2, 4 Класи; «Буквар» для дітей зі

зниженим слухом.

ГРОЗА Тетяна Аркадіївна

(1927-2011) - укр. тифлопедагог,

інспектор спеціальних шкіл МО

уг^г. сприяла розвиткові мере-

жі спецшкіл-інтернатів для дітей

із дефектами психофізичного ро-

звитку, підготовці педагогічних

кадрів.

Брала активну участь у підго-

товці та втіленні керівних мате-

ріалів для спеціальних шкіл, осо-

бливо для дітей із порушеннями

зору, мовлення. Вивчала історію

спеціальних шкіл, досвід їхньої

роботи. Автор розділів посібни-

ків про розвиток спеціальної

школи і дефектології в Україні,

історію навчання та виховання

дітей із порушеннями зору, на-

вчальних посібників і хрестома-

тій з історії дефектології, укладач

збірника основних керівних ма-

теріалів про спеціальні школи-

інтернати для дітей з вадами ро-

зумового та фізичного розвитку,

методичних рекомендацій щодо

вивчення роботи спеціальних ін-

тернатів.

Основні наукові праці: «Пси-

хологічні умови ефективного за-

стосування наочності на уроках

пояснювального читання в 1-2

класах шкіл для сліпих дітей»;

«Развитие обучения и воспита-

ния аномальных детей в союзных

республиках»; «Хрестоматия по

истории тифлопедагогики».

ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІ-

ЗАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ЗОРУ. Пе-

рша Громадська організація ін-

валідів зору (Г.о.і.з.) - Українсь-

ке товариство сліпих - була

створена в 1933 році за постано-

вою Раднаркому СРСР (див.

Українське товариство сліпих

^у іи<^;. у іиь тривалии час (до

середини 90-х рр.) залишалася

єдиним громадським

об’єднанням інвалідів зору

України з розгалуженою систе-

мою навчально-виробничих під-

приємств, що фінансувалася з

державного бюджету і отриму-

вала державне замовлення на

продукцію своїх виробничих

підрозділів. Справжні Г.о.і.з. ви-

никають у незалежній Україні

наприкінці 90-х років минулого

століття. Створюються вони від-

повідно до чинного законодавст-

ва. Підтримка їх діяльності де-

кларується державою, але орга-

нізовуються вони виключно на

засадах добровільності, викону-

ють свої повноваження в межах,

передбачених їхніми Статутами,

мають статус всеукраїнських мі-

ських (обласних) і місцевих

Г.о.і.з. Фінансування Г.о. здійс-

нюється за рахунок членських

внесків, проектної діяльності та

різноманітних програм підтрим-

ки недержавних організацій, від-

рахувань від прибутків, створе-

них Г.о.і.з. виробничих структур

і філіалів. Найбільшими та найа-

ктивнішими Г.о.і.3. на 2010 р.,

крім УТОС, були: Всеукраїнська

громадська організація «Союз

підтримки незрячих України»,

Благодійний фонд допомоги

вченим-інвалідам зору «Візаві»,

Київська організація незрячих

юристів, Громадське об’єднання

незрячих фахівців «Реаресурс»,

Всеукраїнська молодіжна гро-

мадська організація інвалідів із

вадами зору «Генерація успішної

дії», Шахова асоціація незрячих

України, Харківський центр реа-

білітації молодих інвалідів та

членів їх сімей «Право вибору».

ГУМОР (від англ. humour -

настрій, вдача) - див. Відчуття

гумору.

ГУРТКИ УЧНІВСЬКІ -

шкільні самодіяльні об’єднання

учнів, які поглиблено вивчають

техніку, літературу, мистецтво,

займаються спортом; одна з

форм позакласної та позашкіль-

ної роботи. Завдання Г.у. - задо-

вольняти інтереси учнів, їхні ду-

ховні потреби, розвивати творчу

ініціативу, формувати практичні

вміння й навички, сприяти роз-

витку мовлення й мислення, на-

давати можливість виявляти зді-

бності. У спеціальних школах

поширені предметні Г.у. (істори-

чні, літературні, географічні, ма-

тематичні тощо); художні (дра-

матичні, образотворчого мистец-

тва, танцювальні, музичні тощо);

спортивні (гімнастичні, шахово-

шашкові); технічні («умілі руки»,

«фотосправи»), а також народних

промислів (вишивання, в’язання,

лозоплетіння тощо). У школах

для глухих і слабочуючих органі-

зуються Г.у. читання з губ, де

учні вдосконалюють навички

сприймання зверненого до них

мовлення; у школах для сліпих -

Г.у. тифлографіки, де заняття об-

разотворчою діяльністю прово-

дяться за допомогою спеціальних

засобів. Г.у. організовуються під

керівництвом учителів або спеці-

алістів, які залучаються школою.

Г.у. і працюють за програмами,

що розробляють керівники шкіл

залежно від місцевих умов, скла-

ду учасників, їхніх інтересів і рі-

вня підготовки.

Заняття в Г.у. характеризу-

ються різноманітністю форм і

методів організації: у молодших

класах вводяться елементи гри і

змагання, у старших - прово-

дяться екскурсії, лабораторні й

практичні роботи, досліди і спо-

стереження, учні пишуть рефе-

рати, виступають з доповідями.

Гуртківці беруть участь у конку-

рсах і масових виступах. Резуль-

тати роботи Г.у. демонструються

на загальношкільних святах, те-

матичних вечорах, виставках і

конкурсах дитячої творчості.

ГУРЦОВ Георгій Олексан-

дрович (1778-1858) - рос. сур-

допедагог. Працював у Петер-

бурзькому училищі глухонімих

(1822-1838) наглядачем, керів-

ником чоловічого відділення, ди-

ректором. Розробив новий Статут

училища, який було затверджено

у 1835 р. Створив власну педаго-

гічну систему. У навчанні глухих

словесної мови провідну роль ві-

дводив писемній мові. На почат-

ку 40-х рр. XIX ст. переїхав до

Одеси, де у 1843 р. відкрив неве-

личку приватну школу для глу-

хонімих, в якій упродовж чоти-

рьох років щорічно навчалося 10

дівчат.

Основна наукова праця: «Ен-

циклопедичний курс методичних

і практичних уроків...».

і у і ми нетро і ри-

горович (1900-1984) - укр. де-

фектолог, педагог-практик, уче-

ний. Працював завучем, виклада-

чем математики в спеціальних

школах Запоріжжя, Харкова, Ки-

єва. Добре знав процес навчаль-

но-виховної роботи. Г. - автор

підручників з математики для

школи глухих молодших класів.

В 1949-1955 рр. працював у НДІ

дефектології МО УРСР, очолю-

вав відділ сурдопедагогіки; у