По закінченні місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства – якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та подали акцептовані комітетом кредиторів та господарським судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства.
З ініціативи фінансово-кредитної установи.
З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства.
5. З ініціативи Державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про державні підприємства, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 %.
4. Класична модель фінансової санації
Згідно з класичною моделлю санації (рис. 1), процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення (ідентифікації) фінансової кризи.
Наступним етапом санації є проведення причинно-наслідкового аналізу фінансової кризи. На підставі комплексного аналізу господарської діяльності підприємства визначаються зовнішні і внутрішні фактори кризи, вид кризи, її глибина та реальний фінансовий стан фірми.
Рис. 1. Класична модель санації
У рамках аналізу здійснюється експертна діагностика фінансово-господарського стану підприємства, аналізуються його сильні та слабкі сторони. На підставі результатів причинно-наслідкового аналізу, згідно з класичною моделлю санації, робиться висновок про санаційну спроможність підприємства, доцільність чи недоцільність санації відповідної господарської одиниці.
Якщо підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність та прибутковість, володіє достатньо підготовленим персоналом, ринками збуту товарів, то приймається рішення про розробку санаційної концепції з метою проведення фінансового оздоровлення з одночасним визначенням цільових орієнтирів.
Окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей і тактики проведення санації.
Головною стратегічною метою санації є відновлення ефективності діяльності підприємства в довгостроковому періоді. Для досягнення цієї мети слід узгодити тактичні цілі, а саме:
сферу діяльності, асортимент продукції та її споживачів;
основні вартісні цільові показники (виручка, прибуток, ліквідність тощо);
соціальні цілі.
Відповідно до вибраної стратегії розробляється програма санації, тобто система запрогнозованих, взаємозв'язаних заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризи.
Наступним елементом класичної моделі санації є її проект, який розробляється на базі санаційної програми і містить у собі техніко-економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту.
Важливим компонентом санаційного проекту є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів.
5. Управління фінансовою санацією підприємства
Управління фінансовою санацією розглядається як самостійний вид професійної діяльності, спрямований на запобігання кризовим явищам та подолання їх у діяльності підприємства на підставі раціонального використання наявних ресурсів і потенціалу виживання, мінімізації матеріальних та фінансових витрат шляхом застосування відповідних форм, принципів та методів роботи.
Об’єктом управління фінансовою санацією є кризові явища в діяльності підприємства (виникнення, розвиток, усунення та запобігання).
Запровадження такого управління потребує:
використання основних засад проведення фінансової санації підприємством (принципів, порядку та інструментів управлінського впливу);
застосування інструментарію діагностики кризових явищ і загрози банкрутства підприємства;
розроблення антикризової програми підприємства та обґрунтування антикризових заходів (використання внутрішніх резервів відновлення платоспроможності, реструктуризація активів та пасивів підприємства, зовнішня і внутрішня реорганізація тощо).
Процес управління санацією в кризових ситуаціях поділяють на два етапи:
1) визначення потенційних кризових ситуацій, які можуть виникнути в організації (типи криз), та їх джерела;
2) розробка і прогнозування поведінки підприємства відповідно до можливих сценаріїв розвитку події (підготовка розгорнутого плану, що дозволяє провести аналіз можливих сценаріїв розвитку події, моделювання кризових ситуацій).
Управління санацією – це система антикризового управління, яка полягає в ефективному використанні фінансового механізму з метою запобігання банкрутству та фінансового оздоровлення.
Функціональні сфери менеджменту санації можна розглядати як окремі фази управлінського циклу, причому у процесі санації підприємства такі цикли повторюються при досягненні окремих стратегічних та тактичних цілей.
До функціональних сфер менеджменту санації слід віднести такі:
постановка цілей;
формування та аналіз проблеми;
пошук альтернатив, прогнозування та оцінювання їх реалізації (добір і оцінювання необхідного каталогу санаційних заходів);
прийняття рішення;
реалізація (проведення конкретних санаційних заходів);
контроль;
аналіз відхилень.
Менеджмент підприємств повинен своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод під час здійснення оздоровчих заходів. Дійову допомогу тут може надати оперативний санаційний контролінг.
Завданням санаційного контролінгу є контроль за ходом реалізації плану санації, ідентифікація оперативних результатів, аналіз відхилень та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод.