1934) — Укр. Педагог, учитель-

методист, директор спеціальної

загальноосвітньої школи-

інтернату (допоміжної школи)

№10 Києва (1969-1997). Закінчив

фізико-математичний ф-т Львів-

ського у-ту (1955) та дефектоло-

гічний ф-т КДГП ім. О. Горького

(1977). Під керівництвом 3. педа-

гогічний колектив школи прово-

див дослідження з прикладних

проблем, зокрема запровадження

кабінетної системи; оптимізації

навчально-виховного процесу;

диференційованого підходу в на-

вчанні; психолого-педагогічного

вивчення учнів, що сприяли під-

несенню рівня корекційного на-

вчально-виховного процесу в

школі, підготовки учнів до само-

стійного життя. Організатор у

школі першого в Україні музею

«Історії дефектології», який зго-

дом перетворився на центр мето-

дичної роботи. У допоміжній

школі створив традиції, які

сприйняті новим поколінням

учителів як основи педагогічної

діяльності.

ЗБУДЖЕННЯ — нервовий

процес, що лежить в основі умо-

вно-рефлекторної діяльності жи-

вого організму. 3. полягає в при-

веденні до дій клітин мозку у ві-

дповідь на подразнення; взаємо-

діє з протилежним нервовим

процесом — гальмуванням. 3. - це

складна біологічна реакція, суку-

пність фізичних, фізико-хімічних

процесів і функціональних змін.

3. має хвилеподібний характер.

Виникнувши в одній клітині, 3.

поширюється, переходить на ін-

ші клітини (іррадіація), поступо-

во концентруючись у відповідній

до характеру подразнення ділян-

ці мозку (концентрація). У м’язах

3. проявляється в скороченні

тканин, у залозах - в утворенні та

виведенні секрету.

ЗВИЧКИ - автоматизовані

дії, виконання яких за певних

умов стає потребою для людини.

Головна ознака наявності 3. - не

ступінь опанування дії, що харак-

теризує вміння і навички, а моти-

вація дії - коли сам процес її ви-

конання стає потребою. 3. фор-

муються внаслідок багаторазово-

го повторення дій і вчинків. Зви-

чними можуть стати дії, певна ор-

ганізація та форми діяльності, ві-

дпочинку, вчинки, ставлення до

людей, суспільства. 3. виникають

у різних видах діяльності: трудо-

вій, навчальній, ігровій, худож-

ній, спортивній; охоплюють різні

аспекти поведінки особи - мора-

льно-етичний, пізнавальний, ку-

льтурно-побутовий тощо.

Розрізняють 3. позитивні, ко-

рисні (дотримання режиму дня,

правил гігієни, порядку на робо-

чому місці, бережливе ставлення

до одягу) і негативні, шкідливі

(неорганізованість побуту, не-

охайність, паління, малорухли-

вий спосіб життя тощо).

При вихованні дітей з особ-

ливостями психофізичного роз-

витку слід враховувати, що вади

часто є причиною шкідливих 3. У

сліпих дітей - це нав’язливі рухи

руками, тулубом, головою, що

спершу виникають для задово-

лення потреби в рухах, а потім

можуть стати перешкодою фор-

мування правильної постави і то-

чних рухів. Негативні 3. в розу-

мово відсталих дітей часто вияв-

ляються в униканні діяльності,

що потребує розумового напру-

ження, стереотипному, бездум-

ному виконанні заучених рухо-

вих дій без урахування змінених

умов їхнього виконання.

Одне з важливих завдань ви-

ховання дітей спеціальних до-

шкільних закладів і учнів спеціа-

льних шкіл — формування в них

позитивних 3., попередження і

викорінення уже сформованих

шкідливих. Особливе значення

має формування 3. до праці. Пра-

вильно організований навчально-

виховний процес сприяє форму-

ванню як 3. певних рис характе-

ру: ввічливості, витримки, напо-

легливості.

Шкідливі 3. дітей з недоліка-

ми психофізичного розвитку ін-

коли хибно вважають самостій-

ними вадами розвитку. Подолан-

ня шкідливих і формування ко-

рисних 3. потребує систематич-

ної, узгодженої роботи всього

педагогічного колективу та уч-

нівських організацій.

ЗВУК - коливальний рух час-

тин пружного середовища, що

розповсюджується у вигляді

хвиль та сприймається органами

слуху; людське вухо сприймає

звук частотою від 16 до 20000

Гц; при тканинній провідності -

до 22500 Гц.

ЗВУКОВИЙ тиск - тиск,

що спричиняється звуковою хви-

лею при її проходженні в газопо-

дібному, рідкому та іншому пру-

жному середовищі; звуковий

тиск виражається в Н/м2 (ньютон

на квадратний метр); рівень зву-

кового тиску, гучності виража-

ється в децибелах і фонах: 1 фон

= 1 дБ.

ЗВУКОПІДСИЛЮВАЛЬНА

АПАРАТУРА - це технічні за-

соби, призначені для підсилення

звуку (електроакустичні прилади,

тренажери, слухові апарати то-

що), для корекції вад слуху, шля-

хом підсилення звуку. З.а. буває

індивідуального або колективно-

го користування, стаціонарно

встановлена або переносна.

До апаратури індивідуального

користування належать слухові

апарати, кохлеарні імпланти, ін-

дивідуальні тактильні прилади,

також слухомовні тренажери, які

використовуються на індивідуа-

льних заняттях із дітьми.

Колективне звукопідсилюва-

льне обладнання використову-

ється в спеціальних навчальних

закладах для дітей із вадами слу-

ху на індивідуальних і фронталь-

них заняттях. Індивідуальні зву-

копідсилювальні прилади вико-

ристовуються не тільки в спеціа-

льних закладах, а й повсякден-

ному житті.

До апаратури колективного

користування відноситься З.а.:

для фронтальних занять у шко-

лах-інтернатах, кабінетах ритмі-

ки - індукційні петльові системи

(див. Індукційна установка), які

працюють тільки через слухові

апарати учнів, інфрачервоне об-

ладнання, З.а. (див. Мікрофонний

клас), слухомовні тренажери, ча-

стотно-модульні безпровідні сис-

теми.

Частотно-модульна (Ч.м.) си-

стема - це радіочастотне облад-

нання, яке передає звуковий сиг-

нал, що поступає в мікрофон пе-

редавача на відстань до 100 м;

цей сигнал отримується прийма-

чами учнів. Класи, обладнані та-

кими системами, мають багато

переваг порівняно з мікрофон-

ними класами та індукційними

установками. Ч.-м. системи не

заважають вільно рухатися і да-

ють змогу учневі чути голос вчи-

теля біля вуха, за рахунок чого в

складних умовах прослуховуван-

ня (клас, велика відстань, оточу-

ючі шуми тощо) досягається

найкраща чіткість.

Інфрачервоні системи перет-

ворюють звуковий сигнал на ін-

фрачервоне випромінювання,

яке сприймається індивідуаль-

ними приладами учнів і перет-

ворюється знову на звук. Такі

системи, як і Ч.-м., штучно зме-

ншують «відстань комунікації»

за рахунок розташування мікро-

фона оіля роту вчителя, це під-

вищує співвідношення сиг-

нал/шум, тобто досягається дос-

татня чіткість, що дуже важливо

під час навчання дітей з вадами

слуху. Ч.-м. системи дають змо-

гу отримати стабільніший сиг-

нал, на який не впливають зов-

нішні перешкоди. Інфрачерво-

ний сигнал є менш стабільним і

на нього можуть впливати зов-

нішні фактори.

Будь-яка З.а., що використо-

вується в навчанні, має відпові-

дати певним вимогам. Колектив-

не обладнання має забезпечувати

учням можливість чути себе та

інших приблизно на одному рів-

ні; мати індикатор рівня мовлен-

ня, телефон (на ліве та праве ву-

хо), незалежний регулятор вихід-

ного рівня з кроком регулювання

не більше ніж 5дБ (регулятор

кожного телефона не повинен

переходити від мінімального по-

ложення до максимального без

проходження через весь діапазон

регулювання). Важливо, щоб ре-

гулятор телефону забезпечував

можливість легкого та точного

установлення необхідного рівня

звукового тиску. Гнізда та

роз’єми мають бути надійними та

довговічними, як і саме облад-

нання (див. ГОСТ 20790-82,

ГОСТ 10893-87, Рекомендації до

використання слухокоригуючого

обладнання у спеціальних навча-

льно-виховних закладах для ді-

тей із вадами слуху (Міністерст-

во освіти України №1/9 228, від

30.05.96 р.)).

зп ^ лшігиввдьинл ПІД-

ВІТРЯНЕ - проведення звуко-

вих хвиль до завитки з викорис-

танням повітряного середовища

слухового проходу та трансфор-

маційного механізму середнього

вуха.

3. кісткове - проведення зву-

кових хвиль до завитки кістко-

вою тканиною черепа (з кістко-

вого телефону).

3. тканинне - (див. Звукопро-

ведення кісткове).

ЗДАТНІСТЬ - властивість

індивіда, яка визначає його мож-

ливість, спроможність, нахил до

виконання певної діяльності (3.

до навчання, трудової діяльності

тощо). 3. зумовлюється збереже-

ністю органів чуття. Так, 3. бачи-

ти пов’язана з функціонуванням

зорового рецептора, чути - зі

слуховим. 3. зумовлюється рів-

нем знань, здібностей, умінь, на-

вичок, особливостями емоційно-

вольової сфери.

3. не є чимось незмінним, во-

на розвивається, поглиблюється,

диференціюється під час практи-

чної діяльності. У дітей з особ-

ливостями психофізичного роз-

витку відсутність або недоскона-

лість певного органа, життєдія-

льність забезпечується іншими,

завдяки чому відбувається їх

тренування та розвиток. У сліпих

удосконалюється 3. пізнавати

предмети дотиком, нюхом, слу-

хом, вібраційною чутливістю.

ЗДІБНОСТІ - це стійкі пси-

хічні властивості індивіда, які є

передумовою успішного вико-

нання певних видів діяльності,

наприклад, засвоєння знань,

умінь та навичок.

3. виявляються в процесі опа-

нування діяльності, в тому, як

дитина швидко, легко й міцно

засвоює способи її організації та

здійснення. Вони тісно пов’язані

зі спрямованістю особистості, з

тим, наскільки усталеною є схи-

льність дитини до тієї чи іншої

діяльності. В основі однакових

наслідків при виконанні діяльно-

сті можуть лежати різні 3., вод-

ночас одна і та ж. Здібність може

бути умовою успішності різних

видів діяльності. Це є важливою

особливістю 3. і забезпечує мож-

ливості її широкої компенсації.

3. є не вродженими, а соціа-

льно набутими. Вони формують-

ся на основі сприятливого ґрунту

природних задатків. Виділяють

загальні 3., які тією чи іншою мі-

рою виявляються в усіх видах

людської діяльності (наприклад,

мислення, пам’ять, увага тощо), і

спеціальні 3., що відповідають

вужчому колу вимог конкретної

діяльності (музичний слух - для

діяльності музиканта, творча уя-

ва - для конструктора, художній

смак - для художника тощо). Ус-

пішне продуктивне виконання

певної діяльності передбачає

своєрідне поєднання загальних і

спеціальних 3.

Визначальними в розвитку 3.

є умови життя і взаємини дитини

з навколишнім середовищем. 3.

розвиваються із засвоєнням сус-

пільного досвіду, в процесі вихо-

НОСТІ.

У дітей з особливостями пси-

хофізичного розвитку 3. форму-

ються найуспішніше в спеціаль-

но створених умовах корекційно-

го навчально-виховного процесу,

що передбачає досягнення голо-

вної мети спецшколи - підготов-

ки дітей до самостійного життя,

коли праця стає життєвою потре-

бою.

ЗЕМЦОВА Марія Іванівна

(1903-1990) - рос. тифлопедагог,

д-р пед. наук, проф. Працювала в

галузі навчання, виховання, про-

фесійної освіти та працевлашту-

вання сліпих і слабозорих. Велике

значення мають дослідження 3.

компенсаторних процесів у слі-

пих. Під керівництвом та за учас-

ті 3. розроблено принципи органі-

зації шкіл для сліпих і слабозорих

дітей, навчальні програми, мето-

дичні посібники для цих шкіл.

Основні наукові праці: «Пути

компенсации слепоты в процессе

познавательной и трудовой дея-

тельности»; «Особенности восп-

риятия у слепых и компенсация

отсутствующего зрения при по-

мощи тифлотехники» (ред.);

«Книга для учителя школы сле-

пых» (ред.); «Дети с глубокими

нарушениями зрения».

ЗИКОВ Сергій Олександро-

вич (1917-1974) - рос. учений-

сурдопедагог, д-р пед. наук,

проф. Ім’я 3. пов’язується зі

створенням оригінальної системи

навчання глухих дітей мови на

предметно-практичній основі.

чалася в 1925 р. З 1946 р. працю-

вав в Ін-ті дефектології АПН

РСФСР (згодом НДІ дефектології

АПН СРСР) науковим співробіт-

ником, ученим секретарем, а з