1790) - Нім. Сурдопедагог, один

із засновників усного методу на-

вчання глухонімих. Він дотриму-

вався таких положень: 1) розви-

ток мислення в глухонімого мо-

жливий лише на базі усного мов-

лення; початок навчання полягає

в засвоєнні цієї форми; 2) при на-

вчанні глухих усного мовлення

треба спиратися на смакові від-

чуття; 3) мислення глухонімих

може формуватися у вигляді на-

очних чи писемних образів, але

воно не матиме необхідної чітко-

сті й швидко розпадатиметься; 4)

дактилологія використовується

для того, щоб поняття, виражені

в усній формі, перевести у форму

писемного мовлення.

Г. - засновник першого в Ні-

меччині училища для глухонімих

дітей Саксонського ін-ту для ні-

мих та осіб з іншими вадами мо-

влення.

ГЕМІАНОПСІЯ (від грец.

hemi - пів, an - без, ops - око) -

відсутність сприймання кожним

оком предметів, розташованих в

одній із половин поля зору. Г.

виникає при ураженнях нервових

Ivjii і ип jupuoui u unojiuu і upa. Njpn

ураженнях внутрішніх ділянок

зорового аналізатора з’являється

часткова сліпота в зовнішньому

(височному) полі зору. Ураження

нервових шляхів кіркової ділян-

ки зорового аналізатора однієї

півкулі мозку призводить до час-

ткової сліпоти в протилежних

полях зору.

ГЕМІПЛЕГІЯ (від грец.

hems — половина, plego - уражаю)

- втрата рухливості м’язів однієї

половини тіла (параліч). Г. -

ураження окремих відділів голо-

вного мозку внаслідок запалення

(енцефаліт, менінгіт), пухлин,

травм, а також порушення моз-

кового кровообігу.

ГЕНОТИП (від грец. genos -

рід, походження, typos - форма,

відбиток, зразок) - спадкова ос-

нова організму, сукупність його

особливостей, зумовлених дією

генетичних і спадкових факторів.

ГЕОГРАФІЯ В СПЕЦІА-

ЛЬНИХ ШКОЛАХ - навчаль-

ний предмет, зміст якого спрямо-

ваний на ознайомлення учнів з

основами фізичної та економіч-

ної географії. Вивчення Г.

озброює учнів практичними на-

вичками спостереження за при-

родою, проведення вимірюваль-

них робіт на місцевості, формує

елементарні навички читання

карт. Г. пов’язана з іншими на-

вчальними предметами - приро-

дознавством, математикою, істо-

рією.

З елементарними географіч-

ними поняттями учні спеціаль-

них шкіл ознайомлюються в мо-

лодших класах під час спостере-

жень за сезонними змінами в

природі, життям рослин і тварин,

діяльністю людей, вивчаючи

курс географічної пропедевтики

на уроках розвитку мовлення.

Систематичне вивчення Г. ро-

зпочинається залежно від навча-

льного плану школи. Школи для

сліпих, слабозорих, глухих, сла-

бочуючих і дітей із затримкою

психічного розвитку працюють

за програмами та підручниками

масових шкіл, або таких, що зна-

чно наближені до них. Від масо-

вої школи відрізняються лише

структури курсів. Це зумовлено

пізнавальними особливостями

дітей із різними сенсорними

аномаліями.

У допоміжній школі Г. вивча-

ється за спеціальною програмою

та підручниками, зміст яких при-

близно відповідає початковому

курсу Г. в масовій школі; учні 8-

9 Кл. Вивчають елементи соціаль-

но-економічної Г., адаптовані до

їхніх пізнавальних можливостей.

При вивченні Г. в спеціальних

школах використовуються різно-

манітні навчальні посібники.

Найважливіший з них - карта.

Велику роль для всіх категорій

аномальних дітей відіграє вико-

ристання рельєфного глобуса,

робота з яким сприяє узагальне-

ному сприйманню земної кулі та

розумінню просторових співвід-

ношень елементів земної поверх-

ні на ньому. На уроках викорис-

товуються об’ємні унаочнення -

макети різноманітних географіч-

них об’єктів (ярів, островів), кла-

сної кімнати, шкільного подвір’я,

невеликого населеного пункту

тощо; моделі з вологого піску

тощо. Наочні посібники дають

конкретні уявлення про форму,

зовнішній вигляд географічних

об’єктів, ефективно впливають

на розвиток просторових уяв-

лень, виконують роль важливої

проміжної ланки між реальними

об’єктами дійсності та їхнім умо-

вним зображенням на планах і

картах.

ГЕРМАФРОДИТИЗМ (дво-

статева істота) - наявність в осо-

би жіночих і чоловічих статевих

ознак. Патологічний Г. виникає в

людей і тварин через порушення

гормональної діяльності статевих

залоз. Кількісні зрушення при

утворенні в організмі жіночого та

чоловічого статевих гормонів,

що визначають розвиток стате-

вих ознак, залежать від ступеня

порушення співвідношення в ро-

звитку окремих тканинних еле-

ментів у зачатку статевої залози.

ГЕТЕРАЛОПІЯ (від грец.

hetera - день, alaos - сліпий, ops

- око) - зниження здатності ба-

чити при слабкому освітленні

(присмерковому, нічному). Розрі-

зняють кілька видів Г.: алімента-

рну, пов’язану з недостатністю в

організмі вітаміну А або поганим

його засвоєнням; симптоматич-

ну, що спостерігається при різ-

них захворюваннях зорового

апарату; есенціальну - спадково-

го характеру.

і II AH 1И JM (від грец. gigas,

gigantos — велетень) - надзвичай-

но посилене зростання всього ор-

ганізму людини або окремих час-

тин тіла внаслідок порушень но-

рмальної діяльності гіпофіза.

ГІДРОЦЕФАЛІЯ (від грец.

hydos - вода, kephale - голова) -

водянка мозку, надмірність

спинномозкової рідини в порож-

нині черепа. Легка Г. виявляється

в зниженій працездатності, під-

вищенні стомлюваності. При ле-

гкій Г. форма голови майже не

змінюється. При значному збі-

льшенні кількості спинномозко-

вої рідини може бути велика гід-

роцефалічна форма черепа з різ-

ко вираженими лобними і

тім’яними буграми. Іноді тяжка

Г. у дітей може зумовити розу-

мову відсталість, церебральні па-

ралічі, порушення слуху, мов-

лення.

ГІЛЯРОВСЬКИЙ Василь

Олексійович (1876-1959) - рос.

психіатр, д-р мед. наук, дійсний

член Академії мед. наук СРСР (з

1944).

Закінчив мед. ф-т Московсь-

кого ун-ту (1899) та ординатуру

при кафедрі нервових захворю-

вань. Протягом кількох років

працював психіатром у Харків-

ській психіатричній лікарні. З

1917 р. очолював кафедру психі-

атрії медичного ф-ту 2-го МГУ (з

1930 - 2-й ММІ), працював док-

тором 2-го Московського медич-

ного ін-ту. Був засновником Ін-ту

психіатрії АМН СРСР, головою

всесоюзного товариства психіат-

рів та невропатологів.

Г. - автор численних науко-

вих праць з актуальних питань

загальної психопатології, дитячої

психіатрії. Займався досліджен-

ням неврозів, проблеми псевдо-

органічної недолугості. Розробив

комплексний метод лікування

логоневрозів для лікарів-пси-

хіатрів та вчителів-логопедів.

Ряд праць присвячено питан-

ням психіатричної та логопедич-

ної допомоги.

ГІПЕРБУЛІЯ (грец. hyper -

частка, що вказує на надмірність,

Ьиіе - воля) - підвищення вольо-

вої активності, підсилення спо-

нуки до діяльності, ініціативнос-

ті, рухливості, балакучості.

ГІПЕРЕСТЕЗІЯ (від грец.

hyper частка, що вказує на надмі-

рність, aisthesis - відчуття, по-

чуття) - підвищена хвороблива

чутливість (шкіри та інших орга-

нів чуттів) до подразників. Розрі-

зняють Г. смакову, больову, слу-

хову. Психічна Г. - підвищена

дратівливість, уразливість, не-

значна здатність до емоційного

напруження.

ГІПЕРКІНЕЗИ (від грец.

hyper - частка, що вказує на над-

мірність, kinesis - рухи) - мимо-

вільні рухи, позбавлені змістово-

го фізичного значення. Залежно

від характеру рухових порушень

розрізняють хореїчний, атетоїд-

ний, істеричний, кірковий, орга-

нічний, підкірковий, екстра-

пірамідний Г.