
- •1, 2 Є розбірливість, а для п. З -
- •Valentia - сила) - суперечливе,
- •0,1) Ступеня.
- •10. Проведені в Україні дослі-
- •1997 Рр. Опубліковані дослі-
- •1940) - Український учений, спе-
- •1Bujj4u Іірацшп/лші ivvtfiwnmw
- •1975); «Шляхи підвищення ефек-
- •1944 Р. - в нді дефектології
- •1844 Р. Викладав перший самос-
- •1974 Р. - «Шкала Векслера для
- •1920 Р. Розпорядженням Управ-
- •100 Гц. Високу в.Ч. Мають кінчи-
- •70 Наукових праць. За її методи-
- •2»; «Особливі діти в закладі і со-
- •1790) - Нім. Сурдопедагог, один
- •Ivjii і ип jupuoui u unojiuu і upa. Njpn
- •9 Кл. Вивчають елементи соціаль-
- •1 111 Ij I 1 шф1л {від грец.
- •3 Р.), не може самостійно оволо-
- •1981 Рр. - старший науковий
- •1938-1945 Рр. - у Москві.
- •2, 4 Класи; «Буквар» для дітей зі
- •1955-1958 Рр. Очолював відділ
- •1996 Р. Видається у видавництві
- •Ittinn mii/ipi*I, сірал. /4,. — u,V и
- •1958-1959 Рр., профілювання на-
- •140 ДБ для людей з нормальним
- •3. У дітей з особливостями
- •3. Виникають у 2,5-3,5 роки
- •1) Гуманітарної та соціально-
- •1 Курс - зо днів; 2-3 курси - зо
- •1934) — Укр. Педагог, учитель-
- •1948 По 1974 рр. - завідувачем
- •1994 До 2003 р. Очолювала лабо-
- •10° У найбільшому діаметрі ви-
- •1951); О. Дьячков, докт. Пед. На-
- •1. Сприяє ефективному впли-
- •Infantilis - дитячий) - збереження
- •4 До 16 років. За допомогою лі-
- •1942 Р. Вони встановили, що клі-
- •1979) М. Дніпропетровськ, асис-
- •II відділення направляються сла-
- •293 С.); підручник «Логопедія» (у
- •1) Сукупність педагогічних та лі-
- •1933 Р. Частота вияву точно не
- •1942) - Укр. Дефектолог, канд.
- •1968 Р. К. - заст. Директора Ін-ту
- •40 Хв, індивідуального - 15-20
- •II», «Психолого-педагогічні ос-
- •1971 Р. Національним ін-том не-
- •1) Легені з дихальним горлом
- •1907 Р. У дошкільних закладах,
- •1 Рік 10 місяців - 4 роки) виді-
- •7 Класу. З метою всебічного роз-
- •40, Але з’явилися колективні та
- •XVIII ст. Формується поняття
- •1967 Р. Дефектологічного ф-ту
- •1963-1974 Рр. - директор Одесь-
- •0.Д. Потребують не меншої ува-
- •1 Рік, порівняно з масовою шко-
- •0,04). Залишковий зір має велике
- •0.Д. Надається педагогічна
- •0/05 - Вухо та ясіегоя - твердий,
- •10 Од (таке дослідження назива-
- •1990-Х) на сучасному етапі роз-
- •13.05.1993 Р. № 136) спеціальна
- •7 Років). Хвороба поширюється
- •1) Надання учням загальнотехні-
- •6 Років; старша - 6-7 років; під-
- •10 Класі допоміжної школи заве-
- •XX ст. Відомим російським нев-
- •4,5 Год. У другому (1911) - кіль-
- •1. Органічна п., в основі якої
- •1968 Р. - відділу вивчення, на-
- •VI« ілиосиїишлшші сш-
- •1978), «Мова, пізнавальна діяль-
- •14 Років ліквідуються залишкові
- •5Єи5м5 поЧуТтя, відЧуТтя) — ЧуТтє-
- •1885 Р. Керував кафедрою психі-
- •1944 Р. С. Приїхала до Москви,
- •0,01 До 0,04, яка дозволяє орієн-
- •Iи.Ті у ш рчлзвиїлу,
- •1963 Р. - на дефектологічному ф-
- •1923 Р. У Харкові було організо-
- •1978 Р. У 80-ті рр. Займалася
- •1973-1978 Pp. Завідувала лабора-
- •3. Фрейдом, - підключення енер-
- •Viewer-з», який складається з
- •1975), Деканом (1975-1980) де-
- •1.1. Мамайчук); макатон — аб-
- •70 Дб; III ступінь - зниження
- •6 Кл. Допоміжної школи.
- •9 Класах II варіанту структури
- •5 Класу - методом скоропису. Ді-
- •2003 Р. - заступник директора Ін-
- •40 Програм для дошкільних за-
- •2) При порушенні звуковимовної
- •X. Як утворення особистості
- •X. Адресував не лише логопедам,
- •X. Захворюють діти у 5-15 років,
- •1, 2, 3). Ш.А. Є істотним джере-
- •XX ст. За ініціативою Ольги та
- •1975 Р. Ілюстрований рельєфни-
- •1932 Pp., щ. Домігся підготовки
- •1997 Рр. - президент-організатор
- •XX ст.): Нариси» (відповідаль-
1967 Р. Дефектологічного ф-ту
КДШ ім. М. Горького працювала
вчителем школи для глухих дітей
(1967-1971), методистом, засту-
пником, директором РУМК спе-
ціальних шкіл Міністерства осві-
ти УРСР (1971-1993), заступни-
ком, директором Ін-ту системних
досліджень (Ін-т змісту і методів
навчання Міністерства освіти
України) (1993-1999); з 1999 р.
заступником директора Науково-
методичного центру середньої
освіти Міністерства освіти і нау-
ки України. Коло наукових інте-
ресів: комплексна психологічна,
медична, педагогічна реабілітація
вихованців шкіл-інтернатів.
Основні наукові праці: «Шко-
ла житгєтворчості особистості»;
«Психологія і педагогіка життєт-
ворчості»; «Мистецтво життєт-
ворчості особистості»; «Життєві
кризи особистості»; «Реабіліта-
ційна педагогіка» (всі в співавто-
рстві).
НЕУВАЖНІСТЬ - нестій-
кість уваги, виявляється в підви-
щеній реактивності на зовнішні
подразники, недостатній зосере-
дженості на об’єкті відображен-
ня. Н. може бути проявом функ-
ціонального або органічного по-
рушення здатності до зосередже-
ної цілеспрямованої діяльності,
негативно позначається на пере-
бігу пізнавальної та практичної
діяльності. Н. може проявлятися
в окремих випадках або стати ві-
дносно стійкою рисою особисто-
сті.
Причини Н. різні: втома, си-
льні емоційні збудження, відсут-
ність належної мотивації до дія-
льності. Фізіологічним ґрунтом
такої Н. є нестійкість зони опти-
мального збудження в корі голо-
вного мозку та надмірна рухли-
вість нервових процесів. Н. може
бути наслідком особливо сильно-
го зосередження або концентра-
ції уваги на певному об’єкті пі-
знання чи діяльності. Фізіологіч-
ним ґрунтом такої Н. є стійкість
зони збудження в корі головного
мозку та явище негативної інду-
кції, що ускладнює переключен-
ня уваги на інші подразники, на
які необхідно орієнтуватися для
забезпечення продуктивності ді-
яльності.
При органічних ураженнях
мозку Н. пов’язана з порушенням
взаємодії основних нейродинамі-
чних процесів збудження та га-
льмування і є там, де переважає
збудження (спостерігається в
збудливих олігофренів та дітей із
ураженням лобних відділів кори
головного мозку). Н. виявляється
у психомоторній розгальмовано-
сті. У дітей із сенсорними пору-
шеннями (слуху, зору) Н. спри-
чинюється стомлюваністю, зумо-
вленою навантаженням на збе-
режений орган.
НЕЧИПОРЕНКО Валенти-
на Василівна (н. 1958) - педа-
гог-новатор, канд. пед. наук, ди-
ректор Хортицького національ-
ного навчально-реабілітаційного
багатопрофільного центру м. За-
поріжжя, Заслужений вчитель
України, фахівець у галузі на-
вчання, виховання та реабілітації
осіб з порушеннями психічного
розвитку, ініціатор та організатор
єдиного в Україні навчального
закладу (ХННРБЦ), у структурі
якого є відділення ранньої соціа-
льної реабілітації (від народжен-
ня до 10 р.), санаторна загально-
освітня школа-інтернат І-ІІІ сту-
пеня, багатопрофільний коледж
І-ІІ рівня акредитації, лаборато-
рія реабілітаційної педагогіки, 12
науково-пошукових творчих
об’єднань учителів.
Досліджує проблеми систем-
ного розвитку навчально-вихов-
них закладів нового покоління,
радикальної перебудови управ-
ління сферою корекційно-реабі-
літаційної освіти, підготовки но-
вої генерації педагогічних кадрів,
запровадження сучасних техно-
логій у навчальний процес як
умови розвитку життєвої компе-
тентності вихованців, комплекс-
ної соціально-медико-психоло-
гічної реабілітації, інтеграції їх в
загальноосвітній простір.
Основні наукові праці: Прак-
тико зорієнтований посібник
«Життєтворчі компетенції у сис-
темі компетентнісно спрямованої
освіти» (у співавт. - 272 с.); Ме-
тодичний порадник «Виховна
робота в школі: теоретичний, ме-
тодичний та практичний аспек-
ти» (у співавт. - 158 с.); наук,-
метод. збірник (у 2-х томах)
«Проектний підхід до компетен-
тнісно спрямованої освіти. Т.1»
(у співавт. - 446 с.).
Нагороджена Орденом Кня-
гині Ольги III ступеня.
НІКОЛАЄВ Степан Федо-
рович (1932-1995) — укр. дефек-
толог, канд. пед. наук, доцент.
Мав великий досвід практичної
роботи. З 1956 р. працював у різ-
них типах дитячих закладів. У