп-
равником. Інформація отриму-
ється у вигляді рухливого рядка
на табло. До цієї групи можна
віднести звичайні та спеціальні
технічні засоби навчання (кодос-
коп, слайдоскоп, навчальні кіно-
фільми (із субтитрами). До цієї
групи відносять системи «види-
мої мови». Вони дають змогу
«побачити» деякі складові мови.
Найсучасніша - це комп’ютер-
ний програмно-апаратний ком-
плекс «Speech Viewer-З». «Speech