29

Х а р к і в с ь к и й інститут фінансів УДУФМТ

Кафедра сучасних європейських мов

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Методичні вказівки

для самостійного вивчення дисципліни

Харків - 2012

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Методичні вказівки

для самостійного вивчення дисципліни

для студентів денної форми навчання

освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

галузь знань – 0305” Економіка та підприємництво”

6.030508 „ Фінанси і кредит” 6.030509 „ Облік і аудит”,

6.030505 „Управління персоналом та економіка праці”,

6.030503 „ Міжнародна економіка”

Харків 2012

ПЕРЕДМОВА

Ці методичні рекомендації укладено для самостійної роботи студентів денної форми навчання. Указані поради мають допомогти студентам у підготовці до семінарських занять, надавати методичну допомогу в підготовці до поточного , модульного й підсумкового контролю в умовах упровадження кредитно-модульної системи навчання.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою курсу є поглиблення знань студентів з історії й теорії української культури, ознайомлення з головними проблемами історико-культурного процесу в Україні в світовому і європейському контексті.

У результаті вивчення курсу студенти повинні:

• знати сучасні інтерпретації історії культури та вміти використовувати їх на українському матеріалі;

• розуміти принципи інтердисциплінарного підходу до вивчення історії української культури;

• знати історичні умови функціонування, основні етапи розвитку танайважливіші події, явища, персоналії українського культурного процесу;

• мати уявлення про етнічні та національні культури народів на території України;

• уміти дискутувати з проблемних, суперечливих питань українського культурного процесу;

• самостійно написати реферат на визначену тему з історії української культури;

• визначити структурно-морфологічні особливості української культури.

Зміст навчальної програма курсу “Історія української культури” плани семінарських занять

Семінарські заняття є важливим етапом закріплення, поглибленого вивчення і засвоєння здобутих знань, умінь та навичок. У планах семінарських занять містяться теоретичні питання, винесені на розгляд, тематика рефератів та доповідей, методичні рекомендації щодо підготовки теоретичних запитань , запитаня для самоконтролю й рекомендована література.

Тематика семінарських занять

1. Культура населення України в стародавні часи ( 2 год).

2. Культура України раннього середньовіччя ( 2 год).

3. Українська культура доби розвинутого та пізнього середньовіччя ( 2 год).

4. Культурно-політичні орієнтації українського суспільства (друга половина ХVІ – ХVІІІ ст.) ( 2 год).

5. Українська культура ХІХ – поч. ХХ ст.( 2 год).

6. Українська культура першої половини ХХ ст. ( 2 год).

7. Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в Україні( 2 год).

8. Культура та держава в Україні ( кінець ХХ – поч. ХХІ ст.) ( 2 год).

9. Культура у регіональних виявах. Слобожанщина як культурний феномен( 2 год).

Методичні вказівки щодо самостійної підготовки до семінарських занять Семінарське заняття №1

Тема: Культура населення України в стародавні часи

Мета: з’ясувати генезу української культури, ознайомитися з передкультурними феноменами, що мали вплив на формування власне української автентики, й прадавніми субстратами культур, географічно близькими.

План

1. Вступ. Географія та її вплив на українську історію. Україна як культурне пограниччя.

2. Кочова та осіла культури: проблеми взаємин. Екологія, виживання людини в екстремальних умовах.

3. 3. Сучасні дискусії щодо Трипільської проблеми.

4. Хозарський каганат: дискусійні проблеми.

5. Міфологія скіфів. Звіриний стиль у скіфському мистецтві.

6. Антична спадщина в українській культурі.

Теми рефератів, доповідей

1. Головні етапи розвитку історико-культурних досліджень в Україні.

2. Антропоморфна пластика трипільців.

3. Образ змія (дракона в) мистецтві трипільців і народів давнього Сходу.

4. Херсонес- культурний центр античного Причорномор’я.

5. Мистецтво античних міст Північного Причорномор’я.

6. Скіфський звіриний стиль.

7. Монументальна кам’яна скульптура кочовиків на території України.

Методичні вказівки

1. Відповідь на перше питання слід будувати з урахуванням таких моментів: періодизація історії української культури, дослідження історії культури України: М.Грушевський, Д.Антонович, Д. Чижевський, І.Огієнко, І.Лисяк-Рудницький, О.Пріцак, Г.Грабович, О. Забужко, М.Попович. Необхідно дати тлумачення понять “культура”( історизм, людський вимір, співвідношення із поняттям “цивілізація”), культурно-історичні епохи, культурні домінанти в історії української культури, дискретність української культури, культурно-історичні регіони України та Європи. Студент повинен розумітися на географічній визначеності культурно-історичних реалій.

2.У межах другого питання студенти з’ясовують для себе таке: походження людського життя на території України, визначають поняття „археологічні культури”, знайомляться зі специфікою матеріальної та духовної культури землеробів і скотарів. Як протиставлення осілій культурі студенти розглядають феномен „Великий Степ” і культуру кочових племен.

3.Підготовка до третього питання передбачає розуміння місця трипільської культури в світовій культурній скарбниці; специфіки глиняної кераміки трипільців, протоцивілізаційногот характеру культури кукутеня.Студент має орієнтуватися в перебігу дискусії, що стосується питання „Куди щезли трипільці”.

4.Питання , що стосується впливу хозарського каганату на українську культуру, є досить дискусивним, тому студенти мають будувати відповідь, ураховуючи найбільш поширені точки зору на проблему, типу : „хозарський каганат був своєрідної стіною, що захищала Русь від спустошень, які ніс Степ”.

5. Під час підготовки відповіді на це питання студент повинен висвітлити такі моменти, як феномен скіфська «тріада,мистецтво «звіриного стилю», релігійні культи та «культура смерті» кочовиків, модель світу скіфської культури. Необхідно також розумітися на системі життєзабезпечення та побуті кочових народів, знати основні версії занепаду кочових культур

.

6. Відповідь на дане питання передбачає розуміня винятковості й певної замкненості культури Античного Причорномор’я на теренах України та володіння емпірикою, дотичною до античних міфів й історичних джерел. Розкриваємо сутність політичної та культурної історії Тираса, Ольвії, Херсонесу та Боспорського царства, характеризуємо матеріальну культуру та релігійні культи Ольвії та Боспора, визначаємо місце античної спадщини в українській національній культурі.

Література:

1. Мірчук І. Історія української культури. – Мюнхен-Львів, 19994. –С.245-272.

2.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К., 1998.-С.23 – 31.

3. Культурологія: Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. за ред. М. М. Заковича. – К., 2009.- С. 322 – 338.

4. Теорія та історія світової і вітчизняної культури : курс лекцій : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / кер. авт. кол. А. К. Бичко. – К., 1992.- С.217 – 229.

5. Теорія та історія світової і вітчизняної культури / під кер. Горбача Н. Я. – Львів, 1992. – С315- 340.