
- •1, 2 Є розбірливість, а для п. З -
- •Valentia - сила) - суперечливе,
- •0,1) Ступеня.
- •10. Проведені в Україні дослі-
- •1997 Рр. Опубліковані дослі-
- •1940) - Український учений, спе-
- •1Bujj4u Іірацшп/лші ivvtfiwnmw
- •1975); «Шляхи підвищення ефек-
- •1944 Р. - в нді дефектології
- •1844 Р. Викладав перший самос-
- •1974 Р. - «Шкала Векслера для
- •1920 Р. Розпорядженням Управ-
- •100 Гц. Високу в.Ч. Мають кінчи-
- •70 Наукових праць. За її методи-
- •2»; «Особливі діти в закладі і со-
- •1790) - Нім. Сурдопедагог, один
- •Ivjii і ип jupuoui u unojiuu і upa. Njpn
- •9 Кл. Вивчають елементи соціаль-
- •1 111 Ij I 1 шф1л {від грец.
- •3 Р.), не може самостійно оволо-
- •1981 Рр. - старший науковий
- •1938-1945 Рр. - у Москві.
- •2, 4 Класи; «Буквар» для дітей зі
- •1955-1958 Рр. Очолював відділ
- •1996 Р. Видається у видавництві
- •Ittinn mii/ipi*I, сірал. /4,. — u,V и
- •1958-1959 Рр., профілювання на-
- •140 ДБ для людей з нормальним
- •3. У дітей з особливостями
- •3. Виникають у 2,5-3,5 роки
- •1) Гуманітарної та соціально-
- •1 Курс - зо днів; 2-3 курси - зо
- •1934) — Укр. Педагог, учитель-
- •1948 По 1974 рр. - завідувачем
- •1994 До 2003 р. Очолювала лабо-
- •10° У найбільшому діаметрі ви-
- •1951); О. Дьячков, докт. Пед. На-
- •1. Сприяє ефективному впли-
- •Infantilis - дитячий) - збереження
- •4 До 16 років. За допомогою лі-
- •1942 Р. Вони встановили, що клі-
- •1979) М. Дніпропетровськ, асис-
- •II відділення направляються сла-
- •293 С.); підручник «Логопедія» (у
- •1) Сукупність педагогічних та лі-
- •1933 Р. Частота вияву точно не
- •1942) - Укр. Дефектолог, канд.
- •1968 Р. К. - заст. Директора Ін-ту
- •40 Хв, індивідуального - 15-20
- •II», «Психолого-педагогічні ос-
- •1971 Р. Національним ін-том не-
- •1) Легені з дихальним горлом
- •1907 Р. У дошкільних закладах,
- •1 Рік 10 місяців - 4 роки) виді-
- •7 Класу. З метою всебічного роз-
- •40, Але з’явилися колективні та
- •XVIII ст. Формується поняття
- •1967 Р. Дефектологічного ф-ту
- •1963-1974 Рр. - директор Одесь-
- •0.Д. Потребують не меншої ува-
- •1 Рік, порівняно з масовою шко-
- •0,04). Залишковий зір має велике
- •0.Д. Надається педагогічна
- •0/05 - Вухо та ясіегоя - твердий,
- •10 Од (таке дослідження назива-
- •1990-Х) на сучасному етапі роз-
- •13.05.1993 Р. № 136) спеціальна
- •7 Років). Хвороба поширюється
- •1) Надання учням загальнотехні-
- •6 Років; старша - 6-7 років; під-
- •10 Класі допоміжної школи заве-
- •XX ст. Відомим російським нев-
- •4,5 Год. У другому (1911) - кіль-
- •1. Органічна п., в основі якої
- •1968 Р. - відділу вивчення, на-
- •VI« ілиосиїишлшші сш-
- •1978), «Мова, пізнавальна діяль-
- •14 Років ліквідуються залишкові
- •5Єи5м5 поЧуТтя, відЧуТтя) — ЧуТтє-
- •1885 Р. Керував кафедрою психі-
- •1944 Р. С. Приїхала до Москви,
- •0,01 До 0,04, яка дозволяє орієн-
- •Iи.Ті у ш рчлзвиїлу,
- •1963 Р. - на дефектологічному ф-
- •1923 Р. У Харкові було організо-
- •1978 Р. У 80-ті рр. Займалася
- •1973-1978 Pp. Завідувала лабора-
- •3. Фрейдом, - підключення енер-
- •Viewer-з», який складається з
- •1975), Деканом (1975-1980) де-
- •1.1. Мамайчук); макатон — аб-
- •70 Дб; III ступінь - зниження
- •6 Кл. Допоміжної школи.
- •9 Класах II варіанту структури
- •5 Класу - методом скоропису. Ді-
- •2003 Р. - заступник директора Ін-
- •40 Програм для дошкільних за-
- •2) При порушенні звуковимовної
- •X. Як утворення особистості
- •X. Адресував не лише логопедам,
- •X. Захворюють діти у 5-15 років,
- •1, 2, 3). Ш.А. Є істотним джере-
- •XX ст. За ініціативою Ольги та
- •1975 Р. Ілюстрований рельєфни-
- •1932 Pp., щ. Домігся підготовки
- •1997 Рр. - президент-організатор
- •XX ст.): Нариси» (відповідаль-
1951); О. Дьячков, докт. Пед. На-
ук, проф. (1951-1968); Т. Власо-
ва, докт. пед. наук, проф., дійс-
ний чл. АПН СРСР (1968-1985);
В. Лубовський, докт. психол. на-
ук, проф., дійсний чл. РАО
(1985-1992). НДІ дефектології
АПН СРСР у 1992 р. реорганізо-
ваний в Ін-т корекційної педаго-
гіки РАО (директор М. Малафє-
єв, докт. пед. наук, проф., дійс-
ний чл. РАО (з 1992).
НДІ дефектології координу-
вав свою діяльність із дефектоло-
гічними ф-ми пед. ін-тів, відді-
лами, секторами і лабораторіями
наук.-дослідних закладів, які до-
сліджували проблеми дефектоло-
гії, закладами Міністерства охо-
рони здоров’я та соціального за-
безпечення. Проводив наук, сесії
з дефектології, Всесоюзні «Педа-
гогічні читання», Всесоюзні на-
ук.-практ. конференції. Вчена ра-
да мала право присуджувати
вчені ступені канд. і докт. пед. і
психол. наук і вчені звання стар-
шого наук, співробітника, проф.
В Україні наук, дослідження
проводилися лікарсько-пед. кабі-
нетами (Центральним - у Харко-
ві та губернськими - в Києві,
Одесі, Катеринославі, Харкові),
які були підпорядковані Відділу
соціального виховання Наркомо-
су України. Вони переважно
проводили обстеження дітей із
психофізичними вадами з метою
диференціації порушень у розви-
тку, досліджували особливості й
можливості їх навчання і вихо-
вання, надавали допомогу прак-
тикам у визначенні змісту, форм і
методів навч.-виховної роботи в
спеціальних закладах, вивчали
досвід пед. роботи з цією катего-
рією дітей та впроваджували йо-
го в практику. Важливою ділян-
кою їх роботи були питання про-
філактики дефективного дитинс-
тва.
У 1923 р. в Харкові за ініціа-
тиви І. Соколянського створю-
ється відділ «Сліпоглухонімих»
при пед. лабораторії дослідної
станції Управління Соцвиху, на
базі якого вперше розпочалася
серйозна наук.-дослідна робота з
найскладнішої галузі дефектоло-
гії і було розроблено оригінальну
методику роботи зі сліпоглухо-
німими дітьми, за що І. Соколян-
ський посмертно у 1980 р. був
удостоєний Держ. премії СРСР.
У 1930 р. в Харкові створю-
ється І.д. Наркомосу України,
який проводив активну роботу
щодо впровадження в Україні
загального обов’язкового на-
вчання дітей із порушеннями зо-
ру, слуху та розумовою відсталі-
стю. У наук, роботі метод, тема-
тика переважала над теор., що
зумовлювалося дефіцитом навч,-
метод. забезпечення спеціальних
шкіл. Водночас досліджувалися
питання про походження дитячої
дефективності, її причини, особ-
ливості психічного розвитку ді-
тей, можливості диференційова-
ного навчання та принципи ком-
плектування спеціальних шкіл
учнями. У січні 1944 p. І. д. пере-
їхав до Києва. У повоєнний пері-
од на його базі здійснювалася
наук.-дослідна робота, пов’язана
з обґрунтуванням змісту, методів
і форм виховання й навчання та-
ких дітей на корекційній основі
(директорами ін-ту були І. Соко-
лянський, докт. пед. наук, проф.
М. Грищенко).
У 1954 р. він припинив своє
функціонування. До 1993 р. наук,
дослідження в галузі дефектоло-
гії проводилися відділом дефек-
тології, створеного при НДІ пе-
дагогіки Міністерства освіта
УРСР, лабораторією спеціальної
психології, створеної при НДІ
психології Міністерства освіти
УРСР, та на дефектологічному ф-
ті Київського держ. пед. ін-ту ім.
М. Горького.
З метою ефективного наук,
забезпечення теор. і метод, засад
розвитку дефектології в Україні
та систематичного вивчення ста-
ну навчання, виховання, соціаль-
ної і трудової адаптації дітей із
порушеннями розумового та фі-
зичного розвитку постановою
Президії АПН України від
24.11.1993 р. створено І.д. АПН
України, перейменованого в 2001
р.. в Ін-т спеціальної педагогіки
АПН України (директор (1993—
2009) докт. пед. наук, проф., дій-
сний чл. АПН України В. Бон-
дар).
Структура Ін-ту спеціальної
педагогіки складається з лабора-
торій олігофренопедагогіки, сур-
допедагогіки, тафлопедагогіки,
логопедії, діагностики та психіч-
ного розвитку дитини, інтенсив-
ної пед. корекції, корекційної пе-
дагогіки, жестової мови. Найва-
гомішими здобутками ін-ту є ро-
зроблення Концепції «Спеціаль-
на освіта дітей з особливостями
психофізичного розвитку в най-
ближчі роки та на перспективу»
(1996). Концепцією обґрунтовано
необхідність перегляду існуючо-
го підходу до спеціальної освіта,
її структури, мета, завдань і зміс-
ту виховання та навчання цієї ка-
тегорії дітей, реформування на
цій основі змісту соціальної,
психол., фізичної і трудової реа-
білітації, поетапного впрова-
дження нових моделей спеціаль-
ної освіта та механізмів взаємодії
структур традиційної й іннова-
ційної систем освіта дітей із пси-
хофізичними вадами. Науковця-
ми ін-ту розроблено і впрова-
джено Держ. стандарт початкової
освіта дітей з психофізичними
вадами, критерії оцінювання на-
вч. досягнень учнів початкової
школи за 12-бальною системою
оцінювання знань, умінь і нави-
чок, завершено перехід початко-
вої школи всіх видів на оновле-
ний зміст освіти, І.д. АПН Украї-
ни брав активну участь у розроб-
ленні проекту Закону України
«Про освіту дітей, які потребу-
ють корекції фізичного та (або)
розумового розвитку (спеціальну
освіту)» (2007), який спрямова-
ний на забезпечення права цих
осіб на рівний доступ до якісної
освіта шляхом створення сприя-
тливих умов для їх адаптації та
інтеграції у суспільство.
Фундаментальні й прикладні
дослідження науковців ін-ту дру-
куються у вигляді монографій,
метод, посібників, навч. програм,
підручників для спеціальних за-
кладів. Наук.-популярні статті,
присвячені питанням виховання,
навчання, вивчення дітей з особ-
ливостями психофізичного роз-
витку, друкуються в журналі
«Дефектологія» (з 1995), щоріч-
ному наук.-метод. збірнику «Ди-
дактичні та соціально-психоло-
гічні аспекти корекційної роботи
у спеціальній школі» (з 2000).
Значна кількість наук, статей,
доповідей співробітників ін-ту на
наукових конференціях опублі-
ковано в міжнародних спеціаль-
них виданнях.
І.д. проводить всеукр. та між-
народні наук.-практ. конференції,
круглі столи, семінари, в яких
беруть участь укр. і зарубіжні
вчені-дефектологи, практичні
працівники, представники відді-
лів й управлінь освіти. До наук,
досліджень лабораторій ін-ту за-
лучаються практичні працівники
спеціальних закладів, частині
яких надано статус «Експериме-
нтальних пед. майданчиків» ін-
ту.
І.д. підтримує постійні
зв’язки з дефектологами Варшав-
ської вищої школи спеціальної
педагогіки, Ін-том психології
Вищої школи педагогіки (Бид-
гощ, Польща), Ун-том провінції
Альберта (Едмонтон, Канада), Ін-
том глухих св. Михайла (Нідер-
ланди) та координує свою роботу
з Ін-том корекційної педагогіки
та психології НПУ ім. М. П. Дра-
гоманова, Ін-том соціальної реа-
білітації та розвитку дитини
Кам’янець-Подільського держ.
ун-ту, дефектологічними ф-тами
пед. ун-тів Одеси і Слов’янська.
З 1996 р. в І.д. відкрито єдину
в Україні спеціалізовану вчену
раду із захисту канд. і докт. ди-
сертацій за спеціальностями:
13.00.03 - корекційна педагогіка
і 19.00.08 — спеціальна психоло-
гія. Функціонує також вчена ра-
да, на якій обговорюються осно-
вні напрями наук, діяльності ін-
ту, наук, та наук.-організаційні
питання в галузі дефектології та
присуджуються вчені звання ста-
ршого наук, співробітника, проф.
ІНСТИТУТ КОРЕКЦІЙНОЇ
ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХО-
ЛОГІЇ (ІКПП) НАЦІОНАЛЬ-
НОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М.П.
ДРАГОМАНОВА - створений у
2003 р. шляхом реорганізації де-
фектологічного факультету (див.
Вища дефектологічна освіта).
Нині в ІКПП навчається близько
2,5 тис. студентів на стаціонар-
ному, заочному відділенні, спец-
курсі з надання другої вищої
освіти. Навчання здійснюється за
освітньо-кваліфікаційними про-
грамами підготовки бакалаврів,
спеціалістів, магістрів за всіма
спеціальностями напряму «Коре-
кційна освіта (за нозологіями)»,-а
також «Психологія (спеціальна,
медична)». У складі ІКПП шість
кафедр (логопедії, ортопедагогі-
ки, психокорекційної педагогіки,
спеціальної психології та меди-
цини, сурдопедагогіки, тифлопе-
дагогіки), два науково-методич-
них центри. Майже 90 % профе-
сорська-викладацького складу -
доктори наук, професори, канди-
дати наук, доценти. Через аспі-
рантуру та докторантуру здійс-
нюється підготовка наукових ка-
дрів, докторів і кандидатів наук
за спеціальностями 13.00.03 -
корекційна педагогіка та 19.00.08
- спеціальна психологія; функці-
онує спеціалізована вчена рада із
захисту докторських (кандидат-
ських) дисертацій із зазначених
наукових спеціальностей. Очо-
лює інститут академік НАПН
України В. М. Синьов (див. В.М.
Синьов).
ІНСЦЕНУВАННЯ (від лат іп
- на, ісеиа - сцена) - творче, ви-
разне читання за ролями; драма-
тизація, відтворення змісту про-
читаного в пластиці. Використо-
вується як методичний прийом у
спеціальних школах. І. допомагає
розширювати види сприймання,
зокрема слухове й зорове. Чим
багатше та яскравіше слухо-
зорове уявлення дитини про по-
дії, героїв, тим повнішими, гли-
бшими та міцнішими стають
сприйняті образи та характери.
І. у системі спеціального на-
вчання потребує копіткої, трива-
лої підготовки. Його доцільність
і частота впровадження в прак-
тику визначається вчителем з
урахуванням виховного ефекту,
мети, особливостей навчального
матеріалу, своєчасності, індиві-
дуальних можливостей учнів то-
що.