1938-1945 Рр. - у Москві.

Г. визначив своєрідність реа-

лізації у допоміжній школі дида-

ктичних принципів, методів на-

вчання та виховання, обгрунту-

вав значення уроку праці як пре-

дмета і як методичного прийому

навчання; корекційну спрямова-

ність цього виду діяльності в за-

гальній системі виховання розу-

мово відсталих дітей.

Основні наукові праці: «Оли-

гофренопедагогика» (у співавт.);

«Очерки по олигофренопедаго-

гике»; «Вспомогательная шко-

ла».

ГРАЧОВА Катерина Костя-

нтинівна (1866-1934) - рос. пе-

дагог-дефектолог, одна з перших

організаторів закладів для глибо-

ко розумово відсталих дітей у

Росії. У 1894 р. відкрила в Пе-

тербурзі спеціальний притулок

для дітей цієї категорії, реформо-

ваний у 1898 р. у школу для не-

доумкуватих та епілептиків. Г. не

обмежувалася доглядом за вихо-

ванцями, а ставила за мету на-

вчити їх елементам знань. їй пе-

ршій у Росії належить досвід ви-

ховання сліпоглухонімих. У по-

дальшому заклад Г. став центром

медичних, психологічних і педа-

гогічних досліджень аномальних

дітей. Г. - організатор перших

курсів підготовки сестер-нянь

для роботи з розумово відстали-

ми дітьми, притулків в інших мі-

стах Росії. Після 1917 р. Г. спри-

яла перетворенню доброчинних

притулків у державні дитячі бу-

динки.

Основні наукові праці: «Бесе-

ды с сестрами-нянями о воспита-

нии и развитии детей-идиотов и

эпилептиков»; «Воспитание и

обучение глубоко отсталого ре-

бенка».

ГРИЩЕНКО Микита Ми-

нович (1900-1987) - укр. педагог

і організатор народної освіти, д-р

пед. наук, проф., засл. діяч науки

України. Протягом тривалого ча-

су працював директором НДІ де-

фектології (1946-1955). Під кері-

вництвом Г. співробітники ін-ту

розробляли програми для шкіл,

методичні посібники та підруч-

ники з рідної мови, щорічно го-

тували збірники з досвіду роботи

вчителів.

Г. розробляв питання органі-

зації науково-методичної роботи

в спеціальних школах, зокрема

планування роботи вчителя і ви-

хователя, був автором підручни-

ків для учнів допоміжної школи.

Г. брав безпосередню участь у

науково-практичних конференці-

ях, на яких виступав з аналізом

стану основних напрямів розвит-

ку системи спеціальних шкіл.

У 1956-1958 рр. Г. - директор

НДІ педагогіки УРСР; завідує

кафедрою педагогіки Київського

державного ун-ту ім. Т. Шевчен-

ка (з 1969). У цей період Г. дос-

ліджує питання історії школи и

педагогічної науки в Україні. Зо-

крема, зупиняється на станов-

ленні й розвитку освітньо-

виховних і доброчинних закладів

для аномальних і безпритульних

дітей.

Основні наукові праці: «Роз-

виток народної освіти на Україні

за роки радянської влади»; «Чи-

танка для 4 класу допоміжних

шкіл»; «Літературна читанка для

7 класу допоміжних шкіл».

ГРОЗА Ельвіра Павлівна (н.

1932) - укр. сурдопедагог, канд.

психол. наук, доцент кафедри су-

рдопедагогіки ІКПП НПУ ім.

М.П. Драгоманова (з 1959), спе-

ціаліст у галузі сурдопсихології

та методики викладання матема-

тики. Г. опубліковано понад 100

робіт з актуальних проблем тео-

рії та практики навчання дітей з

вадами слуху та питань підготов-

ки педагогічних кадрів для

спецшкіл, а також з розділу істо-

рії сурдопедагогіки.

Основні праці: «Вивчення ма-

тематики в школі глухих»; «Пси-

холого-педагогічні основи курсу

«Методика викладання матема-

тики в школах для дітей з вадами

слуху»; «До питань удоскона-

лення фахової підготовки спеціа-

лістів-сурдопедагогів»; підруч-

ники з математики для учнів

шкіл глухих і слабочуючих 0, 1,