Семінарське заняття №3

Тема :Українська культура доби розвинутого та пізнього середньовіччя

Мета: з’ясувати специфіку української культури доби Галицько-Волинського князівства як послідовника києворуських традицій, розглянути особливості творення міської культури під упливом Західної Європи.

План

1.Причини піднесення та занепаду Галицько-Волинської держави.

2.“Литовські статути” про політичну культуру, життя та побут різних станів населення українських земель пізнього середньовіччя.

3.Міська культура ГВК: Галич, Холм, Володимир-Волинський, Львів, Белз,Підляшшя.

4. Галицько Волинський літопис.

Теми рефератів, доповідей

1. Галицько-Волинський літопис як пам’ятка давньої літератури.

2. ”Слово о полку Ігоревім”: сучасні дискусії щодо походження пам’ятки.

3. Політична культура шляхти.

4. Замкова архітектура українських земель доби пізнього середньовіччя.

5. Розуміння людини в культурі середньовічної України.

6.Історія давніх святинь: ікона Богородиці ,писана євангелістом Лукою –Матка Боска Ченстоховська.

Методичні вказівки

1.У першому питанні зосереджуємо увагу на культурних та політичних зв´язки Галицько-Волинського князівства з Європою: Польщею, Угорщиною, Тевтонським Орденом, папським Римом. З'ясовуємо непересічність постаті Данила Галицького, враховуючи міфи та дійсність.

2.У межах поставленого питання розглядаємо феномени „Русь” і „Литва” з позицій культурних та релігійних пріоритетів. Ураховується татарська та литовська експансія на українські землі, подається порівняльна характеристика.

Велике князівство Литовське аналізуємо за етнічним та конфесійним складом. Студенти також характеризують правову культуру суспільства: “Литовські статути” та „Руську Правду”,православні й католицькі впливи, місце литовської доби в етнокультурній історії українців.

3.У третьому питанні треба зосередитися на специфіці стрімкого зростання міст у ГВК, характері міської забудови, на впливі готики на культуру загалом та на храмобудування зокрема.

4. У четвертому питанні аналізуємо текст Галицько-Волинського літопису. Даємо аналіз літературної пам’ятки з позицій її культурної значущості.

Література:

1. Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен-Львів, 19994. – С.282-285

2.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998.- С.120 – 154.

3.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010. – С.400-432.

4. Теорія та історія світової і вітчизняної культури : курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / кер. авт. кол. А. К. Бичко. – К., 1992. – С.256-281.

Семінарське заняття №4

Тема : Культурно-політичні орієнтації українського суспільства (друга половина ХVІ – ХVІІІ ст.)

Мета: з’ясувати осбливості збереження автентичності української культури в умовах унії, експансії Російської держави тощо, розглянути козацьку добу як культурний феномен, познайомитися зі здобутками українського бароко.

План

1. Ренесанс і Реформація на українських землях.

3. 2. Проблеми релігійної толерантності на українських землях.

4. 3. Козацтво як культурно-історичний феномен.

5. 4. Український вплив на російську православну культуру ХVІІ ст.

Теми рефератів, доповідей

1. Братські школи XVI-XVII ст.

2. Герасим Смотрицький.

3. Петро Могила та його культурна спадщина.

4. Українські думи.

5. Шкільна драма ХVІІ-ХVІІІ ст.

6. Вертепний театр.

7. Кобзарство - культурно-історичний феномен.

8. Образ козака в українській поезії ХVІ-ХVІІ ст.

9. Києво-Могилянська академія як передвісник університетів.

Методичні вказівки

1.У першому питанні студенти мають зосередити увагу на таких явищах, як кінець Середньовіччя та початок Нового часу в Європі, загальній характеристиці світоглядних пріоритетів доби відродження.

Гуманістичні та реформаційні ідеї в українській культурі (кінець XV-початок XVII ст.) варто також дослідити бодай у загальних рисах.

2. Відповідь на друге питання будуємо з урахуванням таких моментів : Річ Посполита – багатонаціональна держава, її політична, релігійна та правова культура, етнічні та релігійні меншини, проблема релігійного та культурного діалогу.

Аналізуємо нові явища в українській культурі: міста, монастирі, магнатські резиденції та шляхетські помістя як осередки культурного життя, шляхетську ментальність, спосіб життя, етос, жінку в шляхетському середовищі, культурно-релігійну топографію українського середньовічного міста (на прикладі Львова). Освіту, багатомовність вивчаємо на прикладі тримовних колегіумів і їх значенні в культурі православного світу, Острозького науково-освітнього та культурного центру: школа, друкарня, науково-літературний гурток.

Проблема міжконфесійного діалогу на українських землях повинна висвітлюватися на прикладі Брестської церковної унії.

3.Релігійно-національне відродження в Україні у першій половині ХVІІ ст. та його вплив на культуру інших народів православного світу треба розглянути крізь призму козацького руху. Козаччина аналізується у контексті історичної пам’яті та історичної літератури. Усну народну творчість, кобзарство студенти висвітлюють на прикладах дум, балад, історичних пісень. Мають бути проаналізованими етнографія Запоріжжя: етнічний склад, віра, заняття, звичаї, норми поведінки ( “лицарська реґула”), військове мистецтво запорозького козацтва, козацька демократія, міжнародні зв´язки Запоріжжя та спроби створення єдиного європейського антитурецького фронту.

3. 4.Український вплив на російську православну культуру ХVІІ ст.студенти повинні відстежити на прикладі діяльності Києво-Могилянської академії. Слід висвітлити вагомість постаті Петра Могили та його спадщини,а також Києво-Печерської Лаври і Києво- Могилянської колегії як науково - освітніх і культурних центрів, о постійно рекрутували в Росію вчених і духовенство

Література:

1. Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен-Львів, 19994. – С.288-293.

2.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998.- С.159-200.

3.Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2010. – С.434-466.