
- •Зміст навчальної програма курсу “Історія української культури” плани семінарських занять
- •Тематика семінарських занять
- •Методичні вказівки щодо самостійної підготовки до семінарських занять Семінарське заняття №1
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття №2
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття №3
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття №5
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття №6
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття №7
- •Тема : Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в Україні
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Семінарське заняття №9
- •Теми рефератів, доповідей
- •Методичні вказівки
- •Критерії оцінювання
- •Література Навчальні посібники:
- •Література до всього курсу
Семінарське заняття №6
Тема : Українська культура першої половини ХХ ст.
Мета: ознайомити студентів з основними здобутками української культури доби модернізму й розстріляного відродження
План
1. Традиція та модерн в українській культурі.
2.“Літературна дискусія” в УСРР 1925-1928 рр.: між комунізмом і націоналізмом.
3.Становлення українського кіно. О.Довженко.
4.Розстріляне відродження в культурі УРСР.
Теми рефератів, доповідей
1. Образ жінки в романах В.Винниченка.
2. М.Старицький – діяч українського театру.
3. І.Франко: філософські та естетичні погляди.
4. Творчість С. Васильківського.
5. М. Лисенко і музична культура культура в Україні кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
6. Реформи середньої освіти в УСРР в 1920-1930-ті рр.
7. Український футуризм.
8. Естетика театру Л.Курбаса.
9. Зародження українського кіно.
10. Живопис “бойчукістів”.
11. Архітектура конструктивізму в Україні і Західній Європі в 1920-1930-ті рр.: порівняльний аналіз.
Методичні вказівки
1.При підготовці до першого питання варто з’ясувати для себе специфіку європейського модерну, й аж тоді визначати унікальні риси вітчизняного модернізму в усіх його мистецьких виявах. Слід розглянути основні тенденції та напрями культурного процесу в Східній Європі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): позитивізм, реалізм, модернізм, становлення масової культури; еволюцію політичної культури Наддніпрянської і Західної України в умовах становлення парламентських інституцій і регіональних органів самоврядування; українські освітні, культурні, наукові та просвітницькі установи та організації, періодику на східних і західних землях: порівняльна характеристика; психологічний портрет, побутове життя українського селянина, інтелектуала-народника, земського діяча, революціонера-підпільника; український театр та його роль у формуванні національної ідентичності: від професійних труп до професійних стаціонарних театрів. М. Кропівницький, М. Старицький, М. Садовський, П. Саксаганський; українську музику: С. Гулак-Артемовський, П. Сокальський, П.Ніщинський, М.Лисенко; образотворче мистецтво: передвижники й Україна ( С. Васильківський, І. Труш, Т. Копистинський);
Урбанізація та формування культурного середовища великого індустріального міста. Архітектура українських міст. Український.
Тема ІІІ. Українська культура ХХ – початку ХХІ cт.
2. Друге питання готуємо в такій послідовності: політика українізації в 20-х рр. ХХ ст. та її оцінка в науковій літературі; комуністичні реформи в сфері освіти, науки та культури; традиціоналізм і модернізм в українській культурі радянської доби; комунізм і націоналізм; феномен українського націонал-комунізму (20-і рр.): О. Шумський, Волобуєв, М. Хвильовий.
Розглядаємо далі українську літературу: нові тенденції; мистецькі об´єднання( неокласики, «Гарт», «Плуг», «ВАПЛІТЕ»). У межах літературного процесу зупиняємося на аналізі літературної дискусії 1925-1928 рр.
3. Український неоромантичний кінематограф і творчість О.Довженка аналізуємо у порівнянні з театральними експериментами Леся Курбаса.
4. Розстріляне відродження в культурі УРСР треба розглядати , зважаючи на конструктивізм в архітектурі, скульптуру («скульптомалярство» Олександра Архипенка), український живопис (школа «бойчукістів»).
Окремим пластом розглядаємо літературу в тоталітарній державі як історико-культурний феномен. Тоталітарна ідеологія як секулярна релігія та її вплив літературу. Культура в тоталітарній державі: мартиролог репресованих митців.
Сталінська „культурна революція”. Зміни в національній політиці. „Великий відступ”: від марксизму до російського імперського етатизму та націоналізму.
Література:
1.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998.-С.448-471, 537-572.
2.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010. – С.506-524.
3. Теорія та історія світової і вітчизняної культури : курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / кер. авт. кол. А. К. Бичко. – К., 1992.- С.302-321.